Синдром втрачених можливостей (FOMO) у осіб юнацького віку під час війни

Abstract

Фучило Д. С. Синдром втрачених можливостей (FOMO) у осіб юнацького віку під час війни. Кваліфікаційна робота зі спеціальності 053 «Психологія», освітньої програми «Психологія». Миколаїв: НУК ім. адм. Макарова, 2025. 69 сторінок. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення особливостей прояву синдрому FOMO в осіб юнацького віку в умовах війни, а також розробка й апробація психокорекційної програми, спрямованої на зменшення його проявів. Після опрацювання наукових джерел, до загального списку літератури було включено 55 позицій, з яких значна частина — сучасні українські та зарубіжні дослідження останніх п’яти років. Для досягнення мети застосовано комплекс методів: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення наукових джерел), емпіричні (опитування, психодіагностичні методики — опитувальник FOMO, шкала суб’єктивного благополуччя, шкала тривоги Бека) та статистичні (описова статистика, кореляційний аналіз). Емпіричне дослідження охопило 61 особу юнацького віку (18–25 років). Виявлено, що в умовах воєнного стану рівень FOMO у молоді зростає через підвищену тривожність, невизначеність майбутнього та потребу у соціальній підтримці. Особи з високим рівнем FOMO демонструють нижчі показники психологічного благополуччя, емоційну напруженість і схильність до залежної поведінки у цифровому просторі. На основі отриманих даних розроблено психокорекційну програму, спрямовану на зменшення проявів FOMO шляхом розвитку саморегуляції, усвідомленості та внутрішньої мотивації. Апробація програми підтвердила її ефективність — після участі в ній у респондентів знизився рівень тривожності та емоційного виснаження, підвищилося відчуття самоконтролю та внутрішньої стійкості.