Формування естетичної культури молодших школярів у процесі навчальних занять із хореографії

Abstract

Яневський В. О. Формування естетичної культури молодших школярів у процесі навчальних занять із хореографії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Миколаїв, 2026. Актуальність дослідження зумовлена сучасними соціальноекономічними, політичними та культурними змінами, що відбуваються в Україні та світі, які актуалізують проблему розвитку особистості дитини у всіх її аспектах. В умовах модернізації освітньої системи особливого значення набуває формування культурної компетентності, розвиток творчих здібностей та здатності до естетичного самовираження особистості. Естетична культура виступає важливою складовою гармонійного розвитку особистості, оскільки забезпечує формування емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, розвиток художнього мислення та здатності до творчої діяльності. Сучасні нормативно-правові документи у сфері освіти України визначають формування культурної компетентності, розвиток творчих здібностей та естетичного досвіду учнів як одне з пріоритетних завдань освітнього процесу. У цьому контексті особливого значення набуває мистецька діяльність, зокрема хореографія, яка поєднує рух, музику та художньо-образний зміст і сприяє розвитку емоційної чутливості, образного мислення та творчої самореалізації молодших школярів. Проблема формування естетичної культури молодших школярів має міждисциплінарний характер і перебуває у полі зору філософії, естетики, психології, педагогіки та мистецької освіти. Водночас, попри наявність значного доробку й наукових напрацювань, проблема формування естетичної культури молодших школярів у процесі навчальних занять із хореографії ще не набула цілісного теоретичного й методичного обґрунтування, що зумовлено, на нашу думку, низкою суперечностей: – між соціальним запитом суспільства на формування естетично розвиненої, творчої особистості молодшого школяра та недостатнім використанням потенціалу хореографії в освітньому процесі початкової школи; – між значними можливостями хореографічної діяльності у формуванні естетичної культури учнів і недостатнім науково-методичним забезпеченням цього процесу в закладах загальної середньої освіти; – між природною потребою дітей молодшого шкільного віку у руховій, творчій і емоційно насиченій діяльності та обмеженим використанням хореографії як засобу естетичного розвитку в освітньому процесі; – між потенціалом інтеграції мистецької та рухової діяльності у формуванні естетичної культури та недостатньою розробленістю педагогічних умов і технологій її реалізації в умовах початкової школи. Отже, формування естетичної культури молодших школярів у процесі навчальних занять із хореографії є складною педагогічною проблемою, що потребує комплексного теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки ефективних педагогічних умов її реалізації. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше запропоновано розв’язання проблеми формування естетичної культури молодших школярів у процесі навчальних занять із хореографії; визначено сутність і структуру досліджуваного феномену в єдності когнітивногносеологічного, аксіологічно-емоційного та естетично-діяльнісного компонентів, інтеграція яких забезпечує цілісний розвиток особистості у процесі хореографічної діяльності; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування естетичної культури молодших школярів у процесі навчальних занять із хореографії, а саме: збагачення змісту хореографічної діяльності емоційно-естетичними смислами та художніми образами; створення креативно-імпровізаційного освітнього середовища, що стимулює творчу активність і естетичне самовираження учнів; розвиток професійно-методичної готовності вчителя до організації естетико-виховної діяльності; розроблено та науково обґрунтовано модель формування естетичної культури молодших школярів, що охоплює теоретико-концептуальний, програмно-методичний і діагностико-результативний блоки та забезпечує цілісність педагогічного процесу; визначено критерії (когнітивно-гносеологічний, аксіологічноемоційний, естетично-діяльнісний), показники та схарактеризовано рівні (рецептивно-відтворювальний, продуктивно-інтерпретаційний, творчоаксіологічний) сформованості естетичної культури молодших школярів. Уточнено зміст поняття «естетична культура молодшого школяра», яке розглядається як інтегральне особистісне утворення, що характеризує здатність дитини до естетичного сприймання, емоційного переживання, оцінювання й творчого відтворення явищ дійсності та мистецтва у процесі художньо-рухової діяльності; дістали подальшого розвитку форми, методи та прийоми хореографічного навчання як засобу естетичного розвитку молодших школярів, зокрема художньо-рухова імпровізація, створення танцювальних етюдів, образно-асоціативні вправи, колективні та парні форми діяльності, методи емоційної актуалізації та рефлексивного оцінювання, а також положення щодо педагогічного потенціалу хореографічного мистецтва як засобу формування естетичної культури молодших школярів, що полягає у забезпеченні єдності емоційного переживання, художньо-образного мислення та творчого самовираження у процесі рухової діяльності. Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається розробкою методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі навчальних занять із хореографії, що передбачає поетапну організацію навчально-творчої діяльності та ґрунтується на використанні художньо-рухової імпровізації, образноасоціативного моделювання руху, створення танцювальних міні-композицій, музично-рухового переживання художнього образу, колективних і парних форм взаємодії; а також спецкурсом «Естетична культура особистості: шляхи формування» з метою підвищення рівня естетичної освіченості учнів. Науково-методичні напрацювання та прикладний потенціал дослідження полягає у можливості їхньої інтеграції у фахову підготовку студентів педагогічних та мистецьких спеціальностей у закладах вищої освіти. Викладені у роботі висновки та дидактичні напрацювання можуть бути використані в практиці естетичного саморозвитку учнів та гуртковій роботі, у процесі підвищення кваліфікації вчителів, а також слугувати джерельною базою для подальших наукових розвідок здобувачів різного рівня вищої освіти відповідного профілю підготовки. Результати дисертаційної роботи впроваджено в освітній процес Новомар’їнського ліцею Новомар’їнскої сільської ради (протокол № 2 від 29.05.2025), Херсонського Таврійського ліцею Херсонської міської ради (протокол №12 від 02.06.2025), Миколаївської гімназії № 31 Миколаївської області Миколаївської міської ради (протокол № 6 від 06.06.2025), приватного ліцею «Інвентор» Київської міської ради (протокол № 9 від 13.06.2025), Херсонського державного університету (протокол № 11 від 02.06.2025). На констатувальному етапі педагогічного експерименту визначено вихідний рівень сформованості естетичної культури молодших школярів за когнітивно-гносеологічним, аксіологічно-емоційним та естетичнодіяльнісним критеріями. Встановлено недостатній рівень її розвитку в більшості учнів, що проявлявся у фрагментарності естетичних знань, обмеженості емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва руху та недостатній сформованості навичок творчого самовираження. Виявлено проблеми освітньої практики, зокрема недостатню інтеграцію хореографічної діяльності в процес естетичного розвитку та обмежене використання імпровізаційних методів, що підтвердило необхідність розроблення педагогічної системи формування естетичної культури учнів. На формувальному етапі реалізовано педагогічну систему формування естетичної культури молодших школярів, що ґрунтується на збагаченні змісту хореографічної діяльності емоційно-естетичними смислами, створенні креативно-імпровізаційного середовища та підвищенні професійнометодичної готовності педагога. Її впровадження забезпечило позитивний вплив на всі структурні компоненти естетичної культури, що проявилося у зростанні емоційної чутливості, творчої активності учнів та розвитку здатності до художнього самовираження. На контрольному етапі здійснено порівняльний аналіз результатів у контрольній та експериментальній групах. Встановлено позитивну динаміку рівнів сформованості естетичної культури учнів експериментальної групи, тоді як у контрольній групі зміни були незначними. Достовірність отриманих результатів підтверджено методами математичної статистики. Результати експериментального дослідження підтвердили гіпотезу про ефективність запропонованої педагогічної системи та доцільність реалізації визначених педагогічних умов формування естетичної культури молодших школярів у процесі навчальних занять із хореографії.