Формування та вербалізація часово-просторових уявлень у дітей старшого дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку

Abstract

Метою кваліфікаційної роботи є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності дидактичної моделі формування та вербалізації часово-просторових уявлень у дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Об’єктом дослідження виступає пізнавально-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку, а предметом — дидактична модель формування та вербалізації часово-просторових уявлень. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних і емпіричних методів: аналіз і систематизацію наукових джерел, спостереження, діагностичні методики, порівняльний аналіз, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи). Розроблено та апробовано дидактичну модель, спрямовану на розвиток у дітей просторового мислення, орієнтації у часі та просторі, вербалізації часово-просторових понять. Визначено три критерії оцінки ефективності моделі: просторово-орієнтувальний, часово-орієнтувальний та мовленнєвий. Результати контрольного експерименту підтвердили позитивну динаміку в експериментальній групі: підвищення рівнів сформованості часово-просторових уявлень і навичок їх мовленнєвого вираження. Це засвідчує ефективність запропонованої моделі, яка забезпечує системність, послідовність і наукову обґрунтованість корекційно-розвиткової роботи. Практичне значення дослідження полягає у створенні науково обґрунтованого методичного інструментарію для логопедів і дефектологів щодо розвитку часово-просторових уявлень у дітей із ЗПР.