EIR NUOS
Electronic Institutional Repository of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding
EIR NUOS is an open electronic archive where scientific and educational-methodological documents (materials) created primarily by employees of the Admiral Makarov National University of Shipbuilding are collected, organized, and stored. Long-term and reliable access to these materials is provided via the Internet. A “self-archiving” feature is available.

Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
- Раніше (до 23.12.2021 року) — Філії → Первомайська філія ; Херсонська філія
Recent Submissions
Item type:Item, Оцінка ефективності застосування енергії мікрохвильового поля у процесі спікання оксиду алюмінію на етапі сушіння(2026) ;Бошкова І. Л. ;Волгушева Н. В. ;Крятов А. Г. ;Гречановський А. П.Кравченко Є. О.Застосування енергії мікрохвильового поля в процесах термообробки діелектричних матеріалів, зокрема матеріалів для виготовлення технічної кераміки, має низку суттєвих переваг порівняно з традиційними методами нагрівання (конвекційними, радіаційними, контактними), які виявляють себе в інтенсифікації тепломасообмінних процесів, підвищенні швидкості видалення вологи та можливості керування утворенням керамічної матриці ще на етапі сушіння. Стадія сушіння під час виробництва технічної кераміки як визначальна в порошковій технології зі сполучними (водними або органічними) виконує дві функції: відбувається видалення розчинника (вода, спирти тощо) і підготовка до вигоряння сполучного, що дозволяє уникнути спучування, розтріскування, розшарування та вибухового руйнування заготовки. Тому існує доцільність встановлення оптимальних режимів мікрохвильового сушіння, які забезпечують інтенсифікацію процесу без погіршення якості матеріалу, а також визначення енергетичної ефективності мікрохвильового нагрівання на етапі сушіння. Метою роботи є визначення доцільності застосування мікрохвильового нагріву в технології спікання технічної кераміки на основі порошку Al₂O₃ зі сполученим – полівініловим спиртом – на етапі сушіння та дебайдингу. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в обґрунтуванні ефективності сушіння матеріалу для технічної кераміки на прикладі діоксину алюмінію з полівініловим спиртом як сполученою речовиною та визначенні межі застосовності енергії мікрохвильового поля для обраного виду матеріалу. Наведені дані, отримані за експериментальним дослідженням процесу нагрівання та видалення вологи при різних значеннях маси загрузки матеріалу, товщини шару, площі поверхні зразка, вихідної потужності магнетрону, які є підставою для дослідження кінетики сушіння та визначення ефективності перетворення мікрохвильової енергії в теплову. Практична значимість полягає в визначенні технологічних параметрів мікрохвильової обробки порошкових матеріалів в процесі сушіння, зокрема темпу нагрівання та питомої потужності мікрохвильового поля.Item type:Item, Аналіз технологій утилізації теплового потенціалу вентиляційних викидів(2026) ;Баранюк О. В. ;Тихонюк С. Л. ;Baraniuk Oleksandr V.Tykhoniuk Serhii L.Мета. Дане дослідження спрямоване на проведення комплексного аналізу сучасних технологій утилізації теплового потенціалу вентиляційних викидів та оцінку їхньої ролі у забезпеченні нормативних вимог енергоефективності будівель. Основна увага приділяється визначенню найбільш ефективних конфігурацій систем рекуперації для різних типів об’єктів у контексті декарбонізації енергетичного сектору України. Методика. У роботі застосовано методи системного аналізу діючої нормативно-правової бази (ДБН, Директиви ЄС) та порівняльний аналіз технічних характеристик сучасного вентиляційного обладнання. Використано термодинамічний підхід для оцінки ефективності передачі теплоти в роторних, пластинчастих рекуператорах та системах на базі теплових труб. Дослідження базується на моделюванні процесів низькопотенційної утилізації тепла з використанням теплонасосних циклів на базі компресорних установок. Результати. Проведено порівняльну характеристику ефективності повернення теплоти для основних типів теплообмінних пристроїв. Встановлено, що використання витяжного повітря як стабільного джерела енергії для теплових насосів дозволяє досягти високих значень COP навіть при низьких температурах зовнішнього середовища. Визначено критичні параметри розподілу температур на поверхнях теплообміну, що дозволяє мінімізувати ризики обмерзання та корозії обладнання. Доведено, що інтеграція активних систем утилізації тепла є необхідною умовою для досягнення показників будівель із близьким до нульового споживанням енергії (NZEB). Наукова новизна. Авторами обґрунтовано концепцію синергетичного поєднання пасивних методів рекуперації з активними теплонасосними технологіями для глибокої утилізації теплового потенціалу вентиляційних викидів. Удосконалено методичний підхід до оцінки енергетичного потенціалу вторинних ресурсів у специфічних спорудах (підземні та транспортні об'єкти), де стабільність температурного градієнта викидного повітря дозволяє оптимізувати роботу холодильних циклів. Практична значимість. Сформовано практичні рекомендації щодо вибору систем утилізації тепла залежно від призначення об’єкта та вимог до герметичності потоків. Отримані результати можуть бути використані інженерно-технічними фахівцями при проектуванні енергоефективних систем кліматизації, а також для модернізації існуючих вентиляційних мереж з метою зниження експлуатаційних витрат та підвищення класу енергоефективності будівель.Item type:Item, Синтез та параметрична оптимізація регулятора з розділеним діапазоном для несиметричних систем теплообміну(2026) ;Станько В. Ю. ;Андріюк А. В. ;Stanko Volodymyr Yu.Andriiuk Andrii V.Мета. Основною метою дослідження є розробка, синтез та експериментальна верифікація методики параметричної оптимізації пропорційно-інтегрально-диференціального регулятора з розділеним діапазоном (Split-Range) для асиметричних багатоконтурних систем теплообміну. Дослідження спрямоване на мінімізацію інтегральної помилки регулювання та забезпечення раціонального використання енергоресурсів на підприємствах харчової промисловості (зокрема у виробництві квасу та пивоварінні). Методика. Динамічні процеси теплообмінника апроксимовано моделлю першого порядку з чистим транспортним запізненням (FOPDT). Синтез системи керування реалізовано в середовищі Siemens TIA Portal з використанням спеціалізованого функціонального блоку PID_Temp. Параметрична оптимізація регулятора здійснюється за допомогою інтегрального критерію зваженої абсолютної помилки (ITAE) для двох незалежних наборів параметрів (канали нагріву та охолодження). Результати. Експериментальні дослідження, проведені на базі промислового контролера Simatic S7-1200 діючої установки, підтвердили ефективність розробленої методики. Досягнуто стабілізації температури з похибкою, що не перевищує ±05, C в усталеному (квазістаціонарному) режимі. Усунуто явище автоколивань виконавчих механізмів (цокотіння клапанів) у точці розділення діапазонів завдяки введенню зони нечутливості у 0,5%. Застосування критерію ITAE дозволило зменшити величину перерегулювання до 10,7% та скоротити час перехідного процесу приблизно на 15%. Наукова новизна. У роботі формалізовано метод автоматизованого налаштування для сильно асиметричних об'єктів теплообміну з використанням стратегії Gain Scheduling на рівні базових функціональних блоків ПЛК, без застосування зовнішніх обчислювачів. Кількісно доведено перевагу критерію ITAE для мінімізації часу перехідного процесу та перерегулювання у подібних нелінійних термодинамічних системах. Практична значимість. Розроблений алгоритм забезпечує стабільну підтримку температурних режимів у процесах обробки сусла. Впровадження методики запобігає механічному зносу виконавчих механізмів, підвищує ресурс роботи обладнання, знижує рівень шуму та сприяє загальному підвищенню енергоефективності харчових виробництв. Запропоноване рішення легко масштабується на інші технологічні процеси.Item type:Item, Характеристики камери згоряння ГТД при використанні воднево-аміачного палива(2026) ;Сербін С. І. ;Личко Б. М. ;Чен Д. ;Serbin Serhiy I.Lychko Bohdan M.Статтю присвячено дослідженню характеристик газотурбінної камери згоряння, що працює на суміші водню з аміаком. Метою роботи є визначенні енергетичних і екологічних характеристик камери згоряння газотурбінного двигуна, що працює на суміші водню і аміаку. Об’єкт дослідження – робочий процес в трубчасто-кільцевій камері згоряння ГТД, що працює на суміші водню і аміаку. Методика досліджень передбачала тривимірні розрахунки робочого процесу в камері згоряння газотурбінного двигуна з використанням обчислювальної гідро-газодинаміки. Використана система диференційних рівнянь, що описують закони ня маси, імпульсу і перенесення хімічних компонентів в багатокомпонентній турбулентній системі. Наукова новизна полягає в запропонованому підході до моделювання процесів вигоряння суміші водню і аміаку в умовах попереднього перемішування газоподібного палива з окисником у каналах радіально-осьових завихрювачів жарових труб. Детальну кінетичну схему горіння суміші в рамках підходу Eddy Dissipation Concept (EDC) використано в тривимірних розрахунках трубчасто-кільцевої камери згоряння газотурбінного двигуна потужністю 25 МВт. Кінетична схема горіння воднево-аміачної суміші містить 150 елементарних реакцій і 23 хімічні компоненти, що забезпечує адекватне прогнозування токсичних компонентів всередині камери згоряння. В результаті проведених тривимірних розрахунків виявлено, що для досліджуваної камери згоряння діапазон стійкої роботи без формування зони проскоку полум'я в каналах радіально-осьових завихрювачів визначається вмістом аміаку в суміші більшим за 50% (за об'ємом). Проаналізовано основні особливості організації робочого процесу в камері згоряння ГТД при різних складах воднево-аміачної суміші. Застосування такої суміші потребує оптимізації процесу горіння та використання методів селективного каталітичного очищення вихлопних газів. Практична значимість. Отримані результати можуть бути корисними при проєктуванні та модернізації перспективних камер згоряння газотурбінних двигунів в складі декарбонізованих енергетичних систем, що працюють на альтернативних паливах.Item type:Item, Генерація педагогічного зворотного зв’язку до студентського коду на основі великих мовних моделей(2026) ;Селютін Д. А.Seliutin Denys A.Мета. Метою дослідження є розробка та обґрунтування концептуальної моделі генерації педагогічного зворотного зв’язку до студентського програмного коду на основі великих мовних моделей, що забезпечує автоматизований аналіз програмних рішень, виявлення помилок і формування змістовних рекомендацій для підвищення ефективності навчання програмуванню. Методика. Запропоновано концептуальну модель системи генерації педагогічного зворотного зв’язку на основі великих мовних моделей, яка інтегрує аналіз програмного коду, ідентифікацію помилок, формування пояснень та генерацію рекомендацій для подальшого вдосконалення рішення студентом. Модель передбачає використання структурного аналізу коду (AST), механізмів промпт-інжинірингу та педагогічно орієнтованих шаблонів відповіді. Розглянуто архітектуру інтелектуальної системи, що включає модулі збору студентських рішень, аналізу коду, інтерпретації результатів та генерації персоналізованого педагогічного зворотного зв’язку. Результати. Доведено, що традиційні системи автоматичного оцінювання програмного коду здебільшого орієнтовані на перевірку правильності результату виконання програми, але не забезпечують якісних педагогічних пояснень або рекомендацій щодо виправлення помилок. Продемонстровано, що великі мовні моделі здатні формувати пояснення до помилок, надавати рекомендації щодо оптимізації алгоритмів і підтримувати процес навчання шляхом надання підказок різних рівнів складності. Отримані результати свідчать про перспективність використання великих мовних моделей як інструменту інтелектуальної підтримки викладання програмування. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у розробці концептуальної моделі системи генерації педагогічного зворотного зв’язку на основі великих мовних моделей, яка поєднує автоматичний аналіз програмного коду, інтерпретацію результатів за допомогою LLM та механізми формування педагогічно орієнтованих пояснень і рекомендацій. Практична значущість. Запропонована модель може бути використана для створення адаптивних освітніх платформ, які забезпечують персоналізований зворотний зв’язок і сприяють формуванню алгоритмічного мислення студентів. Також виділено і обмеження таких систем, зокрема можливість генерації неточних рекомендацій або помилкових пояснень, що потребує використання механізмів перевірки та участі викладача у процесі оцінювання, зокрема із застосуванням підходу human-in-the-loop.