Аспекти порушень фонетико-фонематичного розвитку мовлення: мультидисциплінарний підхід до діагностики та корекції

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглянуто проблему діагностики та корекції фонетико-фонематичних порушень мовлення дітей у контексті мультидисциплінарної взаємодії. Здійснено комплексний аналіз наукової, методичної та клініко-психологічної літератури з проблеми формування фонетико-фонематичної сторони мовлення, визначено її місце в загальній структурі мовленнєвого розвитку та взаємозв’язок із лексичною і граматичною складовими. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, окреслено основні етіологічні чинники та симптоматику порушень. Особливу увагу приділено обґрунтуванню значущості мультидисциплінарного підходу як необхідної умови достовірної діагностики та ефективної корекційної роботи. Другий розділ присвячено створенню та апробації критеріально-показникової бази оцінювання стану фонетико-фонематичного розвитку. Визначено три аспекти: мовленнєво-лінгвістичний (правильність і чіткість звуковимови, рівень фонематичного сприймання), когнітивно-психологічний (розвиток слухової пам’яті, концентрація уваги) та нейропсихологічний (стан міжаналізаторної інтеграції, сформованість просторово-часових уявлень). Проведена діагностика у двох групах дітей 6–8 років (з нормотиповим розвитком та із ФФНМ) дозволила виявити суттєві відмінності у сформованості зазначених показників, що підтвердило системний характер порушень та необхідність комплексної допомоги. У третьому розділі представлено розробку, упровадження та експериментальну перевірку дидактичної моделі корекції фонетико-фонематичних порушень у дітей, побудованої на принципах мультидисциплінарної взаємодії. Модель охоплює чотири етапи: мотиваційно-діагностичний, етап формування фонематичних процесів і звуковимови, етап розвитку мовленнєвої компетентності та когнітивних функцій, етап інтеграції та генералізації навичок. Для кожного етапу визначено мету, завдання, педагогічні умови, зміст, форми та засоби роботи. Акцент зроблено на інтеграції зусиль логопеда, дефектолога, психолога, вчителя та батьків, що забезпечило системність і цілісність корекційного процесу. Результати контрольного етапу експерименту засвідчили позитивну динаміку в експериментальній групі: підвищення правильності та чіткості звуковимови, розвиток фонематичного сприймання, зміцнення слухової пам’яті та уваги, удосконалення міжаналізаторної інтеграції й просторово-часових уявлень. У контрольній групі суттєвих змін не зафіксовано, що підкреслює ефективність саме мультидисциплінарної моделі. Отримані результати підтверджують практичну цінність впровадження запропонованої моделі в систему інклюзивної та спеціальної освіти, оскільки вона сприяє гармонійному розвитку мовленнєвих, когнітивних і нейропсихологічних функцій дітей, підвищує їх комунікативну активність та забезпечує успішну соціалізацію.