Організаційно-управлінські механізми інноваційного відновлення регіональних бізнес-процесів в умовах глобальних викликів та загроз
Loading...
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
DOI
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент». Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова. Миколаїв. 2026.
Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад і розробці організаційно-управлінських механізмів інноваційного відновлення регіональних бізнес-процесів в умовах глобальних викликів та загроз.
Розкрито сутність організаційно-управлінських механізмів відновлення регіональних бізнес-процесів. Здійснено дослідження поняття «організаційно- економічний механізм». Організаційно-управлінський механізм інноваційного відновлення регіональних бізнес-процесів – це динамічна система взаємодії органів влади, бізнесу та наукових інституцій, яка через поєднання адаптивних методів управління та цифрових інструментів забезпечує трансформацію інноваційного потенціалу регіону в реальні економічні результати, мінімізуючи вплив глобальних загроз. Для побудови комплексної методики оцінювання необхідно використовувати систему індикаторів, які дозволяють оцифрувати стан бізнес-процесів. Використання методичного інструментарію, що охоплює часові, вартісні та якісні показники, дозволяє трансформувати розрізнені дані у стратегічну інформацію для прийняття управлінських рішень.
Застосування шкали Е. Харрінгтона забезпечує об’єктивну інтерпретацію отриманих результатів, даючи змогу чітко диференціювати стани процесів від критичних до еталонних. Комплексний аналіз стає фундаментом для безперервної оптимізації та відновлення бізнесу, забезпечуючи його стійкість та конкурентоспроможність у динамічному ринковому середовищі.
Здійснено аналіз тенденцій цифровізації та їхнього впливу на розвиток інноваційного відновлення регіональних бізнес-процесів в умовах глобальних викликів та загроз. Аналіз цифрових державних послуг України за 2020–2024 рр. показав аномальний стрибок у 2022 році (5,9%) електронної комерції. Визначено, що цифрові канали продажу стали основним засобом виживання для МСБ (підприємств з кількістю працівників 10-249 осіб) під час активних бойових дій та релокації. Показник у 74,4% за відкритими даними та 62,5 бала за цифрові послуги у 2024 році свідчать про те, що держава успішно виконує роль «сервісної платформи». Аналіз Індексу цифрової трансформації показав, що найвищі значення спостерігаються у Львівській – 57 балів, Дніпропетровській – 57 балів, Тернопільській – 55 балів, Харківській – 55 балів, Київській – 53 бали, Волинській – 53 бали. Відповідно найнижчі показники зафіксовані в громадах, де ведуться активні бойові дії, Луганської
та Донецької областей – 32 та 30 балів відповідно
Запропоновано показник рівня відновлення бізнес-процесів (Rbp), для якого необхідно використати інтегральний підхід, який порівнює здатність регіонів генерувати обсяг реалізації відносно наявного трудового ресурсу та рівня цифрової трансформації. Аналіз запропонованого показника дозволив згрупувати регіони за чотирма категоріями: лідери, адаптивні, традиційні та кризові регіони. У регіонах-лідерах (Rbp>1) цифровізація дозволила компенсувати втрату 25-30% персоналу за рахунок зростання е-комерції (до 5,9% у пікові періоди) та використання відкритих даних (74,4%). Високий показник відновлення у Вінницькій та Львівській областях обумовлений переорієнтацією з промисловості на ІТ та переробку агропродукції з високою доданою вартістю. м. Київ продемонстрував найвищий рівень відновлення (1,26), оскільки концентрація цифрових інституцій (сервіси для громадян – 62,5 бала) мінімізувала час на відновлення бізнес-операцій після шоків. Результати поліноміальної моделі та динаміки DESI (зокрема е-урядування) дозволили спрогнозуємо наступні сценарії: оптимістичний (за умови подолання «цифрового розриву»), якщо Rbp загальнодержавний досягне 1,15 до кінця 2026 року, що забезпечується зростанням продуктивності праці на 15- 20% щорічно і консервативний при утримані Rbp на рівні 0,95–1,02, що потребуватиме прямого бюджетного стимулювання (використання 11,54% видатків на економічну діяльність).
Запропоновано алгоритм дій для органів місцевого самоврядування, що є інструментальним втіленням моделі залежності відновлення бізнес-процесів від цифровізації. Перевагою є забезпечення переходу від пасивного адміністрування до активного управління конкурентоспроможністю території через інтеграцію індикаторів DESI у муніципальну стратегію. Доведено, що практичне впровадження запропонованого алгоритму в діяльність територіальних громад дозволить забезпечити ріст ПДФО навіть за умов демографічного дефіциту, що робить дану модель фундаментальною для повоєнної стратегії розвитку України.
Запропоновано організаційно-управлінський механізм відновлення бізнес-процесів, під яким необхідно розуміти складну багатогранну систему впливу на функціонування територіальних громад, яка охоплює нормативно- правове, інформаційно-цифрове, методичне та інституційне забезпечення, цифрові й організаційні інструменти (екосистема «Дія.Бізнес», електронні кабінети платників податків, маркетплейси та платформи е-торгівлі, CRM ERP системи, Open Data Big Data Analytics, спеціальний правовий режим, гранти субсидіях тощо), фактори впливу (технологічний, людський, інвестиційно-фінансовий, інституційний та безпековий) та специфічні особливості роботи (цифровізація як інструмент верховенства права, відновлення територіальних кордонів та «цифрова реінтеграція»), а також зорієнтована на зміну особистих та спільних ціннісних орієнтирів у напрямі євpoпeйcької та євpoaтлaнтичної iнтeгpaцiї, стандартів DESI тощо.
Розкрито закордонний досвід інноваційного відновлення бізнес- процесів в умовах глобальних викликів та загроз. Доведено, що для формування позитивного закордонного досвіду важливо обирати країни, які проходили через системні кризи (війни, природні катастрофи, економічні колапси) і змогли не просто відновитися, а здійснити технологічний стрибок. Цей досвід можна структурувати за чотирма успішними моделями, які є найбільш релевантними для України. Визначено, що використання німецької моделі Green Recovery та естонського досвіду цифровізації дозволяє малому бізнесу завчасно інтегруватися у європейські ланцюги доданої вартості, забезпечуючи високу конкурентоспроможність українських товарів і послуг. Наголошено, що впровадження досвіду Ізраїлю та Південної Кореї у створенні спільних R&D-інститутів та індустріальних парків дає можливість трансформувати малі підприємства з «сервісних одиниць» у інноваційні суб’єкти розробки технологій подвійного призначення та глибокої переробки. Автоматизація державних послуг та впровадження прозорих інвестиційних інструментів мінімізують корупційні ризики, що є критично важливим для залучення міжнародних грантів та капіталу в регіони. Застосування принципів смарт-спеціалізації дозволяє кожній територіальній громаді ідентифікувати свої унікальні переваги, створюючи умови для розвитку малого бізнесу, що базується на локальних ресурсах та інтелектуальному капіталі.
Позитивні зміни в управлінні бізнес-процесами в Україні доведено через аналіз динаміки рейтингу України в Global Innovation Index за 2018–2024 роки та прогноз на 2025 рік. У 2018–2020 роках Україна демонструвала найкращі показники, стабільно входячи до топ-50. Визначено, що головними драйверами, які вплинули на зміну позицій у рейтингу, є людський капітал (освіта), висока кількість патентів на корисні моделі та стрімке зростання ІТ-експорту. Однак, вплив повномасштабного вторгнення у 2022 році призвів до різкого падіння на 8 пунктів через безпекові ризики, руйнування інфраструктури та відтік кадрів. У 2023 році спостерігаємо невелике відновлення (+2 позиції), Це пов'язували з феноменальною цифровою адаптивністю українського бізнесу та держави (Дія, стійкість банківської системи). У 2024 році поступове зниження в рейтингу пояснюється накопичувальним ефектом війни, значним скороченням внутрішніх витрат на R&D (наукові розробки) та падінням інвестиційної привабливості.
Визначено, що основним драйвером інновацій залишається людський капітал та сектор цифрових технологій, тоді як головними бар'єрами є інституційні ризики та відсутність капіталу. Аналіз показав, що за кількістю дослідників Україна майже повернулася до рівня 2021 року (відхилення лише −4,4%). Це значний показник відновлення після падіння на 19% у 2022 році. Промисловість зазнала найбільшого удару у 2022 році (падіння кількості дослідників майже на 40%). Проте до 2024 року спостерігається суттєве відновлення, хоча показники все ще дещо нижчі за рівень 2021 року. Вища освіта виявилась найбільш стабільною – кількість дослідників у 2024 році навіть перевищила довоєнний рівень 2021 року (23,2 тис. проти 22,3 тис. осіб). Сектор охорони здоров'я демонструє найбільш тривожну динаміку – кількість дослідників там продовжує плавно скорочуватися навіть у 2024 році порівняно з 2022-м. Загальний коефіцієнт інноваційності коливається в межах 13%. Лідерами серед регіонів, що звітують про інновації, є Львівська та Київська області.
Запропоновано модель організаційно-управлінських передумов інноваційного відновлення регіональних бізнес-процесів. Особливістю, якої є векторний вхід моделі організаційно-управлінських передумов інноваційного відновлення регіональних бізнес-процесів, що базується на світовому досвіді та враховує імпульси успішних практик: військово-технологічна модель розвитку (Ізраїль), цифрово-орієнтована модель розвитку (Естонія), модель зеленого переходу (Німеччина) та модель індустріального прориву (або модель промислового стрибка) (Корея). Аналіз показників таксономії та DEA- аналізу показав, що Миколаївська область у 2024 році вийшла на межу ефективності (=1,00). Одеська область протягом всього періоду тримається близько до одиниці. Херсонська область має низький показник ефективності (0,38) у 2024 році, що не є негативним маркером, а відображає специфіку моменту.
Проаналізовано, що загальна кількість суб’єктів господарювання Миколаївської області скоротилася на 7,81%, однак сектор ФОП
продемонстрував надзвичайну стійкість – скорочення склало лише 2%. Це свідчить про те, що мікробізнес є найбільш гнучким елементом економіки, здатним швидко адаптуватися до шокових умов. Значно більших втрат зазнав сегмент юридичних осіб (середнього та великого бізнесу). Найбільшим ударом для регіону стало падіння експорту товарів на 74,54%. Це прямий наслідок військової блокади портів Миколаєва, які до війни були головними експортними воротами аграрної та металургійної продукції. У SWOT-аналізі визначено активну донорську підтримку та програми відновлення ЄС і уряду Королівства Данії, що у поєднанні з наявним академічним потенціалом дає можливість поточних перспектив, а не стратегічних.
Визначено стратегічні вектори інноваційного відновлення регіональних бізнес-процесів в умовах глобальних викликів та загроз. Запропонована модель нової Стратегії сталого розвитку Миколаївської міської територіальної громади буде виступати необхідним адаптивним інструментом її реалізації в умовах динамічних викликів. Запропонована модель пропонує інтеграцію ізраїльського вектора, де безпековий компонент стає драйвером інновацій. Створення нових кластерів (морські дрони, системи розмінування), що потребує специфічних організаційно-управлінських передумов, яких не було в довоєнних стратегічних документах.
Description
Keywords
організаційно-управлінські механізми , інноваційне відновлення , бізнес-процеси , глобальні виклики , економічні загрози , цифрова трансформація , регіональний розвиток , бізнес , система управління , інновації , стратегічні вектори , цифрові технології , сталий розвиток , 073 "Менеджмент" , organizational and management mechanisms , innovative recovery , business processes , global challenges , economic threats , digital transformation , regional development , business , management system , innovation , strategic vectors , digital technologies , sustainable development
Citation
Ващиленко, А. М. Організаційно-управлінські механізми інноваційного відновлення регіональних бізнес-процесів в умовах глобальних викликів та загроз = Organizational and management mechanisms of innovative restoration of regional business processes in the context of global challenges and threats : дис. … д-ра філос. : 073 "Менеджмент" / А. М. Ващиленко ; наук. кер. І. Іртищева ; НУК. – Миколаїв, 2026. – 208 c.