Вплив самоставлення на сепарацію в юнацькому віці

Abstract

Прийма О.М. Вплив самоставлення на сепарацію в юнацькому віці. Кваліфікаційна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю 053 «Психологія» Національного універсітету кораблебудування імені адмірала Макарова, 2025. 81 сторінка. Магістерська робота присвячена дослідженню процесу сепарації в юнацькому віці, яка відіграє важливу роль для становлення психологічної зрілості особистості, адаптації до нових умов життя, кращої успішності, навчає юнаків нести відповідальність за свої дії, своє життя, обирати рішення. Актуальність дослідження зумовлена тим, що застрягання на етапі сепарації у юнаків призводить до залежності від батьків, страху самостійно приймати рішення, керувати своїм життям. Мета роботи – встановити вплив компонентів самоставлення на параметри сепарації в юнацькому віці. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз феномену сепарації. Також встановили, що на сепарацію впливає тип прив’язаності до батьків, найбільший вплив має прив’язаність до матері, від цього зв’язку залежить наскільки легко пройде процес сепарації. У другому розділі представлено результати емпіричного дослідження, та встановлено що такі компоненти самоставлення, як: зростання внутрішнього конфлікту, самоприйняття, самозвинувачення, зниження самоцінності, «дзеркального Я» - не дають респондентам сепаруватися, процес сепарації супроводжується застряганням, конфліктам, залежністю респондентів в певних питаннях від батьків. Нами було проаналізовано основні показники сепарації у осіб юнацького віку та самоставлення. Було виявлено незавершеність процесу сепарації, розбіжність у перебігу процесу сепарації відносно батьків, емоційну залежність юнаків від схвалення та підтримки матері, автономність та самостійність у стосунках з батьком. У третьому розділі представлено розроблену комплексну програму корекції психологічної сепарації.