Сумара А. О.Бондаренко В. Є.Sumara Artem O.Bondarenko Valeriia Ye.2024-12-092024-12-092024DOI https://doi.org/10.15589/znp2024.3(496).202311-3405 (Print)2313-0415 (Online)https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/9304Сумара, А. О. Освіта, наука та цифрові технології як ключові чинники розвитку інтелектуального потенціалу регіону = Education, science and digital technologies as key factors in the development of the region's intellectual potential / А. О. Сумара, В. Є. Бондаренко // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : Гельветика, 2024. – № 3 (496). – С. 136–141.У статті подано, що формування інтелектуального потенціалу регіону є ключовим чинником у забезпеченні інноваційно-цифрової моделі розвитку, що сприяє сталому економічному зростанню та високій якості життя населення. Виокремлено, що цей процес передбачає активну співпрацю між освітніми та науковими установами, бізнесом і владою, спрямовану на генерацію та впровадження нових знань і технологій. Узагальнено, що основні напрямки включають цифровізацію освіти, підтримку науково-дослідницької діяльності, інтеграцію принципів смарт-спеціалізації, створення інноваційних кластерів та розвиток людського капіталу через підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів. Досліджено, що формування інтелектуального потенціалу Миколаївської області є важливим чинником для реалізації інноваційно-цифрової моделі розвитку регіону. Визначено, що Стратегія розвитку області до 2027 року передбачає чотири стратегічні цілі: стійке економічне зростання багатогалузевої економіки, висока якість життя, збереження та розвиток територій, і конкурентоспроможна економіка на основі інновацій. Проаналізовано, що виконання плану заходів на 2021-2023 роки було ускладнено війною, яка затримала реалізацію багатьох проєктів. Проте, з 2024 року розвиток інтелектуального потенціалу потребує подальшої цифровізації освіти, підтримки наукових досліджень, впровадження принципів смарт-спеціалізації та підвищення кваліфікації кадрів. Розглянуто, що важливим є створення інно ваційних кластерів, розвиток підприємництва та міжнародної співпраці. Досліджено, що в умовах війни та післявоєнного відновлення регіону, акцент має робитися на аграрному секторі, оборонній промисловості та IT-технологіях. Узагальнено, що ці заходи сприятимуть економічному відродженню регіону, підвищенню його конкурентоспроможності та якості життя населення, забезпечуючи стале зростання на основі інноваційних та цифрових рішень. Метою дослідження є аналіз і визначення стратегічних підходів до формування та ефективного управління інтелектуальним потенціалом регіону в умовах інноваційно-цифрової трансформації. Це передбачає дослідження ключових факторів, які впливають на розвиток інтелектуального потенціалу, таких як освіта, науководослідницька діяльність, співпраця між державою, освітніми установами та бізнесом. Особливу увагу буде приділено аналізу досвіду Миколаївської області та розробці рекомендацій для підвищення конкурентоспроможності та стійкості регіону в сучасних умовах. Методика дослідження включає в себе комплексний підхід, який поєднує кількісні та якісні методи аналізу. Основні етапи дослідження: 1. Аналіз науково-теоретичних джерел – дослідження публікацій, наукових статей, монографій та інших джерел, що висвітлюють проблематику формування інтелектуального потенціалу регіону. 2. Емпіричний аналіз – збирання та аналіз статистичних даних щодо економічного розвитку регіону, рівня освіти, науково-дослідної діяльності, демографічної ситуації, інвестиційної привабливості та інших важливих показників. 3. Польове дослідження – проведення інтерв'ю та опитувань серед представників влади, бізнесу, академічних установ та громадських організацій для виявлення основних викликів та потреб у розвитку інтелектуального потенціалу. 4. Системний аналіз – використання методів SWOT-аналізу для оцінки сильних та слабких сторін, можливостей та загроз у контексті формування інтелектуального потенціалу регіону. 5. Моделювання сценаріїв розвитку – розробка кількох можливих траєкторій ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону (розширена, проста, звужена) з урахуванням соціально-економічних умов. 6. Розробка рекомендацій – на основі отриманих даних і аналізу формулювання конкретних пропозицій та рекомендацій для владних структур, бізнесу та академічних установ щодо оптимізації процесу формування інтелектуального потенціалу. Ця методика дозволяє всебічно дослідити процес формування інтелектуального потенціалу, враховуючи різноманітні аспекти та фактори, що впливають на цей процес, та розробити ефективні стратегії для його оптимізації. Результати. В результаті проведеного дослідження було визначено, що формування інтелектуального потенціалу регіону є ключовим фактором для забезпечення сталого економічного зростання та соціального прогресу. Аналіз показав, що ефективне управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу повинно враховувати інституційні, фінансові, соціальні та інфраструктурні аспекти. Було виявлено три можливі траєкторії ініціалізації інтелектуального потенціалу: – Розширена траєкторія: орієнтована на комплексний підхід до розвитку, включаючи інтенсивну цифровізацію освіти, створення інноваційних кластерів, активне міжнародне співробітництво та інвестиції в наукові дослідження. – Проста траєкторія: орієнтована на поступове удосконалення існуючих систем освіти та науки без значних інвестицій у новітні технології та інфраструктурні зміни. – Звужена траєкторія: орієнтована на обмежене удосконалення певних секторів, зокрема у відповідь на нагальні виклики, такі як демографічні зміни або кризові ситуації. На прикладі Миколаївської області проаналізовано її стратегічний підхід до розвитку до 2027 року, що включає інноваційну промисловість, розвиток транспортно-логістичного комплексу, підвищення туристичного потенціалу та підтримку екологічної сільськогосподарської продукції. Було ідентифіковано основні виклики, зокрема недостатня результативність наукових досліджень, втрата кваліфікованих кадрів, корупція та складна демографічна ситуація. Запропоновані рекомендації спрямовані на подолання цих бар’єрів та створення сприятливого середовища для розвитку інтелектуального потенціалу регіону. Це передбачає: – Покращення системи освіти через впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), онлайн-курсів і змішаних форм навчання. – Активна підтримка науково-дослідницької діяльності та створення інноваційних кластерів. – Співпраця між державою, освітніми установами та бізнесом для забезпечення фінансування та розвитку інфраструктури. – Розвиток людського капіталу через підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів. – Стимулювання підприємництва, особливо малого та середнього бізнесу, для створення робочих місць та підтримки економічного зростання. Ці заходи сприятимуть формуванню конкурентоспроможного і стійкого інтелектуального потенціалу Миколаївської області, що забезпечить її економічну стабільність та соціальний прогрес в умовах постійних викликів. Наукова новизна. У даному дослідженні представлено новий підхід до формування інтелектуального потенціалу регіону, акцентуючи увагу на комплексному управлінні інституційними, фінансовими, соціальними та інфраструктурними аспектами. Вперше виявлено та систематизовано три основні траєкторії ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону – розширену, просту та звужену. Ці траєкторії дозволяють адаптувати стратегії розвитку в залежності від специфічних соціально-економічних умов регіону. Також вперше в контексті Миколаївської області проведено детальний аналіз стратегічного підходу до розвитку до 2027 року, що включає інноваційні моделі промисловості, транспортно-логістичний комплекс, туристичний потенціал та екологічно чисту сільськогосподарську продукцію. Визначено специфічні проблеми, зокрема недостатню ефективність наукових досліджень, втрату кваліфікованих кадрів, корупцію і демографічні виклики. Це дослідження пропонує нові рекомендації для подолання цих бар'єрів і створення сприятливого середовища для розвитку інтелектуального потенціалу.ukінтелектуальний потенціалінноваційно-цифрова модель розвиткурегіонцифровізація освітинауково-дослідна сфераintellectual potentialinnovative and digital model of developmentregiondigitalization of educationresearch sphereArticle