На підставі аналізу культурно-історичного процесу прадавніх часів дається оцінка першоджерел української культури. Призначено для студентів усіх спеціальностей, що вивчають дисципліну "Культурологія", а також "Історія ...

Розглянуто існуючі методи наукового пізнання – універсальні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, аналогія, моделювання) та емпіричні наукові (емпіричне знання, спостереження, опис, вимірювання, ...

Розглянуто застосування віртуальної реальності як сучасного засобу організації навчального процесу. Показані переваги та недоліки стосовно її застосування в педагогічній діяльності. Проаналізовано приклади використання ...

Уявлення про зміст історичного розвитку і про методологію історичного пізнання суттєво змінюються в сучасній гуманітаристиці.

Розглядається «шлях молодого фахівця» після закінчення ВНЗ. Показані фактори, що заважають випускнику одразу після закінчення ВНЗ бути готовим працювати на сучасному підприємстві. Аналізується практика в системі дуальної ...

Розглянуто особливості поглядів Б. Рассела на походження, природу, особливості та проблемність процесу пізнання

Висвітлено антропологічний вимір проблеми глобалізації з точки зору смислової вкоріненості людини в певну культурну традицію.

Розглянуто етичні проблеми сучасного наукового дослідження. Проаналізовано та охарактеризовано основні поняття конфліктів, їх розвиток та розв'язання. Протягом аналізу результатів досліджень визначена важлива роль мирно ...

Розкривається сутність плюралістичного методу, розробленого Б. Кістяківським для дослідження соціальних явищ. Аналізуються особливості використання ним для цього категорії справедливості

Відродження ідеї природного права у філософській думці України на межі ХІХ-ХХ століть стало продовженням і подальшим розвитком однієї із найстаріших світових культурних традицій; особливе значення тут мала новочасна традиція, ...