Наступність як педагогічний принцип національно-патріотичного виховання у контексті сучасної освіти України

Abstract

У статті розкрито сутність принципу наступності як провідного педагогічного чинника національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Обґрунтовано теоретико-методичні засади його реалізації в умовах реформування системи освіти України та формування нової української школи. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників (І. Бех, Н. Богуш, В. Сухомлинський, Л. Карамушка, О. Кузьменко, UNESCO, OECD, EU Education Framework), які визначають наступність як педагогічну закономірність безперервного розвитку особистості та послідовного формування цінностей громадянськості, патріотизму й національної ідентичності. Здійснено уточнення змісту понять «наступність», «педагогічне партнерство», «освітня траєкторія» в контексті сучасної парадигми виховання. Визначено методичні умови забезпечення наступності у сфері патріотичного виховання: узгодження освітніх програм дошкільної та початкової освіти, спільне педагогічне планування, формування інтегрованих виховних проєктів і взаємодія педагогів, батьків і громади. Розроблено модель структури педагогічної наступності, що включає ціннісно-смисловий, організаційно-методичний і соціально-партнерський рівні, а також подано таблицю відповідності змістових ліній національно-патріотичного виховання у ЗДО та початковій школі. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих підходів у процесі підготовки педагогічних кадрів, розробленні освітніх програм, міжінституційних проєктів і створенні єдиного виховного простору для формування громадянської компетентності. Перспективу подальших досліджень становить розроблення критеріїв оцінювання сформованості патріотичних якостей і моделі моніторингу ефективності виховного процесу