EIR NUOS

Electronic Institutional Repository of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding


EIR NUOS is an open electronic archive where scientific and educational-methodological documents (materials) created primarily by employees of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding are collected, organized, and stored. Long-term and reliable access to these materials is provided via the Internet. A “self-archiving” feature is available.

📄 Regulations on the Repository of NUOS

Photo by @inspiredimages

Recent Submissions

  • Item type:Item,
    Розвиток автономії студентів технічних спеціальностей у професійно орієнтованому читанні англійською мовою в умовах воєного стану
    (2026)
    Бєлоусова С. М.
    ;
    Задорожна Т. П.
    ;
    У статті досліджується проблема розвитку автономії студентів технічних спеціальностей у професійно орієнтованому читанні англійською мовою в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена кількома чинниками: по-перше, вимогами Концепції Державної цільової національно-культурної програми сприяння вивченню та застосуванню англійської мови в Україні на 2026–2030 роки; по-друге, переходом закладів вищої освіти на змішаний та дистанційний формат навчання через воєнний стан; по-третє, недостатньою розробленістю методик організації самостійної роботи студентів із фаховими текстами в нестабільних умовах. Автори аналізують сучасні наукові підходи до формування автономності здобувачів вищої освіти, зокрема концепції self-directed learning, flipped classroom, мікронавчання з використанням розподіленого повторення. Розглянуто можливості застосування цифрових інструментів (Nearpod, Quizlet, AI-чатботів) та мобільних технологій для організації самостійної роботи з фаховими текстами. Особливу увагу приділено адаптації навчальних матеріалів до умов воєнного стану: перебоїв електропостачання, сигналів повітряної тривоги, обмеженого доступу до інтернету. На основі аналізу методичних рекомендацій до самостійної роботи студентів (2025) та навчального посібника «English for Engineering» (2020) запропоновано алгоритми роботи з професійно орієнтованими текстами. Окремо висвітлено використання мобільних додатків для самостійного засвоєння лексики, а також онлайн-словників і платформ для зворотного зв’язку. Результати дослідження свідчать, що ефективність розвитку автономії студентів технічних спеціальностей значною мірою залежить від системного поєднання традиційних методик роботи з текстом і сучасних цифрових інструментів, адаптованих до реалій воєнного часу
  • Item type:Item,
    Методологія лінгвістичних досліджень
    (2026)
    Труба Ганна Миколаївна
    ;
    Навчальна дисципліна «Методологія лінгвістичних досліджень» спрямована на формування у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти системних знань про теоретико-методологічні засади сучасного мовознавства, основні методи, методики та прийоми наукового дослідження мови й мовлення. Методичні вказівки передбачають ознайомлення з принципами планування та організації науково-дослідної діяльності, формування методологічної бази дослідження, добору й обґрунтування дослідницького інструментарію. Особливу увагу приділено описовому, порівняльно-історичному, зіставному та структурному методам лінгвістики, а також методикам аналізу й систематизації мовного матеріалу. Важливим складником курсу є опанування міждисциплінарних підходів до вивчення мовних явищ із залученням методик соціології, психології, політології, етнології та когнітивної науки. Розглянуто можливості застосування кількісних методів, цифрових технологій і сучасного дослідницького інструментарію для аналізу мовних даних. Опрацювання навчального матеріалу сприяє розвитку критичного й аналітичного мислення, формуванню навичок самостійної наукової роботи, академічної комунікації та аргументованого представлення результатів дослідження. Набуті компетентності забезпечують підготовку здобувачів вищої освіти до виконання магістерських кваліфікаційних робіт і подальшої науково-дослідної діяльності.
  • Item type:Item,
    Експериментальне дослідження ефективності припливно-витяжної вентиляційної системи з рекуперацією теплоти в навчальному приміщенні
    (2026)
    Череднікова О. В.
    ;
    Гузик Д. В.
    ;
    Чередніков В. М.
    ;
    Єрмоленко Д. Д.
    ;
    Cherednikova O. V.
    Мета. Оцінити фактичну ефективність роботи припливно-витяжної вентиляційної установки з рекуперацією теплоти повітря, що видаляється з приміщення в реальних умовах експлуатації навчального аудиторії в опалювальний період. Отримати залежності показників її ефективності від температури зовнішнього повітря та кількісно оцінити вплив алгоритму захисту від обмерзання на досяжний рівень утилізації теплоти. Методика. Проведено натурний експеримент на установці Vents ВУТ 300 ПБ ЕС П А21 DTV з протиточним полімерним теплообмінником, змонтованій у комп’ютерному класі (ауд. 107Ц) Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (НУПП). Створено програмно-апаратний комплекс моніторингу, що включає: вбудовані датчики температури установки, покази яких зчитувалися кожні 2 хвилини спеціально розробленим застосунком ModbusReader, лічильник електроенергії, яка споживається установкою ВУТ 300 ПБ ЕС П А21 DTV, Sonoff POWR316D із застосунком eWeLink, метеостанцію Sencor SWS12500WIFI та три датчики мікроклімату Xintest HT-501, що розміщувались у характерних «точках» аудиторії. Протягом опалювального періоду при температурах зовнішнього повітря від мінус 9,7 до плюс 12,7 градусів Цельсія сформовано масив із 5267 синхронізованих записів, який після усереднення за 10-хвилинними інтервалами та сортування за температурою зовнішнього повітря містив 1059 точок. Ефективність рекуперації визначалася температурним методом, а для двох режимів роботи установки окремо застосовано поліноміальну регресію третього степеня. Результати. Установлено, що межа між двома якісно різними режимами роботи становить близько мінус 2,7 градуса за шкалою Цельсія. Нижче цієї температури алгоритм захисту від обмерзання обмежував роботу установки в повному режимі до 51,3 відсотка часу: середній коефіцієнт корисної дії рекуперації в цьому режимі становив близько 52 відсотків, що відповідає ефективній утилізації теплоти близько 27 відсотків, тоді як у звичайному режимі середній коефіцієнт корисної дії досягав 86 відсотків з піковими значеннями до 97 відсотків. Середня теплова потужність рекуперації становила 0,85 кВт в режимі захисту та 1,26 кВт у звичайному режимі, відношення відновленої теплової потужності до спожитої електричної в середньому дорівнювало відповідно 7,8 та 2,9. Теплова потужність рекуперації за весь період змінювалася в межах від 0,23 до 1,68 кВт, а у звичайному режимі закономірно знижувалася зі зростанням температури зовнішнього повітря. Наукова новизна. Уперше на основі тривалого автоматизованого моніторингу серійної установки малої продуктивності в кліматичних умовах України кількісно визначено вплив алгоритму захисту від обмерзання та отримано поліноміальні регресійні залежності показників ефективності від температури зовнішнього повітря окремо для двох режимів роботи. Практична значимість. Отримані залежності та показники можуть використовуватися в техніко-економічних розрахунках доцільності застосування вентиляційних установок з рекуперацією теплоти в навчальних закладах, під час вибору режимів експлуатації таких установок, а описаний підхід до моніторингу може бути відтворений для інших об’єктів.
  • Item type:Item,
    Геліоколекторні зерносушарки: конструктивні рішення та напрями розвитку
    (2026)
    Польшиков М. О.
    ;
    Polshykov Mykhailo O.
    ;
    Мета. Систематизувати наукові дослідження та патентні рішення у сфері сушіння зерна з використанням сонячних колекторів, визначити їхні конструктивні особливості, переваги й обмеження та обґрунтувати перспективні напрями розвитку енергоефективних зерносушильних комплексів. Методика. Застосовано методи системного, порівняльного та патентного аналізу. Розглянуто прямі, непрямі й комбіновані сонячні сушарки, установки з природною та примусовою конвекцією, нерухомим і рухомим шаром матеріалу, резервними нагрівачами, тепловим акумулюванням, рекуперацією та автоматизованим керуванням. Конструкції зіставлено за способом підведення теплоти, організацією повітряного потоку, режимом переміщення зерна, стабільністю теплопостачання та можливістю масштабування. Результати. Встановлено, що найвищу функціональну стійкість мають комбіновані системи з примусовою циркуляцією повітря та резервним джерелом теплоти. Змішаний спосіб підведення енергії формує два зустрічні фронти сушіння у зерновому шарі та сприяє вирівнюванню вологості. Використання біомасового догріву підвищувало теплову ефективність дослідної зерносушарки з 39,9 до 57,7 %, а примусова конвекція в сушарці змішаного типу скорочувала тривалість процесу порівняно з природною циркуляцією. Патентний аналіз виявив тенденцію до модульності, мобільності, рециркуляції повітря, застосування вакуумних колекторів, теплових труб, фотоелектричного живлення вентиляторів і сенсорного регулювання. Наукова новизна. Запропоновано узагальнену класифікацію геліоколекторних зерносушарок за поєднанням способу перетворення сонячної енергії, напрямку теплового впливу на матеріал, структури повітряного тракту та засобів стабілізації режиму. Визначено взаємозв’язок між конструкцією повітророзподілення, температурно-вологісною нерівномірністю та аеродинамічним опором зернового шару. Практична значимість. Результати можуть бути використані для вибору структури мобільної або стаціонарної зерносушарки, попереднього визначення необхідності примусової вентиляції, резервного нагрівання, рекуперації та автоматичного регулювання, а також для формування вихідних вимог до дослідного зразка, адаптованого до змінної сонячної радіації.
  • Item type:Item,
    Методологія лінгвістичних досліджень : конспект лекцій для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань В Культура, мистецтво та гуманітарні науки спеціальності В11 Філологія за спеціалізацією В11.10 Прикладна лінгвістика
    (2026)
    Труба Ганна Миколаївна
    ;
    Структура конспекту лекцій відповідає робочій програмі навчальної дисципліни «Методологія лінгвістичних досліджень» і містить змістові модулі з відповідною тематичною рубрикацією, що згруповані за визначеними блоками. Видання розроблене відповідно до освітньо-професійної програми «Прикладна лінгвістика». Призначено для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти.