Macroeconomic challenges and the global context of post-war reconstruction in Ukraine

Abstract

Мета. Комплексне дослідження макроекономічних викликів повоєнного відновлення України й розроблення науково-практичних рекомендацій для забезпечення суспільно-економічного розвитку на засадах інтелектуалізації, інноваційного поступу та європейської інтеграції. Методика. Дослідження базується на техно-соціо-економічній парадигмі економічного розвитку. Для досягнення цілей дослідження застосовані методи порівняльного, системного, структурно-логічного, економіко-статистичного й критичного аналізу, групування та логічного узагальнення. Результати. Проаналізовані глобальні політичні, соціальні й економічні наслідки російсько-української війни для України та світової економіки, окреслені сценарії розвитку макроекономічних показників у середньо- й довгостроковому періоді. Проведено порівняльний аналіз досвіду країн, що ефективно впровадили повоєнні трансформаційні стратегії, і виокремлені універсальні принципи структурного оновлення економіки, засновані на консолідації нації навколо спільних цілей і мобілізації всіх ресурсів. Досліджено інноваційний і науково-технологічний потенціал України, визначені її позиції у світових рейтингах і можливості інтегрування у єдину європейську економічну й науково-технологічну спільноту. Доведено, що визначальною передумовою сталого розвитку є інтелектуалізація економіки, що передбачає синергію наукових, освітніх, інноваційних і культурних складових суспільного потенціалу. Надані пропозиції щодо активізації потенціалу України. Оцінене значення зовнішньої підтримки для забезпечення стійкості трансформаційних процесів. Розроблена система організаційних, нормативних та управлінських заходів, спрямованих на впровадження державної політики у сегменті науки, технологічного прогресу й інновацій. Наукова новизна. Системно поєднано аналіз глобальних політичних та економічних наслідків війни з розробкою моделі відновлення, що базується не лише на інфраструктурній і фінансовій реконструкції, але й на формуванні економіки знань. Запропоновано інтегрувати до стратегії відбудови інструменти розвитку людських ресурсів, передових цифрових технологій та інноваційних екосистем як довгострокових драйверів економічного поступу. Практична значимість. Отримані результати дослідження мають практичне значення для розробки концепцій державної політики, програм модернізації й формування комплексної стратегії інтелектуального розвитку України в умовах післявоєнної реконструкції.