Ворчакова, І. Є.Vorchakova I. Ye.2024-06-252024-06-252023https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.6/022710-4656 (Print)2710-4664 (Online)https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/8452Ворчакова, І. Є. Вживання фемінітивів у сучасному науковому політологічному дискурсі: психолінгвістичний вимір = The use of feminitives in modern scientific political discourse: the psycholinguistic dimension / І. Є. Ворчакова // Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Сер. Філологія. Журналістика. – Київ, 2023. – Т. 34 (73), № 6 . – С. 6–11.Стаття присвячена актуальним проблемам сучасного психолінгвістичного дискурсу – використанням фемінітивів, тобто іменників жіночого роду, альтернативних аналогічним поняттям чоловічого роду. Дослідження відбувається на стику декількох наукових галузей, таких як лінгвістика, політологія, гендерологія та суспільствознавство. У роботі проаналізовано вибрані фемінні лексеми, які фіксуються в працях сучасних вчених-політологів. Мате- ріалом слугували лексичні одиниці, які були виокремлені з наукових доробок вітчизняних вчених. Фокус дослідницької уваги зосереджено на вивченні наукових праць українських вчених-політологів та науковців, які присвячують свої праці політичним дослідженням останніх чотирьох років. Вибір аналізу зазначених наукових матеріалів обумовлений декількома факторами: по-перше, ухваленням 22 травня 2019 року Кабінетом Міністрів нової редакції Українського правопису, який дозволяє утворювати та вживати фемінітиви в літературній мові, та затвердженням 18 серпня 2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України змін до національного Класифікатора професій; по-друге, наукова риторика фахівців у галузі політичних досліджень дає можливість показати зрілість наукового співтовариства та готовність українського суспільства до вживання гендерно чутливої мови в професійному житті; по-третє, моніторинг такого роду публікацій за останні чотири роки, після прийняття відповідних нормативних актів, показує наскільки вчені, які вивчають політичні аспекти професійної реалізації жінок, готові використовувати та представляти фемінітиви в своїх наукових працях. Доведено, що науковці і, в більшості своїй науковиці, досить «скупо» застосовують фемінітиви, але якщо і застосовують, то не суфіксальним способом творення, а з додаваненням до слова в чоловічому роді дефініції «жінка», наприклад, «жінка-лідер», «жінка-менеджер» тощо. У роботі здійснена спроба об’єктивувати зміст поняття «фемінітив» та здійснено оглядову аналітику використання фемінітивів у науковому дискурсі. Сформульвані тематичні групи, що вживаються в науковому мовленні політологів та визначено їхню кількісну динаміку. На основі здійсненого соціологічного експерименту встановлено психологічно сприйнятливу специфіку дослідження феномену «фемінітив». Основними методами наукової розвідки обрано метод аналізу і синтезу теоретичного та фактичного матеріалу та словотвірний аналіз текстів, де застосовуються фемінітиви. В якості експериментального дослідження проведено анкетування за допомогою методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда.ukфемінітивиполітичні дослідженнялексемислова жіночого родупсихо- лінгвістичний вимірfeminitivespolitical studieslexemesfeminine wordspsycholinguistic dimensionArticle