Трансформації змісту підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності (2002–2025 рр.)

dc.contributor.advisorСултанова Наталя Вікторівна
dc.contributor.authorКарпенко Ангеліна Андріївна
dc.date.accessioned2026-05-08T06:50:49Z
dc.date.issued2026
dc.descriptionКарпенко, А. А. Трансформації змісту підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності (2002–2025 рр.) = Transformations of the content of training future psychologists for professional activities (2002–2025) : дис. … д-ра філос. : 011 "Освітні, педагогічні науки" / А. А. Карпенко ; наук. кер. Н. В. Султанова ; НУК. – Миколаїв, 2026. – 326 с.
dc.description.abstractДисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу трансформацій змісту підготовки майбутніх психологів впродовж 2002–2025 років, актуальність якого зумовлена переходом від традиційної академічної моделі підготовки фахівців до гострої потреби в їхній готовності до роботи з глибокими травмами та кризовими станами, спричиненими надзвичайними умовами та соціальними кризами. У роботі теоретично обґрунтовано генезу та виявлено провідні тенденції трансформацій змісту підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності у період 2002–2025 років, розкрито еволюцію форм, методів й технологій професійної підготовки майбутніх фахівців в означений період, а також визначено перспективні напрями її вдосконалення в сучасних умовах. Встановлено, що розвиток підготовки фахівців-психологів у вказаний період мав чітко виражений структурно-адміністративний контекст, що відображалось у наукових розвідках українських дослідників, нормативно-правових документах та програмно-методичній документації закладів вищої освіти. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження, які побудовано на поняттєво-категорійному апараті (професійна підготовка психологів, зміст освіти, трансформації змісту освіти); сукупності теоретичних підходів (системному, історіографічному, джерелознавчому, компетентнісному, діяльнісному, синергетичному), принципах історизму та об’єктивності, загальнонаукових та спеціальних (історико-структурному, порівняльно-зіставному, конструктивно-генетичному) методах дослідження. На основі врахування комплексу соціально-політичних та нормативно-правових чинників (трансформація державної освітньої політики, оновлення законодавчої бази, безпекові виклики) обґрунтовано періодизацію розвитку змісту підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності упродовж 2002–2025 років, у межах якої виокремлено такі періоди: І період (2002–2013 рр.) – стандартизація та євроінтеграція змісту, що позначений переходом від академічної до практико-орієнтованої моделі навчання. У межах якого обґрунтовано етапи: експериментально-дискусійний (2002–2005 рр.), у якому психологія розглядалася переважно як фундаментальна академічна дисципліна з домінуванням гуманітарного та соціально-економічного блоків; регулятивно-стандартизаційний (2006–2010 рр.), під час якого розпочато впровадження прикладних дисциплін (психодіагностика, консультативна психологія, психологія праці та ін.); адаптивно-реформаторський (2011–2013 рр.), що характеризується суттєвим розширенням професійних модулів та виокремленням спеціалізацій (освітня, клінічна, практична психологія). Констатовано, що під час цього періоду відбулася трансформація навчальних планів, а саме зменшення частки загальногуманітарної підготовки на користь фахових тренінгів та нових видів практик (навчальної, виробничої, клінічної), що заклало фундамент для спеціалізації майбутніх фахівців. ІІ період (2014–2021 рр.) – інституціоналізації та автономізації, що характеризується посиленням здатності системи освіти відповідати соціальним викликам та таким етапами: нормативно-компетентнісний (2014–2019 рр.); технологічно-адаптивний (2020–2021 рр.). Доведено, що в цей час відбулася системна перебудова підготовки. Відбувся відхід від уніфікованих радянських моделей до чітко визначених освітніх і професійних стандартів, гармонізованих із європейськими вимогами. Це забезпечило поєднання академічної автономії закладів вищої освіти з єдиними державними вимогами до якості фахової підготовки, зробивши її більш соціально чутливою та адаптивною. ІІІ період (2022–2025 рр.) – професійна адаптація до воєнних умов, що зумовлений запровадженням змішаного формату підготовки, провідною ідеєю якого визначено формування готовності майбутніх психологів до діяльності в умовах екзистенційних криз та надзвичайних ситуаціях, пов’язаних із ризиком для життя. З’ясовано, що сучасна структура підготовки охоплює взаємопов’язані блоки: гуманітарний, природничо-науковий, базовий психологічний, а також спеціалізований медико-психологічний. Ключовою рисою трансформацій змісту підготовки під час цього періоду є зміщення педагогічного акценту від лінійного викладання до міждисциплінарної та трансдисциплінарної підготовки, що дозволяє фахівцю працювати в умовах надвисокої невизначеності. Виявлено та науково обґрунтовано детермінанти змін у системі підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності. Встановлено, що трансформаційні процеси зумовлені синергією чотирьох чинників: динамікою державної освітньої стратегії, актуальними запитами суспільства, практичним досвідом закладів загальної середньої освіти та результатами новітніх психолого-педагогічних досліджень. Проаналізовано генезу навчальних планів і програм закладів вищої освіти, що дозволило простежити еволюцію вимог до фахової компетентності майбутніх психологів в обраних хронологічних межах, а також розкрити трансформаційні зміни форм, методів і технологій навчання: від домінування репродуктивних словесних методів до впровадження інтерактивних та цифрових симуляційних форматів. Встановлено, що вирішальною умовою ефективної підготовки фахівців-психологів у закладах вищої освіти є комплексний підхід: баланс між фундаментальною академічною освітою та практичною підготовкою. Систематизовано світовий досвід та методи навчання: визначено ефективність таких прийомів, як запровадження супервізованої інтернатури, спеціалізованих курсів із психотерапії травми та кризового втручання. Охарактеризовано комплекс методів навчання (словесні, практичні, наочні, інтерактивні) та цифрові форми (онлайн-курси, вебінари), що формують цифрову компетентність майбутніх фахівців. Виявлено провідні тенденції трансформацій змісту підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності, зокрема системне реформування законодавства про освіту; розширення академічної та фінансової автономії ЗВО; зростання значущості роботи з різноманітністю та інклюзією, клієнтами з різних соціальних, етнічних, релігійних та гендерних груп; залучення до розробки змісту та науково-технологічної бази підготовки викладачів провідних кафедр ЗВО; модернізація системи оцінювання результатів професійної підготовки; розширення змісту підготовки у високоспеціалізованих та комерційно значущих напрямах, таких як психологія здоров’я, кризова психологія. Підсумковим науковим висновком дослідження є твердження, що результатом еволюції змісту освіти у 2002–2025 рр. стало формування професійно орієнтованої міждисциплінарної системності. Це якісно нове новоутворення в структурі вищої освіти, яке завдяки інтеграції знань із суміжних галузей забезпечує високу адаптивність та фахову стійкість майбутніх практичних психологів у сучасному динамічному середовищі. Обґрунтовано перспективні напрямки вдосконалення професійної підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності: спрямованість на цифровізацію освітнього процесу, поступовий перехід до навчання з використанням штучного інтелекту; узгодження змісту підготовки психологів із європейськими стандартами; впровадження програм, спрямованих на розвиток особистісних ресурсів, підвищення психологічної стійкості (резильєнтності); пошук ефективних методів роботи з травмою, формування навичок кризового втручання, інтеграція цифрових технологій у навчальний процес. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні в освітній процес закладів вищої освіти методичних рекомендацій для студентів-практикантів спеціальності «Психологія» щодо специфіки надання психолого-педагогічної допомоги в умовах соціальної нестабільності та воєнного стану. Конкретні результати впровадження включають: розробку та затвердження у Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова робочої програми навчальної дисципліни «Психологічна допомога дітям у кризових та екстремальних умовах» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; модернізацію змісту та науково-методичного супроводу навчальних дисциплін («Психологія особистості», «Соціальна психологія», «Психологія розвитку, змін і кар’єри особистості», «Педагогічна та вікова психологія», «Психологія праці, «Військова психологія»), у які інтегровано авторську періодизацію (2002–2025 рр.) та результати аналізу трансформації змісту професійної підготовки психологів; оновлення освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки фахівців у закладах вищої освіти на основі виявлених тенденцій та прогностичних висновків дослідження; створення дієвого інструментарію для підготовки майбутніх фахівців до роботи з клієнтами, у тому числі, в умовах різноманітних викликів у наш час, що дозволило актуалізувати систему підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці підручників і навчальних посібників з історії педагогіки та професійної освіти, а також для підвищення якості практичної підготовки майбутніх фахівців психолого-педагогічного профілю.
dc.description.abstract1The dissertation research is dedicated to a comprehensive analysis of the transformations in the training content of future psychologists during the 2002–2025 period. Its relevance is driven by the transition from a traditional academic model of specialist training to an acute need for their readiness to work with deep traumas and crisis states caused by emergency conditions and social crises. The study theoretically substantiates the genesis and identifies the leading trends in the transformations of the training content for future psychologists for professional activity during the 2002–2025 period, reveals the evolution of forms, methods, and technologies of professional training for future specialists in the specified timeframe, and determines promising directions for its improvement in modern conditions. It was established that the development of psychologist training during the specified period had a distinct structural and administrative context, which was reflected in the scholarly research of Ukrainian researchers, regulatory and legal documents, and the program and methodological documentation of higher education institutions. The theoretical and methodological foundations of the research have been substantiated, being built upon a conceptual and categorical apparatus (professional training of psychologists, educational content, transformation of educational content); a set of theoretical approaches (systemic, historiographical, source-based, competence-based, activity-based, and synergetic); the principles of historicism and objectivity; and general scientific and special research methods (historical-structural, comparative-contrastive, and constructive-genetic). Based on a complex of criteria (socio-political changes, state educational policy, and the regulatory framework), the periods of transformation in the training content of future psychologists for professional activity during 2002–2025 have been determined: Period I (2002–2013) — standardization and Euro-integration of content, marked by the transition from an academic to a practice-oriented training model. Within this period, the following stages were substantiated: the experimental-discursive stage (2002–2005), during which psychology was primarily regarded as a fundamental academic discipline with the dominance of humanities and socio-economic blocks; the regulatory-standardization stage (2006–2010), when the introduction of applied disciplines (psychodiagnostics, counseling psychology, occupational psychology, etc.) was initiated; and the adaptive-reformatory stage (2011–2013), characterized by a significant expansion of professional modules and the differentiation of specializations (educational, clinical, and practical psychology). It has been established that during this period, a transformation of curricula occurred, specifically a decrease in the share of general humanities training in favor of professional workshops and new types of practices (educational, industrial, and clinical), which laid the foundation for the specialization of future specialists. Period II (2014–2021) – institutionalization and autonomization – is characterized by an increased capacity of the educational system to respond to social challenges and encompasses the following stages: the normative-competence stage (2014–2019) and the technological-adaptive stage (2020–2021). It has been proven that a systemic restructuring of training took place during this time. There was a shift from unified Soviet models toward clearly defined educational and professional standards harmonized with European requirements. This ensured the integration of the academic autonomy of higher education institutions with unified state requirements for the quality of professional training, making it more socially sensitive and adaptive. Period III (2022–2025) – professional adaptation to war conditions – is driven by the implementation of a blended learning format, the primary goal of which is to develop the readiness of future psychologists for professional activity in situations of existential crises and emergency cinditions involving life risks. It has been found that the current training structure encompasses interconnected modules: humanitarian, natural science, and basic psychological blocks, as well as a specialized medical-psychological component. A fundamental characteristic of the content transformations during this period is the shift in pedagogical emphasis from linear instruction toward interdisciplinary and transdisciplinary training, enabling specialists to operate effectively in environments of extreme uncertainty. The determinants of changes in the training system for future psychologists for professional activity have been identified and scientifically substantiated. It has been established that transformational processes are driven by the synergy of four factors: the dynamics of the state educational strategy, current societal demands, the practical experience of general secondary education institutions, and the results of the latest psychological and pedagogical research. The genesis of higher education curricula and programs has been analyzed, which allowed for tracing the evolution of requirements for the professional competence of future psychologists within the chosen chronological boundaries, as well as revealing transformational changes in educational forms, methods, and technologies: from the dominance of reproductive verbal methods to the implementation of interactive and digital simulation formats. It has been established that a crucial condition for the effective training of psychology specialists in higher education institutions is a comprehensive approach: a balance between fundamental academic education and practical training. International experience and teaching methods have been systematized: the effectiveness of such techniques as the introduction of a supervised internship, specialized courses in trauma psychotherapy, and crisis intervention has been determined. A complex of teaching methods (verbal, practical, visual, and interactive) and digital forms (online courses, webinars) that shape the digital competence of future specialists has been characterized. The leading trends in the transformation of the training content for future psychologists for professional activity have been identified, specifically: systemic reform of educational legislation; expansion of the academic and financial autonomy of higher education institutions; the growing significance of working with diversity and inclusion, as well as with clients from various social, ethnic, religious, and gender groups; the involvement of faculty from leading university departments in the development of training content and scientific-technological base; the modernization of the system for assessing professional training results; and the expansion of training content in highly specialized and commercially significant areas, such as health psychology and crisis psychology. The final scientific conclusion of the research is the assertion that the evolution of educational content between 2002 and 2025 has resulted in the formation of professionally oriented interdisciplinary systematicity. This is a qualitatively new formation within the structure of higher education which, through the integration of knowledge from related fields, ensures high adaptability and professional resilience of future practical psychologists in today's dynamic environment. Promising directions for improving the professional training of future psychologists for professional activity have been substantiated: a focus on the digitalization of the educational process and a gradual transition to learning utilizing artificial intelligence; alignment of psychologist training content with European standards; the implementation of programs aimed at developing personal resources and increasing psychological resilience; the search for effective trauma work methods and the development of crisis intervention skills; and the integration of digital technologies into the learning process. The practical significance of the obtained results lies in the development and implementation of methodological recommendations into the educational process of higher education institutions for student interns majoring in «Psychology» regarding the specifics of providing psychological and pedagogical assistance in conditions of social instability and martial law. Specific implementation results include: the development and approval of the curriculum for the academic discipline «Psychological Assistance to Children in Crisis and Extreme Conditions» for the first (Bachelor’s) level of higher education at the Admiral Makarov National University of Shipbuilding; the modernization of the content and scientific-methodological support for academic disciplines («Psychology of Personality», «Social Psychology», «Psychology of Development, Change, and Career of the Individual», «Pedagogical and Developmental Psychology», «Occupational Psychology», «Military Psychology»), into which the author's periodization (2002–2025) and the results of the analysis of the transformation of psychology professional training content have been integrated; the updating of educational-professional programs and curricula for training specialists in higher education institutions based on the identified trends and forward-looking conclusions of the study; and the creation of an effective toolkit for training future specialists to work with clients in conditions of various challenges, which allowed for the actualization of the professional development system for academic staff. The research materials can be used in the preparation of textbooks and teaching aids on the history of pedagogy and professional education, as well as for improving the quality of practical training for future specialists in the psychological and pedagogical profile.
dc.identifier.urihttps://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/12740
dc.language.isouk
dc.relation.ispartofseriesУДК; 378.016:159.9]:37.011.3-051:37.014.3(477)(091)«2002/2025»(043.3)
dc.subjectвища освіта
dc.subjectпрофесійна підготовка
dc.subjectпрофесійна освіта
dc.subjectмайбутній психолог
dc.subjectпрофесійна діяльність
dc.subjectфахова підготовка
dc.subjectздобувачі вищої освіти
dc.subjectтрансформації змісту освіти
dc.subjectпсихолог
dc.subjectосвіта
dc.subjectосвіта в умовах війни
dc.subject011 "Освітні
dc.subjectпедагогічні науки"
dc.subjecthigher education
dc.subjectprofessional training
dc.subjectprofessional education
dc.subjectfuture psychologist
dc.subjectprofessional activity
dc.subjectspecialized training
dc.subjecthigher education students
dc.subjecttransformations of educational content
dc.subjectpsychologist
dc.subjecteducation
dc.subjecteducation in wartime
dc.titleТрансформації змісту підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності (2002–2025 рр.)
dc.title.alternativeTransformations of the content of training future psychologists for professional activities (2002–2025)
dc.typeThesis

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
diss. Karpenko A.A.pdf
Розмір:
12.84 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
4.38 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:

Зібрання