№ 2 (480) 2020
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд № 2 (480) 2020 за Назва
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Автоматизація підготовки даних для географічного блока ахівної бази даних(2020) Прокоп, Ю. В.; Трофименко, О. Г.; Прокоп, А. С.; Prokop, Yuliіa V.; Trofymenko, Olena G.; Prokop, Artem S.Анотація. Створення архівних інформаційно-пошукових систем є одним з актуальних напрямів розвитку української архівної галузі. Проте реалізація його потребує внесення до баз даних величезного обсягу інформації, причому цей процес нині не автоматизований, а тому потребує значних людських ресурсів для введення даних вручну. Метою роботи є дослідження автоматизації процесу підготовки даних для географічного блока архівної інформаційно-пошукової системи із джерел різного формату: електронних реєстрів, вебсторінок, паперових друкованих видань, рукописних архівних документів тощо. Пропонується підсистема для підготовки даних, яка складається з модулів пошуку джерел інформації, видобування даних, ідентифікації даних і внесення інформації до бази. Значну частину роботи в підсистемі було автоматизовано, тому вона вже не потребує ручного введення даних. Вибір методу видобування і попереднього опрацювання даних залежить від джерела інформації. З урахуванням специфіки завдання можна припускати, що більшість джерел є або друкованими виданнями, або рукописними архівними документами. Тому першим кроком для їх опрацювання має бути сканування і розпізнавання тексту за допомогою поширених програмних засобів або нейронної мережі. Отриманий із джерел неструктурований текст методом синтаксичного аналізу трансформується у структурований і заноситься в таблиці певного шаблону. Видобуті дані мають бути ідентифіковані, відомості про тотожні адміністративні одиниці – об’єднані та внесені в базу даних. Запропонована підсистема підготовки даних була реалізована на прикладі підготовки географічних відомостей для Миколаївської області. Практична значимість отриманих результатів полягає в тому, що використання запропонованого алгоритму дозволить автоматизувати заповнення географічного блока даними інших регіонів для використання в регіональних тематичних архівних базах даних і загальнодержавній архівній інформаційно-пошуковій системі.Документ Аналіз зв’язків керувальних дій у системі автоматичного управління бурінням свердловин(2020) Кропивницька, В. Б.; Kropyvnytska, Vitaliya B.Анотація. У статті розглянуто особливості моделювання процесу буріння свердловини для завдань автоматизованого управління. Зроблено поділ бурової техніки на сім підмножин, що дозволило формалізувати завдання автоматизованого управління процесом буріння під час вибору раціонального режиму експлуатації конкретної свердловини. Показано, що кожен рейс долота характеризується кортежем із трьох векторів: показників ефективності та векторів керувальних і збурювальних дій. Визначено складність завдання автоматизованого управління процесом буріння глибоких свердловин, зважаючи на велику множину комбінацій бурової техніки. Проаналізовано проблему вибору оптимального осьового зусилля на долото як основної керувальної дії під час буріння свердловин алмазними та шарошковими долотами. Запропоновано метод вибору базових значень осьового зусилля і частоти обертання, яким відповідає мінімум питомих витрат енергії, що дозволить знизити енерговикористання паливно-енергетичного комплексу шляхом зменшення витрат енергії на процес видобування вуглеводнів. Геометрично показано, що зі збільшенням осьового зусилля на долото частота його обертання зменшується. Це дозволяє зробити висновок про необхідність введення в математичну модель процесу буріння рівняння, яке зв’язує осьове зусилля на долото із частотою його обертання. Результатом дослідження є система рівнянь, яка дозволяє отримати базові значення керувальних дій процесу поглиблення нафтових та газових свердловин з урахуванням обмежень на них. В обмеженнях неявно враховується вибір множини бурової техніки для заданого інтервалу буріння, що забезпечує оптимальний режим роботи за конкретних фізико-механічних властивостей гірських порід. Крім того, отримано рівняння, яке дозволяє визначити зв’язок між осьовим зусиллям на долото та частотою його обертання. Отримані автором результати дослідження можуть бути використані в автоматизованій системі контролю й управління процесом буріння нафтових і газових свердловин роторним способом.Документ Визначення навантаження, що діє на валопровід під час стоянки судна та його руху на хвилюванні(2020) Урсолов, О. І.; Ursolov, Oleksandr I.Анотація. До основних причин аварійності суднових валопроводів та їх підшипників можна віднести недосконалість розрахункових моделей згину валопроводу та нерозглядання на етапі розрахунку центрування валопроводу режимів його роботи під час руху судна на хвилюванні. Існуючі підходи до врахування впливу хвилювання обмежуються розгляданням лише гідродинамічних сил на гребному ґвинті або згину судна за статичної постаноки на хвилю. Розроблено метод розрахунку статичного згину валопроводу водночас у вертикальній та горизонтальній площинах, як багатопрогонової непризматичної балки, що лежить на неоднорідній нелінійній односторонній зміщуваній пружній основі Вінклера, який точніше моделює згин суднового валопроводу порівняно з поширеною моделлю балки на вузлових опорах завдяки більш досконалій моделі підшипника. Основою нового підходу є метод скінчених елементів та розділення згину на два розв’язки, а саме згин лише від зміщення підшипників та лише від деформування пружної основи. Розроблено метод визначення навантажень, які діють на валопровід за сумісної роботи системи судно–валопровід в умовах стоянки судна та його руху на інтенсивному нерегулярному хвилюванні. У математичну модель входять рівняння гідродинамічної теорії хитавиці, спектральної теорії нерегулярного хвилювання, вирази для інерційних сил, що діють на валопровід від хитавиці, теорії несучої поверхні для розрахунку гідродинамічних сил на гребному ґвинті, рівняння згину та зсуву еквівалентного бруса як непризматичної балки, вирази методу скінченних елементів для розрахунку згину днищового перекриття машинного відділення та згину валопроводу. Проведено тестові розрахунки на розробленій моделі функціонування валопроводу на прикладі контейнеровоза. Проведено аналіз впливу інерційних сил, гідродинамічних навантажень на гребний ґвинт та загальних і місцевих деформацій корпусу в умовах хвилювання на роботу валопроводу. Результати дослідження показали, що під час хитавиці основний вплив на навантаження дейдвудного підшипника здійснюють гідродинамічні сили на гребному ґвинті й інерційні сили, а на навантаження проміжних підшипників найбільше впливають інерційні сили. Також було визначено, що деформації корпусу судна на хвилях мало впливають на навантаження підшипників, але мають значний вплив на розцентрування валів у підшипниках.Документ До питання впливу коефіцієнта надлишку повітря на індикаторний коефіцієнт корисної дії циклу двигунів внутрішнього згоряння(2020) Наливайко, В. С.; Хоменко, В. С.; Авдюнін, Р. Ю.; Nalyvaiko, Vasyl S.; Khomenko, Viktoriia S.; Avdiunin, Roman Yu.Анотація. Запропонована стаття присвячена знаходженню можливостей подальшого підвищення економічності двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ), тоді як основні можливості для цього практично вичерпано. Пошук шляхів покращення економічних показників двигунів внутрішнього згоряння зазвичай починався з дослідження індикаторного циклу двигуна. У роботі поставлена мета запропонувати такий спосіб дослідження, за якого можна виявити, як окремий показник або чинник впливає на індикаторний коефіцієнт корисної дії циклу. Основним із головних факторів, який впливає на величину і характер зміни індикаторного коефіцієнта корисної дії ηі, є коефіцієнт надлишку повітря α . Без сумніву, використання математичного моделювання є незаперечним для підтвердження переваг моделювання перед застарілими методами розрахунків. З появою електронних обчислювальних машин висока трудомісткість розрахункових робіт вже не є проблемою, почався процес удосконалення методик на основі створення розрахункових моделей проходження робочого процесу. Для вирішення проблеми підвищення економічності двигуна внутрішнього згоряння розроблена термодинамічна математична модель, що дозволяє оцінювати вплив різних чинників на індикаторний коефіцієнт корисної дії двигуна. Найбільш доцільно під час моделювання розглядати окремо вплив коефіцієнта надлишку повітря α на індикаторний коефіцієнт корисної дії ηі. У статті розглянуто можливість створення та практичного використання математичної моделі проходження процесів, які виникають у двигунах внутрішнього згоряння під час їх роботи. Наукова новизна полягає у проведенні дослідження одного з можливих випадків – «моделювання індикаторного циклу двигуна» – з метою визначення впливу коефіцієнта надлишку повітря α на зміну індикаторного коефіцієнта корисної дії ηі. У роботі представлено повний процес від створення моделі до кінцевого результату. Зіставлення результатів, отриманих під час моделювання, з результатами стендових випробувань реальних двигунів показує, що вони збігаються як за чисельним значенням, так і за формою. Це свідчить про те, що математична модель створена правильно. Практична значимість полягає в тому, що представлена математична модель може бути рекомендована як інструмент проведення науково-дослідних робіт для знаходження можливих шляхів підвищення індикаторного коефіцієнта корисної дії циклу двигуна внутрішнього згоряння.Документ Діалектика взаємин між виробничим та людським капіталом у промисловій сфері(2020) Жукова, О. Ю.; Канаш, О. Є.; Парсяк, В. Н.; Zhukova, Olena Yu.; Каnash, Olesia Ye.; Parsyak, Volodymyr N.Анотація. Останні події в Україні та світі висвітлили цілу низку надзвичайно актуальних проблем, пов’язаних із пошуком джерел економічного піднесення: країн, бізнесів, особистостей в іпостасі підприємців або найманих працівників. Водночас відбувається становлення нового технологічного укладу Індустрія 4.0, що зумовлює зміну усталених бізнес-моделей та значне прискорення інноваційного розвитку країн. На думку авторів, їх розв’язання не є елементарним, адже на тлі подій і актуалізує самостійне наукове відстеження їх взаємодії та наслідків обопільного впливу. Мета статті полягає у візуалізації будови продуктивних сил, їхнього становлення та трансформації крізь призму часу, визначенні кореляції між виробничим та людським капіталом. Виконана студія ґрунтується на застосуванні історико-аналітичного методу й узагальненні відомостей, отриманих за допомогою неформалізованого контент-аналізу доступних електронних та друкованих джерел інформації. Запропонована гіпотеза, за якою економічні ресурси виробництва поділяються на дві групи: виробничий капітал та людський капітал. Кожна з них має власну внутрішню структуру й особливості. Наведено процедуру використання виробничої функції для кількісного вимірювання зміни економічних результатів господарських систем під впливом чинників виробництва, які перебувають у безперервному русі та взаємодії один з одним. Вміщено ретроспективний огляд індустріальних революцій: від першої до четвертої. Наголошено, що такі процеси, як інтелектуалізація та цифровізація економіки радикально трансформують роль людини у виробничому процесі, з її здатністю до праці, та кіберфізичних систем, які дедалі більше перебирають на себе функції товаровиробника, здатного робити справу порівняно швидше, дешевше та якісніше; усталене переконання про використання підприємствами стратегії цінових переваг як безперечної запоруки високого рівня конкурентоспроможності не є нині актуальним. Сформульовано авторську дефініцію поняття «Індустрія 4.0» і аргументи щодо її переваг над визначеннями попередників.Документ Експериментальне дослідження регулятора курсу автономного ненаселеного підводного апарату з радіобуєм(2020) Сірівчук, А. С.; Sirivchuk, Andriy S.Анотація. Висвітлення підводної обстановки є важливою частиною морегосподарської діяльності. Велика частина водних акваторій України припадає на мілководдя. Ефективним засобом висвітлення підводної обстановки на мілководних акваторіях є використання автономних ненаселених підводних апаратів з радіобуєм. Під час використання даного типу підводного апарата виникає необхідність автоматизації рутинних задач, що значно полегшить роботу оператора та збільшить ефективність роботи в цілому. Однією з важливих задач автоматизації руху автономного ненаселеного підводного апарата з радіобуєм є автоматична система стабілізації курсу. За допомогою математичного моделювання неможливо забезпечити повну достовірність експерименту, тому після синтезу регулятору на математичній моделі виникає необхідність підтвердження результату за допомого натурного експерименту. Метою роботи є підтвердження працездатності синтезованого регулятору курсу, що входить до системи керування рухом автономного ненаселеного підводного апарата з радіобуєм, за допомогою натурного експерименту. Оскільки немає можливості провести натурний експеримент за допомогою ненаселеного підводного апарата з радіобуєм, то було прийнято рішення провести його за допомогою прив‘язного підводного апарата з аналогічною структурою рушійно-кермового комплексу. Використання прив’язного підводного апарата виправдовується наявністю всіх тих зовнішніх збурень, що й для автономного ненаселеного підводного апарата з радіобуєм. Для підвищення достовірності поточного курсу використовується три датчики: гіроскоп, акселерометр та магнітометр. За допомогою фільтру Маджвіка часткового компенсуються недоліки кожного типу датчиків. Після проведення натурного експерименту час перехідного процесу становить 5 с, а коливання точці стабілізації не перевищують 1°, що зумовлено точністю датчиків. Проведений натурний експеримент підтверджує працездатність роботи регулятору, а перехідний процес має меншу різницю, ніж під час математичного моделювання.Документ Моніторинг та ідентифікація помилок під час навчання на навігаційних симуляторах(2020) Піпченко, О. Д.; Pipchenko, Oleksandr D.Анотація. Згідно з даними про аварійність світового флоту, приблизно половина від загальної кількості аварій доводиться на зіткнення, навали і посадки на мілину. Основними причинами аварій більш ніж у 65 % випадків є помилки судноводіїв. Статистичної інформації, зібраної в результаті проведених розслідувань інцидентів, не завжди досить для отримання об’єктивної інформації та вироблення комплексних рішень, пов’язаних з адаптацією системи підготовки судноводіїв та розробкою технічних засобів, що дозволяють зменшити аварійність і підвищити ефективність судноводіння. У роботі запропонована класифікація помилок судноводіїв, наведені результати аналізу навігаційних інцидентів, що сталися під час проведення тренажерної підготовки судноводіїв. Це дозволяє, з одного боку, визначити чинники, які можуть вплинути на аналогічні помилки на судні, і розставити відповідні акценти під час тренажерної підготовки. Як аварійні були виділені дві ситуації: небезпечне зближення та зіткнення. Під небезпечним зближенням розумілася ситуація, у якій відстань між суднами була менше дистанції маневру останнього моменту, яка була отримана на основі математичного моделювання руху судна, водночас найкоротша дистанція у процесі розходження була менше, ніж задана. Запропоновано адаптивний критерій оцінки ситуації небезпечного зближення залежно від району плавання, розмірів судна і кута перетину курсів власного судна і судна-цілі. Вибір адаптивного критерію зумовлений тим, що в разі зближення у вузькості на протилежних або попутних курсах досить важко і через обмеження навігаційного характеру не завжди практично можливо підтримувати велику дистанцію між суднами. З іншого боку, якщо акваторія дозволяє суднам зближуватися під кутами, близькими до перпендикулярних, судноводії повинні підтримувати певний запас дистанції, щоб залишити місце для маневру. Результати аналізу даних, отриманих у процесі навчання, показали, що найбільш частими були помилки, пов’язані саме з маневруванням судна, що дещо відрізняється від даних аналізу реальних зіткнень, де основними причинами є недостатність або відсутність спостереження і неправильна оцінка ситуації. Останнє спричинене тим, що судноводій фокусується на завданні й апріорі спостерігає за цілями.Документ Оцінка та передумови для побудови інтелектуальних енергетичних середовищ на основі фотовольтаїчних систем генерації електроенергії(2020) Денисюк, С. П.; Соколовський, П. В.; Denysiuk, Serhii P.; Sokolovskyi, Pavlo V.Анотація. У статті йдеться про стан відновлювальної енергетики України як ключової одиниці в побудові майбутніх енергетичних систем Смарт Грід. Мета – оцінка й аналіз роботи програми-асистента в пошуку та реалізації проєктів з побудови сонячних електростанцій на базі приватних сонячних систем. Робота таких систем прямим чином залежить від режиму роботи споживача. З метою достовірності отриманих результатів роботи програми-асистента було виконано детальну порівняльну оцінку з роботою як реальних комплексів міні-СЕС на базі Інституту енергозбереження та енергоменеджменту, так і платних програмних комплексів із моделювання сонячних електростанцій. Розбіжності в розрахунках мінімальні, результати моделювання є близькими до реальних (розбіжність – 8,72 %) за умови, що програма-асистент є повністю розрахунковим модулем. Охарактеризовано стан розвитку сектора відновлюваних джерел енергії в Україні, а саме PV-станцій, в енергетичній структурі об’єднаної енергетичної системи України. Описані енергетичні й економічні критерії такого приєднання. Проаналізовано іноземний досвід побудови та впровадження зелених технологій в енергетичні системи таких проєктів, як NYSEG та SCA, для подальшого його наукового дослідження та випробування. Описано роботу PV-модуля з виділенням його основних залежностей від узагальненого показника сонячної інсоляції в середовищі Matlab Simulink. Отримані дані вказують на всі передумови можливості широкої участі приватних PV-систем забезпечення електроенергією як основного активу функціонування Energy Smart Community. Результати. Наведено реальні показники й оцінку використання приватних сонячних електростнцій. Наукова новизна. Використання програмного комплексу для оцінки рівня ефективності приватних сонячних електростанцій близької до реальної точності розрахунків. Практична значимість. Матеріали цієї роботи можуть бути використані з метою підвищення ефективності та продуктивності роботи сонячних електростанцій як на етапі будівництва, так і вже побудованих.Документ Питання оцінки ефекту перестановки ярусів логічного дерева максимальної складності для бінарного випадку(2020) Повхан, І. Ф.; Povkhan, Igor F.Анотація. Робота продовжує проблематику логічних дерев та порушує важливі питання, які пов’язані із загальною методикою мінімізації деревоподібних логічних конструкцій шляхом перестановки ярусів в їхній структурі. Зрозуміло, що проста, ефективна й економна структура логічного дерева класифікації початкової навчальної вибірки дозволяє забезпечити необхідну швидкодію, рівень складності схеми розпізнавання, що гарантує проведення простого та повного розпізнавання дискретних об’єктів. Представлення початкової навчальної вибірки у вигляді логічного дерева генерує деревоподібну структуру даних, яка забезпечує стиск та перетворення початкових даних навчальної вибірки, а отже, дозволяє суттєву оптимізацію й економію апаратних ресурсів інформаційної системи. Довільну побудовану систему розпізнавання у вигляді дерева класифікації можна записати у формі ДНФ або КНФ, так дерево розпізнавання, яке являє собою певне правило класифікації, можна представити за допомогою відповідної логічної функції. Отже, важливими проблемами під час побудови систем розпізнавання такого типу будуть задачі синтезу логічних функції, які еквівалентні даному дереву розпізнавання, оцінка їхньої складності, задача мінімізації отриманого дерева. Тут досліджується загальна складність граф-схемних моделей (структур логічних дерев класифікації), які конструюються у процесі навчання системи розпізнавання (логічне дерево класифікації фактично являє собою згенеровану функцію розпізнавання). Для цього оцінюється складність дерева, яке використовується у схемі розгалуженого вибору ознак для розпізнавання n-мірних дискретних наборів (об’єктів). Так, натепер існують певні підходи мінімізації (нормалізації) структур логічних дерев, які відрізняються алгоритмічною складністю та жорсткою спрямованістю під конкретні логічні структури (класи логічних дерев). Метод перестановки ярусів у структурі логічних дерев дозволяє добитися значного ефекту за оптимізації та може бути застосований для довільного регулярного дерева довільної складності. Також варто зафіксувати суттєві переваги даного підходу мінімізації логічних дерев класифікації у плані програмної простоти побудови дерев класифікації, зменшення часу загальної генерації логічного дерева тощо. Робота актуальна для всіх методів розпізнавання образів, в яких отримана функція класифікації може бути представлена у вигляді логічного дерева.Документ Процеси експлуатації адсорбційного регенератора теплоти та вологи на основі композитного адсорбенту «Силікагель–натрій сульфат»(2020) Бєляновська, О. А.; Литовченко, Р. Д.; Сухий, М. П.; Єрьомін, О. О.; Губинський, М. В.; Суха, І. В.; Belianovska, Olena A.; Lytovchenko, Roman D.; Sukhyy, Kostiantyn M.; Yeromin, Оleksandr О.; Sukhyy, Mikhailo P.; Gubynskyi, Mykhailo V.; Sukha, Iryna V.Анотація. Робота присвячена дослідженню процесів експлуатації адсорбційного регенератора теплоти і вологи на основі композитного адсорбенту «силікагель–натрій сульфат» для системи припливно-викидної вентиляції житлового приміщення. Розвинуто методику визначення експлуатаційних характеристик адсорбційного регенератора теплоти та вологи, що передбачає: обчислення обсягу повітря, яке пройшло через шар теплоакумулюючого матеріалу, концентрації води в повітрі на виході з теплового акумулятора, адсорбції, теплоти адсорбції, кінцевої температури холодного повітря, температури повітря після змішування холодного повітря з вулиці і теплого повітря у приміщенні під час подачі, розрахунок концентрації води в повітрі на виході з теплового акумулятора, обсягу повітря, яке пройшло через шар теплоакумулюючого матеріалу, кінцевої температури теплого повітря, температури повітря після змішування холодного повітря з вулиці і теплого повітря із приміщення під час викиду, абсолютної вологості після змішування холодного повітря на вулиці та теплого повітря із приміщення під час викиду, визначення температурного коефіцієнта корисної дії, розрахунок вологісного коефіцієнта корисної дії, сумарної адсорбції і часу досягнення максимальної адсорбції, обчислення втрат тиску під час проходження повітря через щар адсорбенту та потужність вентилятора. Показана кореляція експериментально визначених та розрахованих температур повітря й абсолютної вологості повітря біля кінців регенератора, які встановлено всередині вентильованого приміщення та назовні. Проведено моделювання процесів експлуатації адсорбційних регенераторів теплоти і вологи на основі композитів «силікагель–натрій сульфат» в умовах типової системи вентиляції житлових приміщень. Максимальні значення температурних коефіцієнтів корисної дії встановлено за швидкості вологого повітря приблизно 0,22–0,32 м/с і часу перемикання потоків до 5 хвилин. Уперше проаналізовано основні чинники, які впливають на експлуатаційні характеристики адсорбційного регенератора теплоти та вологи. Уперше розглянуто вплив конструктивних характеристик адсорбційного регенеруючого пристрою на його ефективність, а також потужності вентилятора. Результати проведеного дослідження можуть бути використані під час проєктування енергоефективних систем вентиляції і кондиціонування, а також модулів-осушувачів для житлових і складських приміщень.Документ Розрахунки термодеформування систем електропровідних тіл під дією електромагнітного поля(2020) Лавінський, Д. В.; Морачковський, О. К.; Lavinsky, Denis V.; Morachkovsky, Oleg K.Анотація. Роботу присвячено питанням розрахункового аналізу деформування систем електропровідних тіл за дії електромагнітного поля. Дія електромагнітного поля проявляється в разі впливу на електропровідні тіла, у виникненні розподілених електромагнітних сил та розподілених джерел тепловиділення. Силова дія електромагнітного поля використовується у класі технологічних операцій – магнітно-імпульсній обробці матеріалів. Розробка та вдосконалення технологій магнітно-імпульсної обробки потребують проведення комплексних розрахункових досліджень, зокрема й спрямованих на оцінювання конструкційної міцності складових елементів. У роботі використовується метод розрахункового аналізу, який спирається на схеми методу скінчених елементів. Запропонований розрахунковий метод застосовано до аналізу розповсюдження електромагнітного та температурного поля, термодеформування прес-форми для гібридного (ізостатичного й електромагнітного) пресування порошків високоміцних сполук. Створено розрахункову схему, яка містить усі основні елементи прес-форми, а також зовнішній багатовитковий спіральний індуктор. Для врахування контактної взаємодії елементів прес-форми застосовується спосіб введення контактних шарів, які дискретизуються за допомогою відповідних спеціальних скінчених елементів. Одержано просторово-часові розподіли основних характеристик електромагнітного поля в елементах прес-форми. Характер розподілу електромагнітного поля під час імпульсу дозволяє застосовувати для аналізу термодеформування квазістаціонарний підхід відповідно до часового максимуму поля. Розв’язано також задачу нестаціонарного розповсюдження температурного поля завдяки ефектам тепловиділення. Аналіз термодеформування дозволив з’ясувати найбільш навантажені елементи прес-форми, порівняння з результатами розрахунків для випадку ізостатичного пресування дозволяє стверджувати, що в разі гібридної схеми навантаження прес-форми знижується, що дозволяє збільшувати тиски пресування. Одержані результати розрахунків дозволять сформулювати конкретні рекомендації щодо вибору раціональних конструкційних і експлуатаційних параметрів технологічної операції. Використані методи, підходи та розрахункова схема можуть застосовуватись до подібних технічних та технологічних систем зі спіральними багатовитковими індукторами.Документ Роль емоційного інтелекту у формуванні команди IT-проєкту(2020) Коломієць, А. С.; Мезенцева, О. О.; Kolomiets, Anna S.; Mezentseva, Olha O.Метою роботи є вдосконалення теоретичних положень та надання практичних рекомендацій щодо використання емоційного інтелекту керівником проєкту для стимулювання ефективності та продуктивності роботи ІТ-команди. Методика дослідження включає положення теорії ефективності суспільного виробництва, економічного аналізу, методи порівняння, аналізу, синтезу, логічного узагальнення, проєктного управління. Визначено, що в умовах стрімкого розвитку технологій, загострення конкуренції для працівників ІТ-галузі, для забезпечення довготривалої конкурентної переваги, на перший план виходить розвиток так званих м’яких навичок. В основі цих навичок лежить високий рівень емоційного інтелекту. Оскільки натепер у галузі ІТ стають все більше популярними гнучкі agile-методи управління проєктами, дослідження було зосереджено на виявленні особливостей використання емоційного інтелекту саме для таких проєктів. У результаті дослідження було дано визначення емоційного інтелекту, виділено його складові частини. Новизна роботи полягає в з’ясуванні особливостей використання емоційного інтелекту в ІТ-проєктах, а саме для agile-команд. Практична значимість полягає в наданні рекомендацій та інструментів щодо можливостей підвищення рівня емоційного інтелекту для керівників проєктів та членів їхніх команд. Потрібно враховувати, що такі команди самоорганізовуються, отже, потребують підтримуючого лідерства, а не директивного управління – це вимагає від керівника проєкту високого рівня розвитку емоційного інтелекту, що дає змогу поставити на перше місце потреби команди та забезпечити її всім необхідним; через унікальність кожного проєкту, швидку зміну зацікавлених сторін від проєкту до проєкту керівнику потрібно вміти оцінювати, розуміти й управляти емоціями команди та стейкхолдерів, щоб побудувати надійні взаємини, тому що від рівня емоційного інтелекту Scrum-майстра залежить ефективність його команди; ще на початковій стадії життєвого циклу проєкту проєктний менеджер має почати працювати над відносинами для встановлення міцних стосунків і створення позитивної атмосфери всередині команди; через особливості реалізації проєкту влада й авторитет проєктного менеджера обмежені, отже, він має використовувати більш складні стратегії управління, щоб команда досягла бажаних результатів.Документ Структура системи керування маршовим рухом засобу морської робототехніки з гідробіонічним рушієм(2020) Блінцов, В. С.; Ольшевський, С. І.; Blintsov, Volodymyr S.; Olshevskyi, Serhii I.Анотація. Проаналізовано принципи побудови та особливості структури систем керування засобами морської робототехніки, зокрема з гідробіоничними рушіями. Обґрунтовано доцільність використання ієрархічної структури зі значною автономністю окремих рівнів. Визначено структуру системи автоматичного керування плавниковим гідробіонічним рушієм типу тунця. Для вирішення поставлених завдань використовуються методи комп’ютерного моделювання, спеціальних розділів теорії автоматичного керування у частині синтезу нелінійних та дискретних систем керування, системи автоматизованого проектування апаратних та програмних засобів систем автоматичного керування. Розробка структури системи автоматичного керування плавниковим рушієм типу тунця та визначення її місця в загальній ієрархічній структурі системи керування засобами морської робототехніки дало змогу визначити вимоги до апаратної та програмної частин системи автоматичного керування рушієм. Синтезована схема може слугувати прототипом для побудови системи автоматичного керування рухом автономних ненаселених підводних апаратів із гідробіоничними рушіями. Використовування синтезованої раніш моделі кінематики рушія типу тунця дає змогу підвищити точність і забезпечити керованість на всіх ділянках циклу роботи плавникового рушія. На базі розробленої блок-схеми алгоритму роботи мікроконтролера можливо реалізовувати необхідні закони керування плавниковим рушієм. Подальші дослідження передбачають уточнення математичних моделей, розробку діючого зразка системи автоматичного керування та рушія і дослідження їх роботи в комплексі.Документ Сучасні тенденції у проєктуванні та будівництві яхт(2020) Яглицький, Ю. К.; Yahlytskyi, Yurii К.Анотація. У дослідженні розглянуто сучасні тенденції проєктування та побудови яхт, як для проєктів, зроблених на замовлення, так і для серійних маломірних суден. Наведено особливості сучасного проєктування і конструювання: технології і нововведення, а також поточні підходи до проєктування, які можна умовно об’єднати в декілька підкатегорій: дизайн яхт – багатозадачний процес, який включає комплексну розробку проєкту; енергоефективність – оптимальна витрата енергії, що виробляється на катері або яхті, витрачається на рух судна і на живлення бортового устаткування; хай-тек – найбільш нові і прогресивні технології сучасності, а також стиль у дизайні й архітектурі. Розглянуті також сучасні напрями в будівництві яхт із використанням як традиційних, так і інноваційних оптимальних матеріалів. Мета дослідження полягає у виявленні нетрадиційних проєктно-конструкторських і технологічних особливостей виготовлення яхт. Методичною основою розробок стали завдання, які вирішуються під час дослідження та передбачають виявлення сучасних відмінних рис проєктування, конструкторсько-технологічної підготовки і будівництва оригінальних малих суден, проведення аналізу сучасного закордонного досвіду проєктування архітектури, планування дизайну зовнішнього вигляду й інтер’єру яхт. Установлено, що сучасне проєктування і конструювання яхт – це процес постійного наближення до результату, який має задовольняти певним, заздалегідь заданим вимогам, і дістав назву дизайн-спіралі, сутність якої полягає в повторному проходженні декількох етапів (починаючи зі специфікації або технічного завдання) для дотримання поставлених умов – параметрів і естетичних якостей водночас, з використанням систем автоматизованого проєктування. Комплексні програмні продукти дозволяють автоматизувати процеси створення плавучих об’єктів і забезпечують більш високу якість проєктної та побудованої документації, а також допомагають оптимізувати виробничі витрати і фінансові кошти. Уточнено, що кожний конкретний концепт яхти має свій пріоритет якостей, повинен мати не лише естетичні й усі експлуатаційні якості, а також приблизний ціновий сегмент кінцевого продукту. Застосування інноваційного дизайну, новітніх досягнень в архітектурі яхт, оптимальних матеріалів і сучасних технологій побудови й оформлення інтер’єрів, технічного оснащення, комплектації й установки обладнання на яхті допомагає гарантувати безпеку, незалежність і комфорт на борту яхти, переносить будівництво яхт в нову еру елегантності й ефективності.Документ Технологічні особливості зварювання інфрачервоним випромінюванням елементів інфузійних медичних систем на основі стирольних кополімерів СEБС(2020) Таланюк, В. В.; Шадрін, А. О.; Кораб, М. Г.; Юрженко, М. В.; Talanyuk, Victoria V.; Shadrin, Andriy O.; Korab, Mykola G.; Iurzhenko, Maksym V.Анотація. Термопластичні еластомери (ТПЕ) – це матеріали, що мають пружні властивості, які подібні до гуми, однак здатні до плавлення, та яким притаманні всі характерні властивості термопластів. За хімічним складом розрізняють декілька видів термопластичних еластомерів: поліамідні, поліетерові, поліуретанові та стиренові кополімери. Разом із кополімерами широко застосовуються також блок-кополімери, для яких характерна наявність у структурі їхніх макромолекул ланок різних полімерів. До таких полімерів, наприклад, належить стирол-етилен-бутилен-стирол блок-кополімер (СЕБС) – новий біосумісний полімерний матеріал, який знаходить широке застосування в різноманітних галузях промисловості, наприклад, у будівництві, автомобіле- та приладобудування тощо. Стирол-етилен-бутилен-стирол блок-кополімер належить до стирольних блок-кополімерів другого покоління, вироби з яких мають високі фізико-механічні властивості, а його біосумісність також дозволяє використовувати його в медичній галузі. У роботі наведені основні характеристики та проведено аналіз переваг термопластичних еластомерів на прикладі стирол-етилен-бутилен-стирол блок-кополімеру в порівнянні із традиційними для окремих галузей промисловості полімерними матеріалами. Стирол-етилен-бутилен-стирол блок-кополімер – це конструкційний термопластичний полімерний матеріал, який за властивостями подібний до синтетичних каучуків, еластичний або жорсткий залежно від хімічної будови, досить термостійкий, стійкий до впливу різноманітного середовища, зокрема й озону, ультрафіолетового випромінювання й інших атмосферних явищ. Він не має вираженого смаку та запаху, може контактувати з різноманітними харчовими продуктами та біологічними тканинами. Уважається, що стирол-етилен-бутилен-стирол блок-кополімер відносно важко піддається переробці під час розплавлення, тому його іноді змішують із блок-кополімерами, які підвищують його здатність до переробки та формування виробів. Унікальне поєднання теплофізичних, хімічних, діелектричних властивостей, здатність до повторної переробки зумовили широке використання стирол-етилен-бутилен-стирол блок-кополімеру як конструкційного матеріалу та компонента різних компаундів у багатьох галузях промисловості: в автомобілебудуванні – еластичні деталі салону, килимки, пильники, покриття для педалей, ущільнювачі; у побутовій і оргтехніці – гнучкі та теплостійкі деталі, сидіння для велосипедів, еластичні деталі мобільних телефонів, корпуси пультів дистанційного керування, елементи комп’ютерних клавіатур та мишок, гнучкі деталі авторучок, корпуси дитячих іграшок, зубних щіток, елементи аксесуарів для купання – підводних костюмів, ласт, масок; у виробництві інструментів – рукоятки для ручних і електроінструментів, рукоятки ножів, елементи будівельних інструментів – пензлів, кельм тощо; у виробництві взуття – підошви й інші еластичні деталі побутового, спортивного та спеціального взуття; у електротехніці – гнучкі роз’єми, ізоляція дротів тощо; у сантехніці – ущільнення, гофровані гнучкі шланги тощо; у медичній промисловості – гнучкі та жорсткі ємності, медичні трубки, інфузійні та трансфузійні системи, елементи лабораторного обладнання. Насамперед у медичній галузі стирол-етилен-бутилен-стирол блок-кополімер активно застосовується як заміна традиційних полімерних матеріалів, які багато років використовуються та мають багато недоліків.