Патлайчук, ОксанаСтупак, ОльгаМакарчук, ОксанаPatlaichuk, OksanaStupak, OlgaMakarchuk, Oksana2022-06-222022-06-222021https://doi.org/10.30970/PPS.2021.35.132307-1664 (Print)2663-5615 (Online)https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/5625Патлайчук, О. В. Гуманітарний контекст земельної реформи: ціна і цінність землі для хліборобської нації = The humanitarian context of land reform: the price and value of land for the grain-grower nation / О. В. Патлайчук, О. П. Ступак, О. М. Макарчук // Вісн. Львівського університету. Сер. Філос.-політолог. студії. – Одеса : Видавничий дім "Гельветика", 2021. – Вип. 35. – С. 112–120.У статті проаналізовано масштабність і актуальність наслідків нищення духовних основ української нації – нації хліборобської в результаті більшовицького і нинішнього «реформаційного» розселянювання. Руйнація цілісного усталеного життєвого світу селянства разом із знищенням пам’яті про історичне минуле спричиняла викривлення психології і моралі, руйнування станового хребта суспільства. Сучасні техногенні умови діяльності всіляко дистанціюють від землі, і сучасна людина все частіше опиняється в ситуації стороннього спостерігача, а не повноправного й відповідального господаря. Показано, що земельну реформу слід розглядати не тільки і не стільки в економічному, але й перш за все в гуманітарному контексті. Без ґрунтовної гуманітарної експертизи методології соціально-економічних трансформацій неможливо оцінити гуманітарні наслідки реформування земельних відносин для неперервності культурного розвитку, регенерації українського життєвого світу. Земельна реформа, розвиток сільського господарства й відродження селянства мають осмислюватись як цілісний процес відтворення всього комплексу людських зв’язків з урахуванням природних основ життєдіяльності селянина, оскільки земельні відносини включають економічні, правові, політичні, культурні, моральні та релігійні відносини, заломлені через особливий тип діяльності по відтворенню живого за безпосередньої участі людини. Сприйняття хліборобства як «бізнесу», без вкоріненої любові до землі, без трепетного ставлення до всього живого не лише при зводить до зниження рівня продовольчої безпеки та раціонального природокористування, але й створює прямі загрози життю та здоров’ю людей і довкілля. Відновлення особистої зацікавленості хлібороба у роз витку села, сільських громад, реабілітація престижності хліборобської праці разом із застосуванням сучасних аграрних технологій дали б змогу реорганізувати систему землеволодіння і стабілізувати (політично та економічно) українське суспільство, поставити його на міцні підвалини національних хліборобських традицій, створити сприятливі умови для національно-культурного розвитку.ukземельна реформахліборобська націярозселянюваннясвоєрідність хліборобської життєдіяльностісоціальна деформаціяland reformgrain-grower nationpeasantrypeculiarity of agricultural activitysocial deformationArticle