Compliance of the resistance capacity of elite athletesfrom different types of combat sports with the competitive demands of Mixed Martial Arts

Abstract

Мета. Визначити відповідність рівня резистентності організму кваліфікованих спортсменів з дзюдо, таїландського боксу, греко-римської боротьби та боксу навантаженням, які за інтенсивністю та тривалістю подібні до змагальних в Mixed Martial Arts (ММА). Матеріал і методи. Обстежено 90 кваліфікованих спортсменів-чоловіків (33 кандидати в майстри спорту та 57 майстрів спорту) віком 15–16 років. Сформовано 5 груп спортсменів: дзюдоїсти, таїландські боксери, боксери, бійці ММА та борці греко-римського стилю. Запропоновано два тестові навантаження: № 1 (протягом 3 хв виконували почергово вис на поперечині з утриманням прямих ніг під кутом 90о та згинання та розгинання рук в упорі лежачи); № 2 (протягом 20 с кожна з груп виконувала найбільш потужну та складну комбінацію технічних елементів зі свого виду єдиноборств). Для визначення рівня резистентності обстежених спортсменів до тестових навантажень використовували показники спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР). Оцінювали базальний рівень показників ВСР (VLF, LF, HF, LF/HF) та зміну їх параметрів у відповідь на задані тестові навантаження.Результати. Встановлено, що серед обстежених груп боксерів, борців греко-римського стилю та бійців ММА після тестового навантаження № 1 спостерігаємо зміщення вегетативного балансу в бік парасимпатичної регуляції та одночасне посилення центрального контуру. Виявлено, що лише у групі таїландських боксерів у відповідь на подібні навантаження відбулося посилення вагусного впливу на синусовий вузол і послаблення центрального контуру регуляції синусового ритму. Досліджено, що порівняно з базальним рівнем ВСР до початку тестового навантаження № 1 та після години відпочинку лише в групах таїландських боксерів та бійців ММА спостерігаємо послаблення центрального контуру. Після тестового навантаження № 2 у таїландських боксерів та борців греко-римського стилю виявили зміщення вегетативного балансу в бік парасимпатичної регуляції та одночасне посилення центрального контуру регуляції. Виявлено, що лише серед груп боксерів та бійців ММА у відповідь на тестове навантаження № 2, які за змістом та структурою ідентичні їх видам єдиноборств, посилюють вагусний вплив на синусовий вузол унаслідок підвищення парасимпатичної активності.Висновки. Отримані результати свідчать, що у 75 % кваліфікованих спортсменів з різних видів єдиноборств рівень резистентності організму не дає змоги ефективно реалізувати механізми короткочасної адаптації під час навантажень ММА, наближених до змагальних. Зміщення вегетативного балансу в бік парасимпатичної активності у спортсменів на тлі зниження напруження регуляції ритму серця не завжди свідчить про ефективну реалізацію процесів короткочасної адаптації. Додатковий контроль за напрямком зміни центрального контуру регуляції синусового ритму дає можливість оцінити адекватність величини стресового подразника функціональним можливостям, щоб вчасно протидіяти можливим проявам зриву адаптації.