Формування комунікації у дітей з розладами аутистичного спектру молодшого дошкільного віку за допомогою АВА-терапії

Abstract

У кваліфікаційній роботі висвітлено проблему формування комунікації у дітей молодшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра засобами АВА-терапії. Здійснено комплексний аналіз психолого-педагогічної літератури щодо особливостей комунікативного розвитку дітей з РАС, визначено специфіку вербальних і невербальних засобів спілкування та чинники, що впливають на формування соціально-комунікативної адаптованості дітей з РАС. Уточнено зміст ключових понять дослідження — «комунікація», «комунікативні навички», «невербальні засоби комунікації», «соціально-комунікативна адаптованість», «прикладний аналіз поведінки». У другому розділі представлено критеріально-показникову базу діагностики рівня сформованості комунікації у дітей з РАС, яка охоплює три критерії: вербальна комунікація, невербальні засоби комунікації та соціально-комунікативна адаптованість. Оцінювання здійснювалося за шістьма показниками, що дозволило комплексно визначити сильні та слабкі сторони комунікативної поведінки дітей і виявити потреби у цілеспрямованому педагогічному впливі. Аналіз результатів констатувального етапу засвідчив переважання середніх та низьких рівнів сформованості комунікативних навичок у більшості дітей. У третьому розділі розроблено, впроваджено та експериментально перевірено ефективність авторської дидактичної моделі формування комунікації у дітей молодшого дошкільного віку з РАС, побудованої за чотирма етапами: мотиваційно-орієнтаційний, первинне формування комунікативних навичок, розвиток та закріплення комунікації, генералізація та інтеграція навичок у соціальне середовище. Кожен етап передбачає використання АВА-технік (pairing, mand training, tact training, рольові ігри), індивідуалізованих стимулів, системи підкріплень та адаптованих. Отримані дані підтверджують доцільність упровадження запропонованої моделі у практику роботи з дітьми з РАС в умовах дошкільної освіти.