№1 (15) 2021
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд №1 (15) 2021 за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Стратегія технічного розвитку складально-зварювального виробництва суднобудівного заводу «Океан»(2021) Сімутєнков, Іван Вікторович; Драган, Станіслав Володимирович; Гладченко, Дмитро Сергійович; Simutienkov, Ivan V.; Dragan, Stanislav V.; Hladchenko, Dmytro S.Анотація. У зв’язку з роботою суднобудівного заводу «Океан» за нових економічних та організаційно-технічних умов висвітлена необхідність розробки стратегії розвитку складально-зварювального виробництва як одного з основних видів, що забезпечує випуск складних металоконструкцій, у т. ч. і для не суднобудівної галузі промисловості. Показано, що використання сучасних комп’ютерних технологій та інноваційних підходів до організації інжинірингу та виробництва є основою розвитку складально-зварювального виробництва в рамках загальної стратегії діяльності підприємства. Розроблені структурні схеми й описані алгоритми функціонування системи Служби Головного технолога (СГТ) заводу, що організаційно охоплюють два види зв’язків між виконавцями виробничого процесу: зовнішню взаємодію – між службами підприємства і внутрішню – в межах СГТ. Вказані основні шляхи вдосконалення внутрішньої взаємодії: створення цифрового архіву документації, електронного документообігу між співробітниками, самоконтроль персоналу, розробка інтелектуального виробництва та генеративний дизайн. Сформульовані базові напрями розвитку виконавчої системи СГТ, які можуть бути реалізовані за допомогою окремих організаційно-технічних підсистем: проєктування об’єктів виробництва, інформаційного моделювання виробництва, програмного забезпечення виробничого процесу й оцінки якості персоналу. Показано, що змінюється парадигма проєктування об’єктів виробництва з поступовим переходом від людино-машинного до автоматичного проектування. Наведені результати впровадження деяких заходів щодо вдосконалення складально-зварювального виробництва, заснованих на всебічному забезпеченні та контролі виробничого процесу. Організаційна частина заходів покладена на тріаду «СГТ – Відділ контролю якості – Виробничі цехи». Технічна модернізація виробництва виконується за пріоритетними напрямами із зосередженням основних зусиль на реновації наявних виробничих потужностей. З метою успішної реалізації розробленої стратегії розвитку приділена увага ролі науково-технічного співробітництва заводу «Океан» із провідними освітніми навчальними та науковими галузевими закладами.Документ Research of the processes in resonant flyback converter for contactless battery charging(2021) Pavlov, Hennadii V.; Vinnychenko, Iryna L.; Vinnychenko, Dmytro V.; Павлов, Геннадій Вікторович; Вінниченко, Ірина Леонідівна; Вінниченко, Дмитро ВалерійовичАнотація. У статті запропоновано схему зворотного перетворювача для безконтактної зарядки акумуляторів, проаналізовано принципи її роботи й електромагнітні процеси у силовій частині оберненоходового перетворювача для безконтактної індуктивної передачі електроенергії. Метою дослідження є використання індуктивності розсіювання трансформатора резонансного оберненоходового перетворювача як параметра резонансного ланцюга для забезпечення заданого струму зарядки акумулятора й отримання відповідних аналітичних залежностей, необхідних для розрахунку часових послідовностей імпульсів вихідного струму та формування заданої форми кривої напруги заряду акумулятора. За допомогою математичного й імітаційного моделювання були проаналізовані процеси у силовій частині перетворювача. Представлений перетворювач дозволяє поєднати переваги оберненоходової топології, переключення силового транзистора при нульовому значенні струму завдяки використанню задіяного явища резонансу і значно зменшує кількість реактивних елементів завдяки використанню паразитних параметрів трансформатора. Застосування описаного алгоритму перемикання ключових елементів схеми та забезпечення послідовності міжкомутаційних етапів, описаної у статті, дозволить знизити комутаційні втрати перетворювача. Під час аналізу електромагнітних процесів у перетворювачі отримано аналітичні залежності, що поєднують паразитні та непаразитні параметри трансформатора, параметри навантаження та вихідні та резонансні характеристики перетворювача. Результати досліджень можуть бути застосовані для проектування високоефективних вторинних джерел живлення з високою електромагнітною сумісністю. Результати моделювання підтвердили адекватність отриманих аналітичних залежностей. Отримані аналітичні залежності дозволяють розрахувати послідовність без імпульсних проміжків вихідного струму, щоб отримати задану форму кривої зарядної напруги. Вони можуть бути використані для подальшої розробки закону управління у разі застосування фазо-імпульсного регулювання.Документ Problems of medical waste management during the COVID-19 pandemic(2021) Markina, Liudmyla М.; Ushkats, Svitlana Yu.; Zholobenko, Natalya Yu.; Маркіна, Людмила Миколаївна; Ушкац, Світлана Юріївна; Жолобенко, Наталія ЮріївнаАнотація. Пандемія COVID-19 стала серйозною загрозою не лише через розповсюдження коронавірусної інфекції, але і через появу нової глобальної проблеми, яка зростає не лише в Україні, а й у всьому світі – утворення потенційно небезпечних медичних відходів, а саме використаних медичних засобів індивідуального захисту, тому зараз важливо визначити їх місце в системі поводження з медичними відходами, склад і можливі шляхи утилізації. У статті проаналізовано проблеми утворення медичних відходів, а саме використаних засобів індивідуального захисту, які виникли у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19. Проаналізовано механізм надходження таких медичних відходів у навколишнє середовище та їх вплив на організм людини. Досліджено проблеми з медичними відходами в Україні. Встановлено, що питання збору й утилізації медичних відходів в Україні залишається невирішеним. Запропоновано пріоритетний напрям для України щодо поводження з медичними відходами. Коригування класифікації медичних відходів дозволить створити розроблену систему потенційно небезпечних відходів, яка включатиме: роздільний збір, безпечне зберігання та транспортування, екологічно чисте захоронення з використанням корисних властивостей полімерних матеріалів, із яких можна отримати додаткові енергетичні ресурси. Основними завданнями поводження з пандемічними медичними відходами сьогодні є збір забруднених і потенційно забруднених полімерних відходів COVID-19 для запобігання їх потраплянню на звалища, розробка національної мережі переробки для ефективного контролю всіх інфекційних та інших небезпечних медичних відходів, що надалі запобігатиме використанню звалищ для утилізації відходів, створення баз для впровадження перевірених методів і технологій поводження з медичними відходами, зокрема екологічно безпечного циркуляційного піролізу, що дозволить знизити обсяги забруднення навколишнього середовища шляхом вдосконалення стандартів поводження з відходами.Документ Математичне моделювання розповсюдження інфрачервоного випромінювання у випадково-неоднорідному середовищі(2021) Рагулін, Сергій Володимирович; Ушаков, Владислав Володимирович; Дмітрієв, Олег Миколайович; Шарабайко, Олександр Миколайович; Rahulin, Serhii V.; Ushakov, Vladyslav V.; Dmitriiev, Oleh M.; Sharabaiko, Oleksandr M.Анотація. У статті розглядається питання розробки математичної моделі взаємодії інфрачервоного випромінювання з випадково-неоднорідним середовищем. Запропонована математична модель слугуватиме подальшому розвитку теоретичних засад методу інфрачервоної ехо-імпульсної дефектоскопії та може бути використана для створення алгоритму прийняття рішення щодо технічного стану об’єкта авіаційної техніки, досліджуваного вказаним методом. Проведено аналіз останніх досліджень і публікацій стосовно цього питання. Виявлено, що здебільшого для створення подібних моделей використовують математичний апарат теорії ймовірностей або технології нейронних мереж. Аналіз публікацій також виявив, що виконані дослідження були присвячені переважно питанням наскрізного проходження випромінювання через шар випадково-неоднорідного середовища. Водночас незадовільно розглянуті закономірності розповсюдження випромінювання, що пройшло скрізь шар досліджуваного матеріалу, відбилося від його нижньої поверхні та вийшло крізь верхню поверхню, тобто «відлуння» вхідного випромінювання. Слід зазначити, що метод інфрачервоної ехо-імпульсної дефектоскопії передбачає використання саме цієї частки загального випромінювання, тому задача створення відповідної математичної моделі є одною з першочергових при розробці вказаного методу. Наукова новизна полягає в розробці спрощеної математичної моделі розповсюдження інфрачервоного випромінювання у випадково-неоднорідному середовищі з урахуванням особливостей його подачі та реєстрації в досліджуваний матеріал, а саме одностороннє, відносно матеріалу, розташування випромінювача та приймача, та використання як діагностичного сигналу частки загального випромінювання, що відбилася від нижньої поверхні матеріалу та повернулася назовні. Практична значимість запропонованої моделі полягає у можливості створення на її основі програмного алгоритму визначення технічного стану об’єкта, який діагностується за допомогою методу інфрачервоної ехо-імпульсної дефектоскопії.Документ Забезпечення ефективності індуктивної системи передачі енергії зі змінюваними умовами зв’язку(2021) Жук, Олександр Кирилович; Zhuk, Oleksandr K.; Дзисюк, Яна В’ячеславівна; Dzysiuk, Yana V.Анотація. У статті розглядаються загальні проблеми зарядки потужних літій-іонних акумуляторів у морських застосуваннях, зокрема на електричних поромах із нульовим рівнем викидів, за умови підзарядки до достатнього рівня енергії за короткий час кожного стикування, який становить лише 4–5 хв. Для таких застосувань найбільш прийнятне використання бездротової безконтактної індуктивної передачі енергії, що дозволяє виконувати безпечні та повністю автоматизовані операції підзарядки із кращим використанням обмеженого часу стикування, проте впровадження технології індуктивної зарядки у морському секторі вимагає врахування деяких особливостей і вирішення пов’язаних із ними технічних проблем: 1) на відміну від наземних транспортних засобів (електромобілів, електробусів, трамваїв) для суден потрібен значно вищий рівень потужності, що передається, тому морський індуктивний зарядний пристрій повинен мати номінальну потужність близько кількох одиниць мегават; 2) під час зарядки судно може переміщуватися відносно нерухомої частини зарядної системи через комбіновану дію вітру, хвиль і зміну осадки під час завантаження і вивантаження, тобто ефективність індуктивної зарядної системи повинна бути незалежною від зсуву і зміни взаємного розташування елементів індуктивного зв’язку (котушок), а також довжини повітряного проміжку між ними. Метою роботи є аналіз напрямів удосконалення сучасних індуктивних зарядних систем для акумуляторних морських суден шляхом пошуку принципів забезпечення інваріантності переданої потужності (зарядного струму) і показників енергоефективності зазначених систем до зміни умов індуктивного зв’язку. У статті розглянута послідовно-послідовна конфігурація компенсованої індуктивної зарядної системи з керованим інвертором напруги та діодним випрямлячем, запропоновано математичну модель системи та виконано її дослідження в частотній області. Вперше отримані та досліджені залежності енергетичних характеристик системи від робочої частоти. За результатами зазначених досліджень сформульовані нові принципи стабілізації переданої потужності (зарядного струму) і забезпечення одиничного коефіцієнта потужності у всьому діапазоні зміни коефіцієнта індуктивного зв’язку, що реалізуються за рахунок регулювання частоти при незмінній вихідній напрузі інвертора; одержані рекомендації щодо покращення енергоефективності шляхом використання нерезонансних режимів за умови зміни індуктивного зв’язку. Використання зазначених результатів дозволить зменшити необхідну встановлену потужність індуктивної зарядної системи, а отже, її вагу і габарити, та мінімізувати час зарядки акумуляторів електричних морських суден.Документ Математична модель динаміки морської прив’язної системи з урахуванням впливу згинальної жорсткості гнучкого зв’язку(2021) Трунін, Костянтин Станіславович; Trunin, Kostіantyn S.Анотація. Важливою характеристикою гнучкого зв’язку (ГЗ) є згинна жорсткість (ЗЖ), яку необхідно враховувати за умов експлуатації. Елементи каната (дроту) відчувають також розтягнення і вигин спільно із крученням. Запропоновано метод визначення векторів узагальнених сил вигину ГЗ. Досліджено вплив ІЖ ГЗ на її прогин і силу розтягування на конкретних прикладах. Дотепер зазначені дослідження не розвивалися належним чином через відсутність достовірних математичних моделей (ММ), які досить просто й ефективно реалізовувалися б у вигляді алгоритмів і програм для чисельного вирішення розглянутих завдань. Під час розрахунку або вибору конструкції ГЗ необхідно враховувати насамперед умови, за яких вони будуть експлуатуватися. ГЗ МПС використовуються у широкому діапазоні різних режимів експлуатації (різні глибини, течії, багатоланковість МПС, їх взаємний вплив і т. п.). Складні та важкі режими експлуатації ГЗ пов’язані зазвичай із необхідністю спеціального вивчення і визначення діючих на них сил, можливості втрати стійкості рівноваги та з вимогою дослідження поведінки системи в закритичних станах. Уточнена ММ динаміки ГЗ МПС дозволяє: враховувати вплив її згинальної жорсткості на її прогин і силу розтягування; більш якісно й оперативно проектантові МПС проектувати практично всі класи МПС, що мають у своєму складі ГЗ. ЗЖ ГЗ зменшує її максимальний прогин: чим більший діаметр ГЗ, тим більший його прогин. Тому в однакові моменти часу зміна прогину ГЗ і його натягу під дією ЗЖ призводить до великих відмінностей цих величин, тоді як амплітуди їх коливань відрізняються в межах відмінності їхніх середніх значень. Це підтверджується результатами моделювання буксирування ПА за допомогою ГЗ, закріпленого на СН, на прикладі практичних розрахунків. Оригінальність запропонованої ММ динаміки ГЗ полягає в тому, що ММ динаміки МПС з ГЗ включає не тільки рівняння для ГЗ, але і рівняння динаміки СН і буксированого ПА.