Перегляд за Автор "Volosiuk M. V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Гармонізація соціальних та економічних складових розвитку інфраструктури територіальних громад(2023) Монастирський Г. Л.; Волосюк М. В.; Monastyrskyi G. L.; Volosiuk M. V.Метою статті є визначення складових інфраструктури територіальних громад, дослідження стану інфраструктури територіальних громад Миколаївського регіону в контексті стратегічного планування та надання рекомендацій щодо гармонізації соціальних та економічних складових розвитку інфраструктури територіальних громад. У статті здійснено огляд вітчизняної нормативно-правової бази щодо продовження розпочатих у 2014–2015 рр. реформ задля повоєнного відновлення України та європейської інтеграції. Розглянуто наукові підходи до визначення сутності «громадської інфраструктури», «місцевої інфраструктури» та надано характеристику їх складових. Визначено роль системи охорони здоров’я, освіти, житлово-комунального господарства та сфери культури у місцевому економічному розвитку. Досліджено територіальні громади Миколаївської області України в розрізі соціальних та економічних складових розвитку їхньої інфраструктури та його гармонізації із місцевим економічним розвитком, на основі чого з’ясовано, що лише у 23 % територіальних громад, які мають затверджену стратегію розвитку, реалізуються програми модернізації та розвитку системи освіти, системи охорони здоров’я, житлово-комунального господарства та культурного і духовного середовища. Надано рекомендації щодо узгодженості стратегічних напрямів розвитку територіальної громади та місцевих інфраструктурних підприємств. Задля залучення коштів у великі інфраструктурні проєкти рекомендовано для органів місцевого самоврядування: 1) долучатися до процесу стратегічного планування, коригуючи існуючі напрацювання на повоєнне відновлення для якісного життєзабезпечення населення; 2) забезпечити реалізацію програм модернізації та розвитку системи освіти, системи охорони здоров’я, житлово-комунального господарства та культурного і духовного середовища; 3) враховувати у цих програмах як «жорстку», так і «м’яку» складові інфраструктурного проєкту. Рекомендовано для інфраструктурних підприємств територіальних громад розробити власні стратегії розвитку з метою залучення додаткового фінансування на основі власних конкурентних переваг.Документ Економічний розвиток прибережних територій у контексті сталої «блакитної» економіки(2024) Волосюк М. В.; Volosiuk M. V.Метою статті є дослідження концептуальних засад і глобального значення «блакитної» економіки та надання рекомендацій щодо забезпечення економічного розвитку прибережних територій України в контексті сталої «блакитної» економіки ЄС. У статті досліджено концептуальні основи «блакитної» економіки та проаналізовано глобальне значення її сталого розвитку в міжнародних деклараціях і нормативно-правових документах. Визначено основні проблеми, на яких зосереджено міжнародну увагу в цій сфері: складність підходів та методів оцінювання економічних, соціальних та екологічних впливів, здійснюваних «блакитною» економікою на розвиток прибережних територій; визначення чіткого стандарту регіонального та місцевого управління, необхідного для «блакитного» зростання територій; різний ступінь інституційного залучення країн до «блакитної» економіки. З огляду на це, у статті запропоновано підходи до стимулювання сталої «блакитної» економіки у прибережних територіях. У статті досліджено нормативно-правову базу України та академічні напрацювання щодо формування засад вітчизняної «блакитної» економіки впродовж останніх років. Наголошено, що ініціативи зі сталої «блакитної» економіки в Україні з’явилися, передусім, на місцевому рівні, стейкхолдерами яких є органи місцевого самоврядування, технологічні бізнес-спільноти, представники наукових кіл та вищої освіти, інноваційні кластери та організації громадянського суспільства. Стала «блакитна» економіка відображає процес управління прибережними та морськими просторами через дискусійну та матеріальну регіоналізацію, у якій нові партнерства між суб’єктами державного та приватного секторів формують мережі, кордони та методи управління. Звісно, сьогодні ми говоримо про неокуповані морські та прибережні простори України, тому окреслили виклики, що постали в сучасних умовах перед нашою країною в цій сфері. У контексті євроінтеграційного руху, враховуючи правові умови воєнного стану та повоєнні очікування, ми бачимо векторами модернізації економічного розвитку прибережних територій України: розробку прозорої рамкової політики для розвитку сталої «блакитної» економіки в Україні; інституційно-інноваційний підхід до управління розвитком прибережних територій; економічний розвиток та безпеку; місцевий підхід; стимулювання інноваційної екосистеми; інклюзивну «блакитну» економіку; цифрові технології в підтримці ініціатив розвитку прибережних територій; забезпечення захисту та відновлення прибережного і морського середовища; використання культурної та історичної спадщини прибережних регіонів; належне демократичне врядування.