Психологічна допомога сімей загиблих воїнів

Abstract

Галєєва М. М. Психологічна допомога сімей загиблих воїнів. Кваліфікаційна робота зі спеціальності 053 «Психологія» освітньої програми «Психологія». Миколаїв: НУК ім. адм. Макарова, 2025. 66 сторінок. Метою дослідження є вивчити вплив втрати на сім'ї загиблих воїнів та розробити ефективні рекомендації для надання психологічної допомоги. Із літературних джерел досліджуваної проблематики після аналізу до загального списку наукових джерел було зараховано 66 джерел. Для досягнення поставленої мети застосовано порівняльний теоретичний аналіз, конкретизацію й узагальнення даних наукової, методичної літератури і контенту мережі Інтернет. Проведений аналіз літературних джерел показав, що родини загиблих військовослужбовців переживають не лише класичні стадії горя, але й специфічні прояви травматичного, ускладненого та вторинного горювання. Автори зазначають, що смерть військового часто супроводжується відсутністю тіла, невизначеністю обставин загибелі, затримкою офіційних повідомлень, що підсилює психотрамвуючий ефект. Виявлено, що процес горювання в таких родинах має низку специфічних рис, зокрема ризик розвитку ускладненого або затяжного горювання, посилення почуття провини, труднощі з прийняттям реальності втрати та схильність до соціальної ізоляції. Розглянуто особливості психологічного стану членів родин загиблих воїнів, зокрема емоційні реакції на втрату, динаміку переживання горя та чинники, що впливають на адаптацію в післявтратний період. Сформульовано основні принципи, що визначають ефективну психологічну підтримку в умовах втрати, а саме: системність, поетапність, гуманістичний підхід, орієнтація на потреби клієнта, розвиток адаптаційних ресурсів та мінімізація ризиків ускладненого горювання. Отримано наступні результати, які свідчать про наявність виражених емоційних та психосоціальних змін у членів родин загиблих воїнів. У більшості членів сімей загиблих військовослужбовців спостерігаються інтенсивні реакції горювання, підвищений рівень тривоги, внутрішня емоційна напруга та труднощі з відновленням повсякденної активності після втрати. Виявлено зміни у внутрішньо сімейній взаємодії, зокрема зниження рівня комунікації та посилення емоційної дистанції між членами сім’ї, що зумовлює зростання потреби в зовнішній соціально-психологічній підтримці.