Особливості інтеграції інструментів штучного інтелекту в роботу психологів з інклюзивними учнями

Abstract

Кравчук О. Ю. Особливості інтеграції інструментів штучного інтелекту в роботу психологів з інклюзивними учнями. Кваліфікаційна робота зі спеціальності 053 «Психологія» освітньої програми «Психологія». Миколаїв: НУК ім. адм. Макарова, 2025. 87 сторінок. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та комплексному аналізі особливостей інтеграції інструментів штучного інтелекту (ШІ) у практичну діяльність психологів, що працюють з інклюзивними учнями, а також у визначенні психологічних, етичних та організаційних чинників, які впливають на ефективність застосування таких технологій у освітньому середовищі. У процесі опрацювання літературних джерел (46 джерел), присвячених використанню ШІ в освіті, психологічній підтримці та інклюзії, до загальної бібліографічної бази було включено актуальні наукові праці, аналітичні звіти та методичні рекомендації. Проведений аналіз показав, що інструменти штучного інтелекту значно розширюють можливості психологічного супроводу інклюзивних учнів, зокрема через автоматизовану діагностику, адаптивні навчальні системи, цифрові індивідуальні плани розвитку, симуляційні тренажери емоційної регуляції та інтелектуальні комунікаційні помічники. Встановлено, що ефективність інтеграції ШІ визначається рівнем цифрової компетентності психолога, здатністю зберігати етичні стандарти, критично оцінювати алгоритмічні дані, а також умінням адаптувати інструменти відповідно до індивідуальних психофізичних особливостей учнів. Розглянуто психологічні чинники, що впливають на взаємодію інклюзивних учнів із системами ШІ: рівень емоційної чутливості, потреба у соціальній підтримці, стиль комунікації, мотивація до навчання та особливості сприйняття цифрових стимулів. Особливу увагу приділено можливим ризикам – залежності від технологій, зниженню соціальної взаємодії, викривленому сприйняттю зворотного зв’язку, а також алгоритмічним упередженням. Сформульовано ключові принципи інтеграції ШІ у роботу практичного психолога: принцип індивідуалізації, принцип етичної безпечності, принцип прозорості алгоритмічних рішень, принцип адаптивної підтримки та принцип збереження пріоритету людиноцентричного підходу. У ході дослідження отримано такі результати: уточнено зміст поняття «інтеграція ШІ в психологічний супровід інклюзивних учнів»; визначено структуру інструментів ШІ, найбільш ефективних у роботі з різними категоріями учнів; обґрунтовано зв’язок між рівнем цифрової готовності психолога та якістю психологічної підтримки; виявлено потенціал ШІ у підвищенні адаптивності, мотиваційної включеності та емоційної стійкості учнів з особливими освітніми потребами. Результати дослідження можуть бути використані в практиці шкільних психологів, у центрах інклюзивно-ресурсної підтримки, в освітніх закладах, а також при розробці програм цифрової трансформації інклюзивної освіти.