Vzhytynska, Kseniia Y.Вжитинська, К. Ю.2022-10-062022-10-062021https://doi.org/10.15589/znp2021.4(487).92311-3405 (Print)2313-0415 (Online)https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/6129Vzhytynska, K. Y. Mаcroeconomic situation of the Ukrainian agricultural sector = Макроекономічна ситуація аграрного сектору / K. Y. Vzhytynska // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : НУК, 2021. – № 4 (487). – С. 53–58.У статті розглянуто поточні тенденції розвитку агропромислового комплексу в межах того, що в Україні земельна реформа обмежилася перетворенням державної власності в колективну. Слабкі реформи не змогли докорінно змінити традиційну колективну організацію українських господарств. Розпад і внутрішня перебудова великих господарств були дуже обмеженими. Тому не дивно, що процес переходу не забезпечує підвищення прибутковості та ефективності. Висунуто припущення, що сільське господарство може дати поштовх широким інвестиціям та реформам у всій економіці. Запропоновано основні п’ять цілей, яких має дотримуватися держава в процесі реалізації аграрної реформи в Україні. Проаналізовано вплив реалізації аграрної реформи на галузь та висунуто пропозиції щодо підсилення її дії. Вагомість порушених питань виражається в тому, що чинна влада повинна враховувати всі фактори, які впливають або можуть вплинути на розвиток аграрного сектору України (як екзогенні, так і ендогенні), оскільки тільки завдяки симбіозу пропозицій у цій сфері може бути можливий позитивний результат. Визначено, що негативні дії відбуваються двома способами, як-от відсутність відшкодування ПДВ та експортних квот і мит. Звичайно, є багато дрібних позитивів і негативів від державної політики, але вони відносно несуттєві. У статті визначено результати аналізу основних переваг та недоліків реформування в АПК за окресленими напрямами. Доведено, що подальший прогрес у напрямі підвищення ефективності сільського господарства України потребує продовження реструктуризації фермерських підприємств у менші автономні одиниці, засновані на приватній власності на землю та активи. Також країна потребує чіткого формулювання процедур, які дозволяють вийти окремим особам та малим групам із частками землі та майна, розвитку земельних ринків, а також створення ринкової інфраструктури для конкурентоспроможного постачання сировини, маркетингових послуг та фінансових послуг. Мета. Відобразити важливість обраної теми, оскільки вона перебуває в контексті великої економічної та продовольчої безпеки країни. Метод. У статті використано такі методи: аналіз, синтез, дедукцію, метод екстраполяції, порівняльний метод та індуктивний. Наукова новизна. Вагомість порушених питань виражається в тому, що ми повинні враховувати всі фактори, які впливають або можуть вплинути на розвиток аграрного сектору України. Тільки симбіоз пропозицій у цій сфері уможливить позитивний результат. Результати. Доведено, що країна потребує чіткого формулювання процедур, які дозволяють вийти окремим особам та малим групам із частками землі та майна, розвитку земельних ринків, а також створення ринкової інфраструктури для конкурентоспроможного постачання сировини, маркетингових та фінансових послуг. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі студентів, а також можуть стати основою для подальших наукових досліджень у цьому напрямі.enagricultural sectoragricultural enterprisesagro-industrial complexlandagricultural marketsagricultural productionаграрний секторсільськогосподарські підприємстваагропромисловий комплексземляаграрні ринкисільськогосподарське виробництвоArticle