Особливості розвитку вербальної пам'яті дошкільників з тяжкими порушеннями мовлення

Abstract

У магістерській роботі досліджено психологічні особливості вербальної пам’яті дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ), виявлено закономірності запам’ятовування і відтворення мовленнєвого матеріалу та обґрунтовано ефективність корекційно-розвивальних заходів для її покращення. Проаналізовано наукові підходи до вивчення пам’яті в дитячому віці, розглянуто механізми формування вербальної пам’яті та вплив порушень мовленнєвого розвитку на її функціонування. У процесі дослідження було обстежено 54 дітей віком 5–6 років, з яких 27 становили експериментальну групу (з ТПМ), а 27 - контрольну (з нормальним мовленнєвим розвитком). Для вивчення особливостей пам’яті використано чотири психодіагностичні методики: «Запам’ятовування 10 слів», «Запам’ятовування фраз», «Серія слів з опорою на мнемотехніку», «Повторення числових рядів». Виявлено суттєве зниження обсягу та точності вербальної пам’яті у дітей з ТПМ, особливо в умовах відсутності додаткової опори. На основі аналізу отриманих результатів розроблено та впроваджено авторську корекційно-розвивальну програму з 6 занять, спрямовану на покращення слухового та зорового запам’ятовування, розвиток словникового запасу та граматичних конструкцій. Застосування мнемотехнічних прийомів і візуальних опор забезпечило значне підвищення показників пам’яті у дітей експериментальної групи. Повторна діагностика підтвердила позитивну динаміку за всіма методиками: збільшення обсягу запам’ятовування, підвищення точності та стійкості відтворення. У роботі доведено ефективність систематичної корекційно-розвивальної роботи для стимулювання вербальної пам’яті дітей з ТПМ, визначено практичну значущість програми для логопедів, психологів та педагогів. Результати дослідження можуть бути використані при створенні індивідуальних та групових програм розвитку мовлення і когнітивних функцій у дітей з особливими освітніми потребами.