Forecasting Ukraine’s UEFA Ranking in a Crisis Context: Regression Analysis to 2030

Abstract

Передумови та мета дослідження. Результативність національних футбольних асоціацій у турнірах УЄФА відображає не лише спортивні досягнення, але й інституційну стабільність та сталу забезпеченість ресурсами. Починаючи з 2014 року, а особливо після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році, український футбол зазнав безпрецедентних потрясінь, що призвело до зниження коефіцієнта національної асоціації України в рейтинговій системі УЄФА. Метою цього дослідження є прогнозування коефіцієнта національної асоціації України в УЄФА до 2030 року з використанням регресійних моделей, а також виявлення довгострокових ризиків спортивної результативності в умовах кризового середовища. Матеріал і методи. Дослідження ґрунтується на вторинних даних з офіційних джерел УЄФА за період 2014–2025 років, зокрема щодо національних і клубних коефіцієнтів у Лізі чемпіонів, Лізі Європи та Лізі конференцій. Для прогнозування значень коефіцієнтів на сезони 2026–2030 років було застосовано лінійну та експоненціальну регресійні моделі з використанням програмного забезпечення IBM SPSS Statistics 29.0. Якість моделей оцінювали за показниками R², RMSE, MAE, MAPE та BIC для забезпечення точності та надійності прогнозування. До фінального аналізу включалися лише статистично значущі моделі (p < 0,01). Результати. Обидві моделі продемонстрували високу пояснювальну здатність (R² = 0,987 для лінійної; R² = 0,974 для експоненціальної). Оптимальною було визначено лінійну модель із середнім відхиленням прогнозу 1,78%. Прогнозована тенденція свідчить про зниження коефіцієнта України в УЄФА з 24,4 у 2025 році до приблизно 14,5 у 2030 році (близько 60% зниження), що передбачає падіння рейтингової позиції з 23-го до орієнтовно 32-го місця. Водночас модель має одновимірний характер і не враховує зовнішні фактори, зокрема геополітичну нестабільність, обсяги фінансування, мобільність гравців або можливі зміни політики УЄФА, які можуть вплинути на реальні показники. Ця обставина визначає межі статистичного прогнозу. Висновки. Регресійне прогнозування виявилося ефективним інструментом аналізу довгострокової динаміки коефіцієнтів національних асоціацій в умовах кризових впливів. Отримані результати підкреслюють системні вразливості українського футболу та актуалізують потребу в розробці адаптивних стратегій відновлення й міжнародної співпраці. Запропонована методологія може бути застосована до інших спортивних систем, що функціонують в умовах політичної або економічної нестабільності, з метою оцінювання їх інституційної стійкості та результативності.