Концепт людина у неформальному спілкуванні: прикладний аспект

Abstract

Статтю присвячено дослідженню специфіки використання вербалізатрів показників розуміння категорії людини у неформальному мовленні. Метою цієї розвідки є фреймове моделювання концепту ЛЮДИНА на основі неформальної лексики для вирішення прикладних лінгвістичних завдань. Об'єкт дослідження – неформальне мовлення представників різних соціальних груп. Предметом дослідження виступають неформальні лексичні номінації, які дозволяють виявити уявлення, оцінки, пов'язані з окремими аспектами життя людини. Джерельною базою слугували 70 лексичних одиниць, які відібрані із більше ніж 50 блогів, англомовних і українськомовних платформ відповідного контенту. Для проведення дослідження застосовані наступні методи: метод спостереження, описовий метод, метод суцільної вибірки, метод компонентного аналізу вербалізаторів концепту у структурі фрейму, метод фреймового моделювання. Спочатку показано розуміння таких понять, як "неформальна лексика", "концепт", "фрейм", оскільки, як відомо, існує безліч визначень цих понять. Під неформальною лексикою будемо розуміти різновид розмовної мови, який уважається нижчим за рівень стандартного мовлення освіченої людини, який виявляється синонімічним підкорпусом експресивно-оцінної, стилістичнно зниженої, загальнозрозумілої лексики. Суперечливим є і визначення поняття "концепт", тому вибираємо поміркований підхід професора Полюжина М. М. до комплексного розуміння його природи. Фрейм визначаємо як когнітивний, ієрархічно організований семантичний конструкт концепту. Аналіз неформальних лексичних одиниць на позначення людини, відібраних для дослідження, відбувся у три етапи: 1) аналіз семантичних процесів, які обумовлюють семантичні зміни у значеннях людей; 2) аналіз активності різних способів деривації, які беруть участь у творенні неформальних номінацій; 3) побудова фрейму концепту ЛЮДИНА. Перспективи дослідження передбачають інтеграцію міждисциплінарних підходів до розширення матеріалів аналізу, проведення соціолінгвістичних досліджень (опитування, анкетування в різних соціальних групах) з залученням студентів, глибинного осмислення необхідності моделювання картин світу як об'єктивного інструменту вивчення сучасного спілкування.