Формування вербальної комунікації в учнів старшого віку з інтелектуальними порушеннями в процесі професійної шкільної діяльності

Abstract

У кваліфікаційній роботі висвітлено проблему формування вербальної комунікації в учнів старшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями в умовах допрофесійної шкільної діяльності. Здійснено комплексний теоретико-методичний аналіз психолого-педагогічних особливостей зазначеної категорії учнів, визначено сутність поняття «вербальна комунікація» у контексті спеціальної освіти, її структурні компоненти та механізми формування в умовах освітньо-виробничого середовища. Узагальнено наукові підходи до організації трудового та професійного навчання осіб з інтелектуальними порушеннями як важливого чинника розвитку комунікативної компетентності. У другому розділі представлено методичне забезпечення діагностики рівня сформованості вербальної комунікації. Визначено три критерії оцінювання — інструктивно-комунікативний, лексико-комунікативний та діалогічний — які охоплюють основні функціональні аспекти мовленнєвої взаємодії. Проведене діагностичне дослідження у двох групах (учні з інтелектуальними порушеннями та учні з нормотиповим розвитком) виявило суттєві відмінності у здатності до сприймання та реалізації інструкцій, володінні професійно орієнтованою лексикою, а також у вмінні підтримувати діалог та дотримуватися мовленнєвого етикету. Результати констатувального етапу підтвердили потребу в цілеспрямованій корекційно-логопедичній роботі. У третьому розділі обґрунтовано, структуровано та апробовано авторську дидактичну модель формування вербальної комунікації, що включає три етапи: орієнтаційно-підготовчий, етап розвитку мовленнєвих компонентів комунікації та етап генералізації навичок у професійному середовищі. В моделі визначено педагогічні умови, змістове наповнення, методи, засоби й форми організації логопедичної роботи. Модель орієнтована на активізацію мовленнєвої ініціативи, розвиток діалогічного мовлення та закріплення мовленнєвих формул у контексті навчально-виробничої діяльності. Отримані результати підтверджують ефективність запропонованої дидактичної моделі, її доцільність для впровадження у практику спеціальної освіти як засобу розвитку вербальної комунікації, професійної орієнтації та соціалізації учнів з інтелектуальними порушеннями.