Сербов МиколаІртищева ІннаПавленко ОленаSerbov NikolayIrtyshcheva InnaPavlenko Olena2023-09-052023-09-052022https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-304-2(2)-152307-5740 (Print)2226-9150 (Online)https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/6805Сербов, М. Інноваційні засади управління прісноводними ресурсами в контексті сталого розвитку = Innovative principles of freshwater resources management in the context of sustainable development / М. Сербов, І. Іртищева, О. Павленко // Вісн. ХНУ. Сер. Економічні науки. – Хмельницький : ХНУ, 2022. – № 2 (304), т. 2. – С. 87–92.Дефіцит води можуть відчувати близько двох третин населення світу протягом кількох десятиліть. У багатьох країн все ще існує тенденція вирішувати проблеми дефіциту води шляхом збільшення водопостачання, шляхом збільшення зберігання та розподілу поверхневих і підземних вод шляхом створення нової інфраструктури, опріснення солоної або солонуватої води, повторне використання стічних вод або поповнення водоносних горизонтів. Ця тенденція має переважати над зосередженням уваги на зменшенні попиту на воду, наприклад, шляхом припинення втрат у транспорті та розподілі системи, що впроваджують адекватні тарифні системи, спрямовані на зниження рівня попиту на воду, зміна технологій водокористування і, загалом, підвищення ефективності використання води в побутових, промислових пробні та зрошувальні системи; іншими словами, прагнучі підвищити загальну продуктивність води. Однак, дефіцит води можливо поборовши шляхом ефективного та раціонального використання, при цьому використовуючи сучасні інноваційні рішення, що дозволять значно модернізувати водоресурси інфраструктуру. Саме використання інноваційних засад управління прісноводними ресурсами в контексті сталого розвитку повинно стати перспективою на найближчі десять років. Метою статті є процес дослідження сучасного стану, регіональних особливостей та перспектив розвитку інноваційного потенціалу прісноводних ресурсів України. Доведено, що в Україні частка видатків з державного бюджетну на охорону навколишнього природного середовища у загальних видатках коливається в межах 0,57–1,11 %. Визначено, що найбільша частка видатків з державного бюджетну на охорону навколишнього природного середовища у загальних видатках спостерігалась у 2011 році – 1,11 %, а найменша у 2020 році 0,57 %. Зазначено, що у 2020 році обсяг видатків значно скоротився на охорону навколишнього природного середовища порівняно з попереднім роком на 675 млн грн. Аналіз показав, що за період дослідження найбільша частка видатків виділялася на запобігання та ліквідацію забруднення навколишнього природного середовища. Визначено, що стаття бюджетних витрат на запобігання та ліквідацію забруднення навколишнього природного середовища за період 2010–2020 років збільшилась з 2255 млн грн до 6 507 млн грн, однак у структурі загальних видатків дещо скоротились з 78,52 % до 71,85 % відповідно. Відповідно у структурі витрат скорочення відбулося за такими статями бюджетних витрат: збереження природно-заповідного фонду з 7,64 % у 2010 році до 6,78 % у 2020 році, фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері охорони навколишнього природного середовища з 2,06 % до 1,85 % відповідно.ukArticle