Психологічна підтримка дітей молодшого шкільного віку, які пережили травматичні події, такі як війна

Abstract

Шуляр К. Г. Психологічна підтримка дітей молодшого шкільного віку, які пережили травматичні події, такі як війна. Кваліфікаційна робота зі спеціальності 053 «Психологія», освітньої програми «Психологія». Миколаїв: НУК ім. адм. Макарова, 2025. 87 сторінок. Метою дослідження обрано вивчення психологічних особливостей переживання травматичних подій, зокрема війни, дітьми молодшого шкільного віку. Із літературних джерел досліджуваної проблематики після аналізу до загального списку наукових джерел було зараховано 53 джерела. Для досягнення поставленої мети застосовано порівняльний теоретичний аналіз, конкретизацію й узагальнення даних наукової, методичної літератури і контенту мережі Інтернет. Проведений аналіз літературних джерел показав, що питання психологічної допомоги молодшим школярам, які пережили травматичні події, зокрема війну є невід’ємною частиною сьогодення. Перш за все проявляються емоційні зміни: тривожність, страх, агресія, замкнутість, порушення сну. Виявлено, що діти молодшого шкільного віку, які пережили травматичні події, пов’язані з війною, характеризуються підвищеним рівнем тривожності, емоційною нестабільністю та труднощами у саморегуляції. Встановлено, що на ефективність психологічної підтримки впливають фактори безпечного середовища, стабільного дорослого оточення, зовнішня підтримка. Розглянуто особливості психологічного реагування дітей молодшого шкільного віку на травматичні події воєнного характеру, зокрема зміни у сфері емоційного розвитку, поведінкові прояви та специфіку когнітивних порушень. Також розглянуто особливості організації психологічної допомоги й підтримки у шкільному середовищі, включаючи ефективні форми роботи, умови створення безпечного простору. Сформульовано основні принципи до надання психологічної допомоги, включаючи створення безпечного середовища, використання ігрової та арттерапії, підтримку з боку дорослих. Отримано наступні результати: ефективна психологічна допомога дітям, які пережили травму, повинна ґрунтуватися на принципах травмаінформованого підходу. Створення умов безпеки, прогнозованості, довіри, можливості вибору та співучасті визначає якість відновлення дитини незалежно від тяжкості пережитих подій. Особливо значущими є ігрові, артта музикотерапевтичні методи. Системна сімейна робота та мультидисциплінарний підхід забезпечують підтримку не лише дитини, а й найближчого соціального оточення, що істотно підвищує стійкість до повторних травматичних впливів.