Лінгвістичні механізми створення фейкових новин у медіатекстах

Abstract

У статті проаналізовано лінгвістичні механізми формування фейкових новин у медіатекстах. Основна мета – вивчення специфічних мовних засобів, що сприяють маніпуляції інформацією та формуванню сприйняття реальності в читачів. Сучасне інформаційне середовище насичене дезінформацією, тому важливо ідентифікувати й аналізувати мовні засоби (лексичні та граматичні), що застосовуються для створення фейкових новин. Методологія дослідження охоплює теоретичні й емпіричні підходи. Серед теоретичних методів застосовано аналіз, синтез, абстрагування, індукцію та дедукцію, що дозволяє детально розглянути мовні особливості медіатекстів. Емпіричні методи ґрунтуються на спостереженні реальних прикладів неправдивої інформації, що дає змогу дослідити їхню структуру та риторичні прийоми. У результаті дослідження проаналізовано лексико-граматичні структури медіатекстів, які містять фальшиві новини. Виявлено такі риторичні прийоми, як маніпуляція емоціями, апеляція до авторитетів, які активно застосовуються для впливу на свідомість аудиторії. Наприклад, часте використання емоційно забарвленої лексики може викликати в читача сильні емоції, що призводить до швидшого прийняття інформації без критичного аналізу. Визначено також вплив цих прийомів на сприйняття інформації, що демонструє їхню здатність змінювати думки та переконання читачів. Дослідження виявило, що для створення ілюзії об’єктивності чи дискусійності чутки часто використовують певні граматичні конструкції. Зокрема, це питальні та умовні речення, які підсилюють враження про багатосторонність інформації, навіть якщо вона однобока або маніпулятивна. У висновках підкреслено, що розуміння лінгвістичних механізмів фейкових новин є важливим етапом підвищення медіаграмотності. Знання про маніпулятивні засоби дає змогу читачам критично оцінювати отриману інформацію та мінімізувати вплив дезінформації. Отже, зростання рівня медіаграмотності в суспільстві є важливим кроком у боротьбі з поширенням фейкових новин та дезінформації загалом.