Психологічні детермінанти правової соціалізації підлітків

Abstract

Глухов І. О. «Психологічні детермінанти правової соціалізації підлітків». Кваліфікаційна робота зі спеціальності 053 «Психологія» освітньої програми «Психологія». Миколаїв: НУК ім. адм. Макарова, 2025. 90 сторінок. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному виявленні психологічних детермінант правової соціалізації підлітків. Уточнено зміст поняття «правова соціалізація підлітків» у контексті сучасних соціокультурних викликів, окреслено її структуру як процесу засвоєння правових норм, цінностей і моделей поведінки, що опосередковується емоційною сферою, особливостями самосвідомості та системою міжособистісних стосунків. Охарактеризовано підлітковий вік як чутливий період становлення правосвідомості, у якому поєднуються потреба у самостійності, прагнення до самоствердження та висока вразливість до групового тиску. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 36 учнів. Використано такі методики: тест стресостійкості І. Усатової, методика «Діагностика емоційного інтелекту» Н. Холла, шкала самооцінки М. Розенберга, методика «Агресивна поведінка» Є. Ільїна та П. Ковальова, а також методи математико-статистичної та якісної обробки даних. На констатувальному етапі виявлено переважання зниженої стресостійкості, низького й середнього рівнів емоційного інтелекту, нестійкої та заниженої самооцінки, підвищеної загальної агресивності, що створює несприятливі умови для ефективної правової соціалізації. Розроблено та впроваджено авторську тренінгову програму з 10 занять, спрямовану на розвиток стресостійкості, емоційної саморегуляції, емпатії, адекватної самооцінки й ненасильницьких стратегій розв’язання конфліктів. На контрольному етапі зафіксовано зростання рівнів стресостійкості та емоційного інтелекту, позитивну динаміку самооцінки та зниження показників загальної агресивності у підлітків. Наукова новизна роботи полягає в уточненні змісту поняття правової соціалізації підлітків, систематизації її психологічних детермінант та емпіричному підтвердженні їхнього комплексного впливу на формування правової поведінки. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання розробленої тренінгової програми і психологічних рекомендацій у роботі практичних психологів, соціальних педагогів та класних керівників закладів загальної середньої освіти.