Трушляков, Є. І.Радченко, А. М.Фордуй, С. Г.Зубарєв, А. А.Кантор, С. А.Ткаченко, В. С.Trushliakov, E. I.Radchenko, А. M.Forduy, S. G.Zubarev, А. А.Kantor, S. A.Tkachenko, V. S.2021-09-032021-09-032019doi: 10.32620/aktt.2019.5.031727-7337 (print)2663-2217 (online)https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/4317Аналіз екологічної ефективності систем кондиціювання повітря комбінованого типу = The ecological efficiency analysis of combined air conditioning systems / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, С. Г. Фордуй, А. А. Зубарєв, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко // Авиационно-космическая техника и технология. – 2019. – № 5 (157). – С. 24–29.Оскільки ефект від роботи систем кондиціювання припливного повітря залежить від тривалості та глибини охолодження, то цілком правомірною є його оцінка значенням питомого річного виробництва холоду, який представляє собою добуток необхідної холодопродуктивності для охолодження повітря до цільової температури та тривалості експлуатації при даній холодопродуктивності і, таким чином, враховує поточні кліматичні умови. Вочевидь, що реалізація потенціалу охолодження (кондиціювання) зовнішнього повітря залежить від встановленої (проектної) холодопродуктивності установок кондиціювання припливного повітря, яка, в свою чергу, повинна враховувати коливання теплових навантажень відповідно до поточних змінних тепловологісних параметрів зовнішнього повітря. Зі збільшенням температури зовнішнього повітря, ростуть витрати палива, на виробництво одиничної потужності (механічної/електричної енергії), а відтак і більше шкідливих речовин потрапляє в атмосферу з відпрацьованими газами. Для зменшення негативного впливу непродуктивних витрат палива при роботі систем кондиціювання повітря за підвищених температур зовнішнього повітря вдаються до різних методів визначення встановленої холодопродуктивності установки, з метою її зменшення. В роботі досліджено екологічну ефективність охолодження повітря з урахуванням змінних упродовж року кліматичних умов експлуатації для м. Київ. В якості показників оцінки екологічного ефекту від охолодження повітря обрано сумарне по накопиченню річне скорочення викидів двооксиду вуглецю CO2 та оксиду азоту NOX. Показано, що при виборі встановленої холодопродуктивності, за методом забезпечення максимального темпу приросту річного виробництва холоду відповідно до збільшення встановленої холодильної потужності холодильної машини спостерігається більше скорочення питомих витрат палива у порівнянні з методом вибору за максимальним річним виробництвом холоду, відповідно і шкідливих викидів. При порівнянні методів вибору проектної холодопродуктивності, охолодження повітря до 15 °С забезпечує скорочення викидів двооксиду вуглецю CO2 більш ніж 34 т за 2017 для кліматичних умов м. Київ, на користь методу забезпечення максимального темпу приросту річного виробництва холоду, а оксида азоту NOX – приблизно 5,8 т.ukкондиціювання повітряхолодопродуктивністьекологіякліматкондиционирование воздухахолодопроизводительностьэкологияклиматair conditioningcooling capacityecologyclimateArticle