Blintsov, V.Maidaniuk, P.Блінцов, В. С.Майданюк, П. В.2022-02-182022-02-182019DOI: 10.15276/opu.3.59.2019.112076-2429 (print)2223-3814 (online)https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/5153Blintsov, V. Classification of Projects for the Protection of Marine Critical Infrastructure Facilities = Класифікація проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури / V. Blintsov, P. Maidaniuk // Пр. ОНПУ. – Одеса, 2019. – Вип. 3(59). – С. 80–89.Україна є морською державою з активно працюючою інфраструктурою водного транспорту. До її складу входять морські транспортні шляхи у морських територіальних водах держави та внутрішні водні шляхи, морські та річкові порти, суднобудівні та судноремонтні заводи, магістральні морські трубопроводи тощо. Згідно законодавству вказані об’єкти відносяться до об’єктів критичної інфраструктури держави і підлягають захисту. На цей час питання управління проектами розробки і створення систем захисту об’єктів морської критичної інфраструктури від сучасного комплексу загроз їх функціонуванню знаходиться на початковій стадії свого становлення. Це робить актуальним наукове завдання розробки класифікації таких проектів, що створило б теоретичну основу для подальших досліджень у напрямку проектного менеджменту та для побудови високоефективних систем захисту таких об’єктів. У статті запропоновано у якості базових ознак класифікації використовувати приналежність об’єктів морської критичної інфраструктури до точкових, площинних та протяжних, що утворює програму базових проектів захисту таких об’єктів і забезпечує їх уніфікацію на стадіях планування і виконання. Виходячи з реалізації принципів системного підходу щодо комплексного врахування особливостей функціонування матеріальної, енергетичної та інформаційної складових об’єктів, а також з урахуванням людського фактору як складової ефективної експлуатації цих об’єктів, для кожного з проектів програми запропоновано їх класифікацію за видами безпеки. Така класифікація включає основні підпроекти «Фізична безпека», «Енергетична безпека», «Інформаційна безпека» та «Кадрова безпека» й утворює другий класифікаційний рівень. Третій кваліфікаційний рівень, виходячи з принципів системного підходу, охоплює типові роботи менеджера проекту по встановленню властивостей об’єктів захисту та характеру загроз, а також типові роботи з вибору необхідних технологій захисту і практик їх успішного створення. Запропоновані кваліфікаційні рівні сформовано у вигляді множин, відповідно, базових проектів, основних підпроектів і типових робіт менеджера проекту. Отримані множини утворюють генеральну множину робіт програми проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури. Первинне формулювання робіт генеральної множини створює базу даних шаблонів робіт для однотипних проектів, а виконані типові роботи, основні підпроекти та базові проекти утворюють та постійно доповнюють базу даних артефактних проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури. Генеральна множина базових проектів, основних підпроектів і типових робіт програми проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури утворює організаційну основу для ефективної роботи менеджерів проектів безпеки таких об’єктів. Її застосування у практиці управління проектами забезпечить скорочення витрат часу на планування проектів за рахунок використання шаблонів та артефактних проектів, які мають накопичуватись у результаті проектної діяльності команди менеджерів у відповідних базах даних.enморська критична інфраструктуракласифікація проектів захистусистемний підхідпрограма проектівmarine critical infrastructureprotection projects classificationsystem approachprojects programArticle