Горбачук, В. М.Лупей, М. І.Сулейманов, С-Б. С.Батіг, Л. О.Симонов, Д. І.Gorbachuk, Vasyl M.Lupei, Maksym I.Suleimanov, Seit-Bekir S.Batih, Liudmyla O.Symonov, Denys I.2022-10-122022-10-122022https://doi.org/10.15589/znp2022.2(489).102311-3405 (Print)2313-0415 (Online)https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/6242До системної інженерії великих даних = To system engineering of big data / В. М. Горбачук, М. І. Лупей, С-Б. С. Сулейманов, Л. О. Батіг, Д. І. Симонов // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : НУК, 2022. – № 2 (489). – С. 66–75.Мета. В інформаційну еру питання науки даних, започаткованої як статистична обробка кількісних спостережень, поступово трансформуються у питання інтелектуальної обробки різноманітної інформації та штучного інтелекту. Водночас обробка великих масивів інформації потребуватиме системної інженерії. Хоча дані можуть покращувати життя людей багатьма способами, є політичні й економічні чинники, які часто заважають рівноправному розподілу виграшів від даних, включаючи виграші для бідних верств населення. Методика. Щоб належно використовувати потенціал цінності даних для цілей соціально-економічного розвитку, слід усвідомлювати загальну цінність даних при їх багаторазовому повторному використанні та перепрофілюванні різноманітними способами. Виклик полягає у розробці середовища довіри, яке захищає від зловживання даними під час обміну ними між сторонами, а також дозволяє створювати, повторно використовувати перепрофільовувати дані. Потрібна потужна структура врядування даних, яка складається з відповідних стратегій, законів, регулювань, інституцій, щоб гарантувати втілення всієї цінності даних, безпечності і рівноправності поширення даних. До мережевих галузей належать послуги Інтернету, електронної пошти, телефонного зв’язку, комп’ютерного апаратного і програмного забезпечення, відтворення звуку (музичних творів) та відео (фільмів), а також банківські, юридичні, авіатранспортні послуги та інші новітні сфери діяльності з високою доданою вартістю. Результати. Зв’язки визначають стан суспільства загалом, бо стратегічні взаємодії між фірмами залежать від мережевої діяльності, а споживчий вибір про купівлю товарів і послуг − від соціального спілкування. Пандемія показала, що цифрові послуги (багато з яких надаються цифровими платформами) є суттєвими для належного функціонування суспільства й економіки. Наукова новизна. Пандемія по-різному вплинула на великі цифрові платформи: цифрові платформи, залежні від секторів мобільності та гостинності, погіршили свої результати через локдаун, режим перебування вдома, стратегії соціального дистанціювання, а водночас цифрові платформи, які займаються доставкою за адресою, цифровим зв’язком, споживанням деяких цифрових продуктів, поліпшили свої результати. Практична значимість. Під час пандемії у багатьох країнах з’явилися соціалізовані платформи, демонструючи здатність технологій цифрових платформ швидко реагувати на нагальні потреби найвразливіших верств населення.ukмережеві галузіцифрові платформифактори виробництвапандеміяцифрова рівністьnetwork industriesdigital platformsfactors of productionpandemicdigital equalityArticle