Психологічні чинники медіаграмотності, як елемент соціальної компетентності індивіда

Abstract

Корольова Т. М. Психологічні чинники медіаграмотності, як елемент соціальної компетентності індивіда. Кваліфікаційна робота зі спеціальності 053 «Психологія», освітньої програми «Психологія». Миколаїв: НУК ім. адм. Макарова, 2025. 70 сторінок. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та аналізі психологічних чинників, що визначають формування медіаграмотності як складової соціальної компетентності особистості в умовах цифрового суспільства. З літературних джерел досліджуваної проблематики після аналізу до загального списку наукових джерел було зараховано 54 джерела. Для досягнення поставленої мети застосовано порівняльний теоретичний аналіз, конкретизацію й узагальнення даних наукової, методичної літератури і контенту мережі Інтернет. Проведений аналіз літературних джерел показав, що проблема медіаграмотності набуває особливої актуальності в умовах інформаційного суспільства, оскільки вона є невід’ємною складовою соціальної компетентності сучасної особистості. Виявлено, що медіаграмотність тісно пов’язана з розвитком критичного мислення, емоційного інтелекту, рефлексії та соціальної відповідальності індивіда. Розглянуто особливості формування медіаграмотності в контексті психологічних чинників, зокрема таких, як когнітивні установки, мотиваційні орієнтації, рівень емпатії та самоусвідомлення. Особливу увагу приділено впливу соціального середовища, медіакультури та особистісних рис на здатність людини до критичного сприйняття інформаційних потоків. Сформульовано основні принципи розвитку медіаграмотності як елементу соціальної компетентності: принцип свідомої селекції інформації, принцип критичного аналізу медіатекстів, принцип етичної відповідальності та принцип саморегуляції у медіапросторі. Отримано наступні результати: уточнено психологічний зміст поняття «медіаграмотність», визначено структуру психологічних чинників, що впливають на її розвиток, обґрунтовано взаємозв’язок між рівнем медіаграмотності та сформованістю соціальної компетентності. Результати дослідження можуть бути використані у практиці психологічної освіти, тренінгових програмах розвитку критичного мислення та формування соціально відповідальної поведінки.