Відображення історії робітництва УРСР повоєнного двадцятиріччя (1946–1964 рр.) в радянській науковій літературі перебудовчого періоду (1985–1991 рр.)

Abstract

У статті досліджується стан наукової розробки теми повоєнного робітництва УРСР (1946–1964 рр.) радянськими істориками другої половини 1980-х – початку 1990-х рр. Встановлено, що за оцінками дослідників другої половини 80-х рр., між офіційно проголошеними положеннями про провідну роль робітничого класу і реальними умовами його існування і професійної діяльності в повоєнні десятиріччя немає нічого спільного. В історіографію увійшло чітке усвідомлення і можливість констатувати той факт, що за декларативними фразами про те, що робітничий клас є панівною політичною силою і господарем виробництва не стояло ніяких реальних механізмів для реалізації проголошуваних можливостей. Соціальне відчуження робітничого класу як від власності, так і від влади, тривале відсторонення рядових трудівників від управління суспільством і виробництвом стали, на думку дослідників перебудовчого періоду, свідченням серйозного відступу держави від дійсних інтересів народу, означали поразку робітничого класу.