Особливості кореляційного зв’язку між зовнішнім стресовим подразником та адаптаційними змінами в організмі спортсменів Mixed Martial Arts

Abstract

Актуальність. Один із найважливіших аспектів у сфері спорту – визначення відповідності використовуваних навантажень для адаптаційних можливостей організму спортсменів. Це ключовий елемент як у тренувальному, так і в змагальному процесі, що вимагає негайної корекції та розробки ефективних систем підготовки з урахуванням довгострокового прогнозування результатів не лише в змішаних єдиноборствах, але й у всіх інших видах спорту. Мета статті – вивчити особливості кореляційного зв’язку між параметрами робочої маси снаряду й адаптаційними змінами в організмі спортсменів зі змішаних єдиноборств (ММА) у процесі спеціальної силової підготовки. Методи. У дослідженні брали участь 50 спортсменів ударного стилю ведення поєдинків у ММА віком 19±0,7 років. Сформовано дві дослідні групи. Представники обстежених груп використовували протягом трьох місяців силової підготовки експериментальні режими тренувальних навантажень. Проводився кореляційний аналіз між параметрами робочої маси снаряду (m) та біохімічними показники крові, антропометрії, біоімпедансометрії, контрольного тестування розвитку максимальної сили спортсменів. Результати. У спортсменів першої групи на всіх етапах дослідження виявлено, що постійний сильний позитивний зв’язок (r>0,70) спостерігаємо між показником робочої маси снаряда (m=56–59 % від 1 ПМ) в умовах режиму тренувальних навантажень типу А (Ra=0,56) і розвитком максимальної сили м’язів ніг під час виконання вправи «жим ногами на блоці» (r=0,73), а також базальним рівнем концентрації ферменту лактатдегідрогенази в сироватці крові (r=0,72). Аналіз результатів дослідження, отриманих після трьох місяців спеціальної силової підготовки, свідчить про те, що в спортсменів другої групи в умовах використання режиму тренувальних навантажень типу С (Ra=0,74) кількість кореляційних сильних зв’язків зросла в дев’ять разів у порівнянні з даними, виявленими на початку експерименту. Установлено, що найбільша за кількістю зміна рівня кореляційних зв’язків із помірного на початку дослідження (у середньому r=0,57) на високий після трьох місяців тренувань (у середньому r=0,87) відбулася між показником робочої маси снаряда та результатами контрольного тестування розвитку максимальної м’язової сили (грудних м’язів, м’язів плеча й стегна) під час виконання контрольних вправ. Висновки. Установлено, що лише в спортсменів другої групи, які в процесі спеціальної силової підготовки використовують режим тренувальних навантажень типу С (Ra=0,74), посилюються кореляційні зв’язки протягом трьох місяців тренувань, що свідчить про виражені процеси довготривалої адаптації.