EIR NUOS

Electronic Institutional Repository of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding


EIR NUOS is an open electronic archive where scientific and educational-methodological documents (materials) created primarily by employees of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding are collected, organized, and stored. Long-term and reliable access to these materials is provided via the Internet. A “self-archiving” feature is available.

📄 Regulations on the Repository of NUOS

Photo by @inspiredimages

Recent Submissions

  • Item type:Item,
    Експериментальне дослідження ефективності припливно-витяжної вентиляційної системи з рекуперацією теплоти в навчальному приміщенні
    (2026)
    Череднікова О. В.
    ;
    Гузик Д. В.
    ;
    Чередніков В. М.
    ;
    Єрмоленко Д. Д.
    ;
    Cherednikova O. V.
    Мета. Оцінити фактичну ефективність роботи припливно-витяжної вентиляційної установки з рекуперацією теплоти повітря, що видаляється з приміщення в реальних умовах експлуатації навчального аудиторії в опалювальний період. Отримати залежності показників її ефективності від температури зовнішнього повітря та кількісно оцінити вплив алгоритму захисту від обмерзання на досяжний рівень утилізації теплоти. Методика. Проведено натурний експеримент на установці Vents ВУТ 300 ПБ ЕС П А21 DTV з протиточним полімерним теплообмінником, змонтованій у комп’ютерному класі (ауд. 107Ц) Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (НУПП). Створено програмно-апаратний комплекс моніторингу, що включає: вбудовані датчики температури установки, покази яких зчитувалися кожні 2 хвилини спеціально розробленим застосунком ModbusReader, лічильник електроенергії, яка споживається установкою ВУТ 300 ПБ ЕС П А21 DTV, Sonoff POWR316D із застосунком eWeLink, метеостанцію Sencor SWS12500WIFI та три датчики мікроклімату Xintest HT-501, що розміщувались у характерних «точках» аудиторії. Протягом опалювального періоду при температурах зовнішнього повітря від мінус 9,7 до плюс 12,7 градусів Цельсія сформовано масив із 5267 синхронізованих записів, який після усереднення за 10-хвилинними інтервалами та сортування за температурою зовнішнього повітря містив 1059 точок. Ефективність рекуперації визначалася температурним методом, а для двох режимів роботи установки окремо застосовано поліноміальну регресію третього степеня. Результати. Установлено, що межа між двома якісно різними режимами роботи становить близько мінус 2,7 градуса за шкалою Цельсія. Нижче цієї температури алгоритм захисту від обмерзання обмежував роботу установки в повному режимі до 51,3 відсотка часу: середній коефіцієнт корисної дії рекуперації в цьому режимі становив близько 52 відсотків, що відповідає ефективній утилізації теплоти близько 27 відсотків, тоді як у звичайному режимі середній коефіцієнт корисної дії досягав 86 відсотків з піковими значеннями до 97 відсотків. Середня теплова потужність рекуперації становила 0,85 кВт в режимі захисту та 1,26 кВт у звичайному режимі, відношення відновленої теплової потужності до спожитої електричної в середньому дорівнювало відповідно 7,8 та 2,9. Теплова потужність рекуперації за весь період змінювалася в межах від 0,23 до 1,68 кВт, а у звичайному режимі закономірно знижувалася зі зростанням температури зовнішнього повітря. Наукова новизна. Уперше на основі тривалого автоматизованого моніторингу серійної установки малої продуктивності в кліматичних умовах України кількісно визначено вплив алгоритму захисту від обмерзання та отримано поліноміальні регресійні залежності показників ефективності від температури зовнішнього повітря окремо для двох режимів роботи. Практична значимість. Отримані залежності та показники можуть використовуватися в техніко-економічних розрахунках доцільності застосування вентиляційних установок з рекуперацією теплоти в навчальних закладах, під час вибору режимів експлуатації таких установок, а описаний підхід до моніторингу може бути відтворений для інших об’єктів.
  • Item type:Item,
    Геліоколекторні зерносушарки: конструктивні рішення та напрями розвитку
    (2026)
    Польшиков М. О.
    ;
    Polshykov Mykhailo O.
    ;
    Мета. Систематизувати наукові дослідження та патентні рішення у сфері сушіння зерна з використанням сонячних колекторів, визначити їхні конструктивні особливості, переваги й обмеження та обґрунтувати перспективні напрями розвитку енергоефективних зерносушильних комплексів. Методика. Застосовано методи системного, порівняльного та патентного аналізу. Розглянуто прямі, непрямі й комбіновані сонячні сушарки, установки з природною та примусовою конвекцією, нерухомим і рухомим шаром матеріалу, резервними нагрівачами, тепловим акумулюванням, рекуперацією та автоматизованим керуванням. Конструкції зіставлено за способом підведення теплоти, організацією повітряного потоку, режимом переміщення зерна, стабільністю теплопостачання та можливістю масштабування. Результати. Встановлено, що найвищу функціональну стійкість мають комбіновані системи з примусовою циркуляцією повітря та резервним джерелом теплоти. Змішаний спосіб підведення енергії формує два зустрічні фронти сушіння у зерновому шарі та сприяє вирівнюванню вологості. Використання біомасового догріву підвищувало теплову ефективність дослідної зерносушарки з 39,9 до 57,7 %, а примусова конвекція в сушарці змішаного типу скорочувала тривалість процесу порівняно з природною циркуляцією. Патентний аналіз виявив тенденцію до модульності, мобільності, рециркуляції повітря, застосування вакуумних колекторів, теплових труб, фотоелектричного живлення вентиляторів і сенсорного регулювання. Наукова новизна. Запропоновано узагальнену класифікацію геліоколекторних зерносушарок за поєднанням способу перетворення сонячної енергії, напрямку теплового впливу на матеріал, структури повітряного тракту та засобів стабілізації режиму. Визначено взаємозв’язок між конструкцією повітророзподілення, температурно-вологісною нерівномірністю та аеродинамічним опором зернового шару. Практична значимість. Результати можуть бути використані для вибору структури мобільної або стаціонарної зерносушарки, попереднього визначення необхідності примусової вентиляції, резервного нагрівання, рекуперації та автоматичного регулювання, а також для формування вихідних вимог до дослідного зразка, адаптованого до змінної сонячної радіації.
  • Item type:Item,
    Методологія лінгвістичних досліджень : конспект лекцій для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань В Культура, мистецтво та гуманітарні науки спеціальності В11 Філологія за спеціалізацією В11.10 Прикладна лінгвістика
    (2026)
    Труба Ганна Миколаївна
    ;
    Структура конспекту лекцій відповідає робочій програмі навчальної дисципліни «Методологія лінгвістичних досліджень» і містить змістові модулі з відповідною тематичною рубрикацією, що згруповані за визначеними блоками. Видання розроблене відповідно до освітньо-професійної програми «Прикладна лінгвістика». Призначено для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти.
  • Item type:Item,
    Лічильно-імпульсний метод дослідження дисперсної структури крапельних потоків, сформованих відцентровими форсунками
    (2026)
    Пересьолков О. Р.
    ;
    Кунденко М. П.
    ;
    Круглякова О. В.
    ;
    Демчук Є. С.
    ;
    Pereselkov Oleksandr R.
    Дисперсна структура краплинних потоків визначає загалом інтенсивність тепло- і масообміну, питому поверхню контакту фаз та ефективність розпилювальних апаратів. Для висококонцентрованих потоків оптичні методи обмежені, тому доцільні контактні вимірювання. Мета. Розроблення методики застосування лічильно-імпульсного методу для визначення локальних і узагальнених характеристик потоків відцентрових форсунок. Методика. Метод ґрунтується на реєстрації електричних імпульсів, що виникають за одночасного контакту краплі електропровідної рідини з двома електродами при змінній відстані між їх кінцями. Залежність частоти замикань описано інтегральним рівнянням Вольтерри першого роду, перетвореним до рівняння типу Абеля. Експериментальну залежність апроксимовано експоненціальною функцією, параметр якої використано для визначення розподілу об’єму крапель за діаметром, характерних діаметрів, питомої поверхні та локальної питомої витрати. Локальні функції розподілу узагальнено шляхом зважування за питомою витратою в зонах перерізу факела. Результати. Встановлено можливість однопараметричного опису дисперсного складу потоку. Форсунки з одним підвідним каналом формують нерівномірний за колом факел, тоді як форсунки з двома і більше каналами забезпечують практично осесиметричний розподіл рідини. За однакового перепаду тиску питома поверхня крапель, утворених форсунками другого типу, була на 40–50 % більшою. Для цих форсунок одержано критеріальну залежність модального діаметра крапель від товщини рідинної плівки та числа Рейнольдса. Наукова новизна. Запропоновано спосіб переходу від локальних вимірювань дисперсного складу та питомої витрати до приведеної функції розподілу, що характеризує сукупність крапель у перерізі факела. Практична значимість. Методика може бути використана для визначення дисперсних характеристик і питомої міжфазної поверхні висококонцентрованих краплинних потоків, порівняння конструкцій форсунок та обґрунтування параметрів розпилювальних контактних апаратів.
  • Item type:Item,
    Порівняльний аналіз світлопрозорих покривних матеріалів для тепличних комплексів
    (2026)
    Шостак В. П.
    ;
    Сваричевський Д. В.
    ;
    Shostak Volodymyr P.
    ;
    Svarychevskyi Danylo V.
    ;
    Сучасний розвиток тепличного господарства характеризується зростанням вимог до енергетичної ефективності, стабільності мікроклімату та зниження експлуатаційних витрат, що обумовлює необхідність удосконалення світлопрозорих огороджувальних конструкцій теплиць. Особливого значення набуває вибір покривних матеріалів для всесезонних тепличних комплексів в умовах кліматичних особливостей України та постійного зростання вартості енергоресурсів. Мета. Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу сучасних світлопрозорих матеріалів для тепличних конструкцій та обґрунтування перспективності використання енергоефективних скломатеріалів і багатофункціональних склопакетів у всесезонних тепличних комплексах. Методика. У роботі використано методи системного аналізу, порівняння фізико-технічних та теплотехнічних характеристик матеріалів, узагальнення результатів сучасних наукових досліджень у галузі енергоефективних світлопрозорих конструкцій. Результати. Проведено аналіз поліетиленових плівок, стільникового полікарбонату, традиційного скла та сучасних комбінованих скломатеріалів. Розглянуто особливості ультрафіолетово-стабілізованих, інфрачервоних, антиконденсатних і світлорозсіювальних покриттів. Встановлено, що традиційні полімерні матеріали характеризуються обмеженим терміном експлуатації та недостатніми теплоізоляційними властивостями для ефективного всесезонного використання. Показано, що найбільш перспективними є багатофункціональні склопакети з низькоемісійними, селективними та дифузними покриттями, які забезпечують високе світлопропускання, зниження теплових втрат та стабілізацію мікроклімату теплиці. Наукова новизна роботи полягає у систематизації характеристик сучасних світлопрозорих матеріалів за критеріями енергоефективності, світлопропускання, теплозбереження та придатності до використання у всесезонних тепличних комплексах України. Практична значимість отриманих результатів полягає у можливості їх використання при проєктуванні енергоефективних тепличних комплексів, виборі оптимальних світлопрозорих огороджувальних конструкцій та зниженні енергоспоживання систем опалення і вентиляції.