Підготовка майбутніх юристів до роботи з мігрантами

Abstract

Яворська-Димитрієва Т.І. Підготовка майбутніх юристів до роботи з мігрантами (2021-2026 р.р.) – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки». – Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Миколаїв, 2026. Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці педагогічних умов формування професійної підготовленості бакалаврів права до роботи з мігрантами. Актуальність дослідження зумовлена посиленням глобалізаційних і міграційних процесів, трансформацією правових відносин, зростанням ролі захисту прав мігрантів і біженців, а також необхідністю модернізації юридичної освіти в умовах цифровізації, євроінтеграції та воєнних викликів. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов і моделі формування професійної підготовленості майбутніх юристів до роботи з мігрантами у закладах вищої освіти. Об’єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх юристів у закладах вищої освіти. Предмет дослідження – педагогічні умови та модель формування професійної підготовленості бакалаврів права до роботи з мігрантами. Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація), емпіричні (спостереження, анкетування, тестування, експертне оцінювання, педагогічний експеримент), статистичні методи обробки даних. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов формування професійної підготовленості бакалаврів права до роботи з мігрантами, які передбачають інтеграцію формальної, неформальної та інформальної освіти, упровадження практико-орієнтованих форм навчання, використання інформаційно-комунікаційних технологій та індивідуалізацію освітньої траєкторії здобувачів; розроблено модель формування професійної підготовленості як цілісну педагогічну систему, що ґрунтується на системно-компетентнісному, діяльнісному, міжкультурному, акмеологічному та особистісно орієнтованому підходах; визначено структуру професійної підготовленості (особистісний, професійний, психологічний, комунікативний компоненти), обґрунтовано критерії (соціально-правовий, особистісно-іміджевий, діяльнісно-комунікативний), показники та рівні (високий, достатній, низький) її сформованості. Удосконалено змістове наповнення професійної підготовки майбутніх юристів у контексті роботи з мігрантами шляхом конкретизації сутності поняття «професійна підготовленість бакалавра права до роботи з мігрантами» як інтегративного утворення, що поєднує правову, комунікативну, міжкультурну та особистісно-мотиваційну складові; уточнення ролі комунікативної компетентності як системоутворювального компонента професійної діяльності юриста у сфері міграції; а також обґрунтування доцільності впровадження практико-орієнтованих і цифрових освітніх технологій у процесі підготовки. Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо професійної підготовки майбутніх юристів у закладах вищої освіти на засадах компетентнісного, міжкультурного та студентоцентрованого підходів; наукові уявлення про особливості формування професійної компетентності в умовах міграційних процесів і соціокультурних трансформацій; методичні засади використання інтеграції освітніх середовищ (формальної, неформальної та інформальної освіти) як ресурсу підвищення якості юридичної освіти. Практичне значення результатів полягає у можливості впровадження розробленої моделі, педагогічних умов і діагностичного інструментарію у процес підготовки майбутніх юристів, а також при оновленні освітніх програм і навчальних курсів юридичного спрямування. Експериментально доведено ефективність розробленої моделі: в експериментальній групі частка студентів із високим рівнем підготовленості зросла з 12,2% до 21,67%, із достатнім – з 36,2% до 58,67%, тоді як частка з низьким рівнем зменшилася з 51,6% до 19,66%. У контрольній групі суттєвих змін не виявлено, що підтверджує ефективність запропонованих педагогічних умов.