Вербалізація сенсорного досвіду в логопедичній роботі з дітьми з РАС в умовах інклюзивно-ресурсного центру

Abstract

У кваліфікаційній роботі висвітлено проблему формування навичок вербалізації сенсорного досвіду у дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) в умовах інклюзивно-ресурсного центру. Здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз психолого-педагогічних особливостей дітей з РАС, сенсорних порушень як стійких проявів аутичної симптоматики, а також психолінгвістичних механізмів, що забезпечують мовленнєве відображення сенсорної інформації. Узагальнено підходи до сенсорної інтеграції, особливості розвитку сенсорного простору дитини з РАС та шляхи формування сенсорного словника в логопедичній роботі. У другому розділі представлено методичне забезпечення діагностики рівня сформованості навичок вербалізації сенсорного досвіду. Визначено два взаємопов’язані критерії — пізнавально-когнітивний та вербально-семантичний, що охоплюють ключові психолінгвістичні показники. Проведене діагностичне дослідження у двох групах (діти з нормотиповим розвитком і діти з РАС) виявило істотні розбіжності у сформованості сенсорних еталонів, пам’яті, уваги, а також у рівні мовленнєвого оформлення сенсорного досвіду. Результати констатувального етапу підтвердили потребу в цілеспрямованому логопедичному втручанні. У третьому розділі обґрунтовано, структуровано та апробовано авторську дидактичну модель формування навичок вербалізації сенсорного досвіду, що передбачає поетапне розгортання логопедичної роботи: орієнтаційно адаптаційний етап, етап сенсорного сприймання та ідентифікації, етап формування сенсорного словника і вербалізації досвіду, етап генералізації та функціонального використання сенсорної лексики. У моделі визначено мету, педагогічні умови, змістове наповнення, засоби та форми логопедичної підтримки, з урахуванням сенсорного профілю дітей з РАС. Отримані результати підтверджують ефективність запропонованої дидактичної моделі та доцільність її впровадження в логопедичну практику інклюзивно-ресурсного центру з метою стимулювання мовленнєвої активності, узгодження сенсорного та мовленнєвого досвіду дитини з РАС, підвищення її когнітивної спроможності та соціальної адаптивності.