Економічний розвиток Української РСР в другій половині 1960-х - першій половині 1980-х рр. в контексті господарської реформи О. Косигіна - О. Лібермана 1965 р.

Abstract

В кваліфікаційній роботі здійснено комплексне вивчення економічного розвитку УРСР у 1965–1985 рр. у контексті господарської реформи 1965 р., з’ясовано зміст реформи, особливості її впровадження в українських умовах, результати для промисловості, сільського господарства, інфраструктури та рівня життя, а також причини поступового згортання реформаторських імпульсів і наростання кризових явищ у 1970–1980-х рр. Наукова новизна полягає у фокусі на республіканському (українському) рівні аналізу реформи 1965 р., де поєднуються реконструкція задуму й інструментів реформ із вимірюванням їхнього фактичного впливу на галузеву структуру, продуктивність і соціальні результати. Робота пропонує інтерпретацію реформи як «внутрішньої інституційної корекції» планової системи, що дала коротко- і середньострокові ефекти (оптимізація стимулів, краща координація постачання-збуту в окремих ланках, певне зростання продуктивності), але наштовхнулася на жорсткі обмеження: централізоване ціноутворення, «закон валу», дефіцити комплектуючих, інвестиційний пріоритет важкої індустрії, слабкі зворотні зв’язки «якість–споживач». Практичне значення результатів полягає в уточненні причинно-наслідкових зв’язків між інституційними змінами та реальними показниками ефективності, що релевантно для сучасної економічної політики: питання координації інвестиційних пріоритетів, модернізації виробничої бази, збалансування галузевої структури, ролі стимулів і автономії виробників за умов макроекономічних обмежень. Історичний досвід УРСР дає матеріал для порівнянь із пострадянськими трансформаціями та нинішніми викликами промислової політики.