Бараненко ДмитроBaranenko Dmytro2023-09-062023-09-062020https://doi.org/10.51647/kelm.2020.4.2.22353-8406https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/6820Бараненко, Д. Підзаконний нормативно-правовий акт як результат нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади = Bylaw as a result of rule-making activities of central executive bodies / Д. Бараненко // Management. – 2020. – № 4 (32), vol. 2. – С. 8–14.У статті досліджено особливості підзаконного нормативно-правового акта як результату нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади. Серед науковців немає одностайності щодо класифікації норма¬тивно-правових актів, підстав їх розподілу, але аксіоматичними сьогодні на рівні науки та практики є положення про розподіл нормативно-правових актів на закони та підзаконні нормативно-правові акти. Розкрито поняття підзаконного нормативно-правового акта центральних органів виконавчої влади, встановлено його співвідношення із законом. Визначено основні ознаки нормативно-правового акта центральних органів виконавчої влади, які розподілено на такі групи: ознаки, пов’язані зі створенням нормативно-правового акта (нормативно-правовий акт приймається уповноваженим суб’єктом за встановленим законодавством порядком (процедурою)); ознаки, притаманні саме нор¬мативно-правовому акту як офіційному письмовому документу, що, у свою чергу, можна класифікувати на ознаки форми (нормативно-правовий акт має внутрішню форму, складається з розділів, статей, пунктів тощо та зовнішню форму – назва, реквізити тощо); ознаки змісту (містить загальнообов’язкове правило поведінки, норму права, вста¬новлює, змінює або скасовує її); регулятивні ознаки (неодноразово регулює певні відносини невизначеного кола осіб); ознаки, які є подальшими щодо нормативно-правового акта (офіційне опублікування, обов’язковість до вико¬нання, виконання забезпечується можливістю застосування державного примусу). Обґрунтовано думку, що осно¬вним призначенням підзаконних нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади є регулювання суспільних відносин шляхом розвинення, розкриття та реалізації законодавчих норм і часткового первинного регу¬лювання суспільних відносин, які складаються у процесі життєдіяльності населення країни. Зроблено висновок про те, що підзаконні нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади виконують такі функції: регулятивну, яка розділяється на функцію первинного та вторинного регулювання; управлінську; роз’яснювальну та конкретизуючу; правоустановчу; правореалізаційну.ukArticle