Сумара А. О.Бондаренко В. Є.Sumara Artem O.Bondarenko Valeriia Ye.2024-12-092024-12-092024DOI https://doi.org/10.15589/znp2024.3(496).212311-3405 (Print)2313-0415 (Online)https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/9306Сумара, А. О. Інтелектуальний потенціал регіону: багатогранність ініціалізації, виклики та стратегії розвитку = Intellectual potential of the region: diversity of initialisation, challenges and development strategies / А. О. Сумара, В. Є. Бондаренко // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : Гельветика, 2024. – № 3 (496). – С. 142–146.У статті розглянуто важливі аспекти формування інтелектуального потенціалу регіону у контексті забезпечення інноваційно-цифрової моделі розвитку. Визначено, що формування інтелектуального потенціалу є ключовим для досягнення сталого економічного зростання та соціального прогресу в сучасних умовах. Досліджено ефективне управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу, врахування різноманітних факторів, що впливають на цей процес, включаючи інституційні, фінансові, соціальні та інфраструктурні аспекти. Особлива увага приділяється розгляду трьох можливих траєкторій ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону – розширеної, простої та звуженої – які визначаються соціально-економічними умовами в конкретному регіоні. На прикладі Миколаївської області, розташованої на півдні України, детально аналізується її стратегічний підхід до розвитку до 2027 року. Основні напрями включають інноваційну промисловість, розвиток транспортно-логістичного комплексу, підвищення туристичного потенціалу та екологічної сільськогосподарської продукції. Також у статті розглядаються виклики та обмеження, що перешкоджають успішному формуванню інтелектуального потенціалу Миколаївської області, зокрема недостатність наукових досліджень, проблеми з кадрами, корупція та складна демографічна ситуація. Запропоновані рекомендації спрямовані на зменшення цих бар'єрів і створення сприятливого середовища для розвитку інтелектуального потенціалу регіону. Метою статті є дослідження ключових аспектів формування інтелектуального потенціалу регіону в контексті забезпечення інноваційно-цифрової моделі розвитку, визначення основних викликів та обмежень, що перешкоджають цьому процесу, та розробка рекомендацій для створення сприятливого середовища, яке сприятиме сталому економічному зростанню та соціальному прогресу на прикладі Миколаївської області. Методика дослідження включає в себе комплексний підхід, який поєднує кількісні та якісні методи аналізу. Основні етапи дослідження: 1. Аналіз науково-теоретичних джерел: дослідження публікацій, наукових статей, монографій та інших джерел, які висвітлюють проблематику формування інтелектуального потенціалу регіону. 2. Емпіричний аналіз: збирання та аналіз статистичних даних щодо економічного розвитку регіону, рівня освіти, науково-дослідної діяльності, демографічної ситуації, інвестиційної привабливості та інших важливих показників. 3. Польове дослідження: проведення інтерв'ю та опитувань серед представників влади, бізнесу, академічних установ та громадських організацій для виявлення основних викликів та потреб у розвитку інтелектуального потенціалу. 4. Системний аналіз: використання методів SWOT-аналізу для оцінки сильних та слабких сторін, можливостей та загроз у контексті формування інтелектуального потенціалу регіону. 5. Моделювання сценаріїв розвитку: розробка кількох можливих траєкторій ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону (розширена, проста, звужена) з урахуванням соціально-економічних умов. 6. Розробка рекомендацій: на основі отриманих даних і аналізу формулювання конкретних пропозицій та рекомендацій для владних структур, бізнесу та академічних установ щодо оптимізації процесу формування інтелектуального потенціалу. Ця методика дозволяє всебічно дослідити процес формування інтелектуального потенціалу, враховуючи різноманітні аспекти та фактори, що впливають на цей процес, та розробити ефективні стратегії для його оптимізації. Результати. В результаті проведеного дослідження було визначено, що формування інтелектуального потенціалу регіону є ключовим фактором для забезпечення сталого економічного зростання та соціального прогресу. Аналіз показав, що ефективне управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу повинно враховувати інституційні, фінансові, соціальні та інфраструктурні аспекти. Було виявлено три можливі траєкторії ініціалізації інтелектуального потенціалу – розширена, проста та звужена, які залежать від соціально-економічних умов конкретного регіону. На прикладі Миколаївської області проаналізовано її стратегічний підхід до розвитку до 2027 року, що включає інноваційну промисловість, розвиток транспортно-логістичного комплексу, підвищення туристичного потенціалу та підтримку екологічної сільськогосподарської продукції. Було ідентифіковано основні виклики, зокрема недостатня результативність наукових досліджень, втрата кваліфікованих кадрів, корупція та складна демографічна ситуація. Запропоновані рекомендації спрямовані на подолання цих бар’єрів та створення сприятливого середовища для розвитку інтелектуального потенціалу регіону. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі процесу формування інтелектуального потенціалу регіону з урахуванням специфіки соціально-економічних умов Миколаївської області. У статті вперше запропоновано концепцію багатогранного підходу до управління інтелектуальним потенціалом, яка враховує інституційні, фінансові, соціальні та інфраструктурні аспекти. Досліджено три можливі траєкторії ініціалізації інтелектуального потенціалу – розширену, просту та звужену – і проаналізовано їх вплив на стратегічний розвиток регіону. Також внесено нові пропозиції щодо подолання викликів, зокрема, шляхом активізації співпраці між науковими установами та промисловими підприємствами, а також вдосконалення механізмів боротьби з корупцією і підтримки молодих науковців.ukінтелектуальний капіталрегіональний розвитокінноваціїМиколаївська областьстратегічне управлінняintellectual capitalregional developmentinnovationsMykolaiv regionstrategic managementArticle