Роль мелатоніну в регуляції вісі «мозок-кишечник» при психоемоційному стресі.

Abstract

Стаття присвячена дослідженню мелатоніну як ключового плейотропного медіатора в координації взаємодії між центральною нервовою системою та шлунково-кишковим трактом в умовах психоемоційного навантаження. Розглядається концепція вісі «мозок-кишечник» як дворівневої комунікаційної мережі, де стрес виступає деструктивним фактором, що активує гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову вісь, викликаючи системну гіперкортизолемію, порушення моторики та дестабілізацію кишкового бар'єру. Особлива увага приділяється екстрапінеальному синтезу мелатоніну в ентерохромафінних клітинах кишечника, концентрація якого в сотні разів перевищує його вміст у шишкоподібній залозі. Автори аналізують механізми, за допомогою яких мелатонін нівелює негативні наслідки стресу: від прямого інгібування синтезу кортикотропін-рилізинг-фактору до модуляції блукаючого нерва через холінергічні протизапальні шляхи. У роботі зазначена роль мелатоніну в підтримці цілісності епітелію шляхом регуляції білків щільних з’єднань (ZO-1, оклюдин) та його функцію як «пробіотичного агента», що стимулює ріст корисних бактерій, зокрема Akkermansia muciniphila, та нормалізує співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes. Також акцентовано увагу на універсальності МТ як антиоксиданту чотирьох типів дії, який забезпечує багаторівневий захист мітохондрій та клітинних структур від окисного стресу, активація якого спостерігається за умов психоемоційного навантаження. Наведено результати клінічних досліджень, що підтверджують ефективність мелатоніну в терапії розладів, де психоемоційний стрес є провідним етіологічним фактором. Зроблено висновок про високу перспективність використання мелатоніну як компонента стратегій відновної медицини для корекції стрес-індукованих розладів та стабілізації гомеостазу вісі «мозок-кишечник».