Психологічні прийоми подолання панічних атак в умовах воєнного стану

Abstract

Ческідова І.О. Психологічні прийоми подолання панічних атак в умовах воєнного стану. Кваліфікаційна робота зі спеціальності 053 «Психологія», освітньої програми «Психологія». Миколаїв: НУК ім. адм. Макарова, 2025. 80 сторінок. В кваліфікаційній роботі досліджено, що панічні атаки є одним з найпоширеніших проявів тривожних розладів у сучасному світі, і в умовах війни їхня частота різко зростає. Страх, невизначеність, постійне відчуття небезпеки та інформативне перенавантаження створюють середовище, в якому нервова система людини перебуває у стані постійної напруги. Ця напруга призводить до активації симпатичної нервової системи, підвищення рівня кортизолу, збою механізмів саморегуляції та розвитку соматичних симптомів, які суб’єктивно сприймаються як неконтрольований напад страху. З огляду на результати попередніх досліджень, у роботі було зроблено акцент на когнітивно-поведінковій парадигмі як найбільш ефективній у роботі з панічними розладами. Саме цей напрям дозволяє ідентифікувати автоматичні думки, замінювати їх більш реалістичними, формувати адаптивні поведінкові реакції. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є доказовим методом, що має найвищі показники ефективності серед психотерапевтичних підходів при лікуванні панічних атак, підтверджені численними дослідженнями. Вона поєднує роботу з мисленням, емоціями, поведінкою та тілом, формуючи нову систему саморегуляції, засновану на усвідомлені, прийнятті і контролі. У другому розділі кваліфікаційної роботи була розроблена та проведена емпірична частина дослідження, яка мала на меті вивчити рівень тривожності, особливості панічних проявів та ефективність психологічних методів подолання тривоги у групи респондентів. У вибірку увійшли 25 осіб, серед яких 20 жінок віком від 20 до 35 років та 5 чоловіків віком від 19 до 30 років. Вісім осіб із цієї групи мали діагностований тривожний розлад і проходили медикаментозне лікування під наглядом психіатра, але водночас брали участь у психологічних консультаціях. Для оцінки емоційного стану було використано комплекс методик: Шкала тривоги Гамільтона (НАМ-А), тест GAD-7, госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS), шкала реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, анкета здоровя Дж. Катона (PHQ), когнітивна модель панічного розладу Девіда Кларка, а також щоденник тривожності та анкета самопочуття, активності й настрою (САН). У результаті дослідження було сформовано низку практичних рекомендацій для психологів, які працюють у кризових умовах. Необхідно приділяти увагу нормалізації тілесних реакцій клієнта, навчати його прийняттю власних емоцій, поступово повертати контроль через усвідомлення, а не через боротьбу. Також важливо адаптувати техніки до контексту війни, додавати елементи стабілізації, ритуали безпеки, створювати короткі програми підтримки, які клієнт може виконувати самостійно навіть під час тривоги. У процесі роботи було підтверджено, що когнітивно-поведінковий підхід має найбільшу практичну ефективність. Результати чітко свідчать, що психологічна допомога повинна бути системною та орієнтованою на розвиток внутрішніх ресурсів людини. Після закінчення програми 80% учасників повідомили про покращення емоційного стану, підвищення самооцінки та впевненості в подоланні труднощів. Це підтверджує, що навіть у складних соціальних умовах людина здатна відновлювати психологічну стійкість.