Формування активного словника у дітей із ЗНМ ІІ рівня в інклюзивно-ресурсному центрі

Abstract

У кваліфікаційній роботі розкрито проблему формування активного словника у дітей із загальним недорозвитком мовлення ІІ рівня в умовах інклюзивно-ресурсного центру. Виконано комплексний теоретико-методологічний аналіз психолого-педагогічних особливостей цієї категорії дітей, виявлено специфіку їх лексичного розвитку та основні причини обмеженості активного словника. Розглянуто психолінгвістичні механізми формування та функціонування словникового запасу, визначено роль цілеспрямованої логопедичної роботи у збагаченні лексики. Узагальнено наукові підходи до структурування та активізації словника, окреслено принципи добору лексичного матеріалу та методи його закріплення у різних видах діяльності. У другому розділі подано методичне забезпечення діагностики рівня сформованостіактивногословника.Виокремленодвавзаємопов’язанікритерії — лексико-змістовий та функціонально-комунікативний, які охоплюють ключові мовленнєві показники: обсяг, точність, варіативність та функціональне використання лексики. Діагностичне дослідження, проведене у двох групах (діти з нормою мовленнєвого розвитку, діти із ЗНМ ІІ рівня), виявило істотні відмінності у рівні сформованості активного словника, мовленнєвої ініціативності та здатності застосовувати лексику у різних комунікативних ситуаціях. Результати констатувального етапу підтвердили необхідність системного корекційно-розвиткового впливу. У третьому розділі обґрунтовано, структуровано та апробовано дидактичну модель формування активного словника, яка передбачає поетапну організацію логопедичної роботи і умовах інклюзивно-ресурсного центру: мотиваційно-підготовчий етап, етап збагачення тематичного словника, етап формування структурної організації словника та етап генералізації і функціонального використання лексики. У моделі визначено мету, педагогічні умови, змістове наповнення, методи, форми і засоби логопедичної підтримки, адаптовані до особливостей мовленнєвого розвитку дітей із ЗНМ ІІ рівня. Отримані результати підтверджують ефективність запропонованої моделі та доцільність її впровадження в логопедичну практику інклюзивно ресурсного центру з метою збагачення та активізації словника, розвитку комунікативної компетентності, підвищення когнітивної активності та успішної соціалізації дітей із ЗНМ.