Українська культура під час німецької окупації: доля бібліотек, музеїв та архівів

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню стану та долі української культури в період німецької окупації (1941–1944 рр.), зокрема бібліотек, музеїв і архівів як ключових осередків збереження національної пам’яті. У роботі розкрито масштаби втрат української культурної спадщини внаслідок дій окупаційної влади Третього Рейху, проаналізовано політику нацистів щодо системного пограбування культурних цінностей, знищення архівних і бібліотечних фондів, руйнування музейних колекцій. Висвітлено діяльність спеціальних структур (зокрема Оперативного штабу райхсляйтера Розенберга), механізми контролю та вивезення культурних матеріалів до Німеччини та союзних держав. Окрему увагу приділено зусиллям українських працівників культури — музейників, архівістів, бібліотекарів — у збереженні національних скарбів, організації евакуації, приховуванні та документуванні втрат. У дослідженні показано, що попри масштабні руйнування, саме їхня самовіддана праця стала підґрунтям для післявоєнного відновлення культурного життя та формування нової системи охорони пам’яток. Проаналізовано процеси повоєнної реституції та сучасний стан вивчення проблеми в історіографії незалежної України. Робота ґрунтується на широкій джерельній базі: архівних документах, матеріалах журналу «Архіви України», працях українських дослідників (І. Дацків, Н. Кашеварова, С. Кот, Н. Платонова, П. Грімстед та ін.), а також електронних ресурсах державних архівів. Результати дослідження мають значення для подальшого розвитку історіографії культурних втрат України, а також для практики сучасної політики охорони культурної спадщини, зокрема в умовах нових загроз, спричинених військовою агресією проти України.