Формування номінативного словника у дітей з розладами аутистичного спектра засобами альтернативної та додаткової комунікації

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглянуто проблему формування номінативного словника у дітей з розладами аутистичного спектра засобами альтернативної та додаткової комунікації. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку ефективних шляхів мовленнєвої підтримки дітей з РАС, у яких порушено процеси розуміння та продукування мовлення, що ускладнює розвиток комунікативної компетентності. У роботі здійснено теоретичний аналіз сучасних наукових підходів до визначення сутності поняття «розлад аутистичного спектра», охарактеризовано психолого-педагогічні та клінічні особливості дітей цієї нозологічної групи, виявлено специфіку їх мовленнєвого розвитку та труднощі формування номінативної функції мовлення. У першому розділі узагальнено наукові погляди на проблему мовленнєвого розвитку дітей з РАС, систематизовано теоретичні засади використання альтернативної та додаткової комунікації у процесі формування мовленнєвої активності. Розкрито потенціал засобів АДК як ефективного інструмента розвитку номінативного словника та подолання комунікативних бар’єрів у дітей з аутизмом. Другий розділ присвячено діагностиці стану сформованості номінативного словника у дітей з розладами аутистичного спектра. Визначено критерії, показники та рівні сформованості цієї мовленнєвої складової, охарактеризовано результати констатувального експерименту, що дозволило виявити специфічні труднощі у процесі номінації предметів та явищ. Проведений моніторинг діагностичних даних підтвердив потребу у створенні цілеспрямованої дидактичної системи формування номінативного словника. У третьому розділі представлено розробку, реалізацію та експериментальну перевірку дидактичної моделі формування номінативного словника у дітей з РАС засобами альтернативної та додаткової комунікації. Модель включає послідовні етапи корекційно-розвиткової роботи, для кожного етапу визначено мету, завдання, педагогічні умови, зміст і форми роботи. Результати контрольного етапу експерименту засвідчили позитивну динаміку у дітей експериментальної групи: розширення словникового запасу, підвищення рівня мовленнєвої ініціативи, зростання кількості номінативних висловлювань та зменшення випадків відмови від комунікативної взаємодії. Отримані дані підтвердили ефективність запропонованої дидактичної моделі та її доцільність для впровадження у практику спеціальної освіти. Результати дослідження мають важливе теоретичне та практичне значення для вдосконалення системи логопедичної допомоги дітям з розладами аутистичного спектра. Матеріали можуть бути використані у практичній діяльності логопедів, дефектологів, психологів, вихователів та інших фахівців, що забезпечують мовленнєвий і комунікативний розвиток дітей з ООП.