Магістерські роботи (ЕПТ) 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ЕПТ) 1 за Ключові слова "101 ''Екологія''"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Дослідження технологічної схеми рециклінгу автомобіля(2024) Даньшин А. С.; Danshyn Andrii; Літвак О. А.Метою кваліфікаційної роботи є дослідження технологічної схеми рециклінгу автомобіля, що відпрацював свій термін та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності утилізаційної технологічності автомобіля та його компонентів в контексті забезпечення екологічної безпеки та ресурсозбереження. Об’єкт дослідження – технологічні етапи рециклінгу автомобіля, що відпрацював свій термін. Предмет дослідження – розробка комплексу заходів для підвищення ефективності утилізаційної технологічності автомобіля. В роботі проведено аналіз проблем накопичення непридатних до експлуатації автомобілів. Вивчено поняття рециклінгу та проаналізовано досвід країн світу та України в реалізації програм рециклінгу автомобілів. Досліджено основні етапи рециклінгу автомобілів та проведено аналіз технологічних процесів утилізації компонентів автомобілів. Розроблено комплекс заходів щодо забезпечення екологічної безпеки в процесі рециклінгу автомобілів. Обґрунтовано напрями підвищення утилізаційної технологічності автомобілів та їх компонентів. Досліджено процеси оптимізації рециклінгу автомобілів на підприємствах японської фірми MATEC. Виконано розрахунок розмірів еколого-економічних збитків від утворення несанкціонованого звалища автомобілів, що відпрацювали свій термін. Розглянуто питання охорони праці та вимоги техніки безпеки слюсаря-механіка в процесі демонтажу автомобіля. Кваліфікаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 94 сторінках комп’ютерного тексту, у тому числі 29 рисунків, 11 таблиць. Список використаних джерел складається із 65 найменувань.Документ Екологічний аналіз напрямів утилізації золи від спалювання біомаси(2024) Іванюк Д. В.; Ivaniuk Dmytro; Літвак О. А.Метою кваліфікаційної роботи є обґрунтування ефективних напрямків утилізації золи від спалювання біомаси та узагальнення досвіду її використання як добрива в сільському господарстві. Об’єкт дослідження – зола, що утворюється в процесі спалювання різних видів біомаси. Предмет дослідження – обґрунтування ефективних напрямків утилізації золи від спалювання біомаси з урахуванням її фізико-хімічних властивостей. В роботі вивчено основні характеристики та властивості золи, що утворюються в процесі спалювання різних видів біомаси. Визначено обсяги утворення золи від спалювання біопалива в Україні та обґрунтувано ефективні напрями утилізації золи біомаси. Проаналізовано досвід та особливості використання золи від спалювання біомаси в Німеччині та інших країнах світу. Визначено перспективи використання золи біопалива у виробництві будівельних матеріалів. Проведено аналіз ефективності використання золи біомаси як добрива на основі результатів наукових експериментів, що були виконані дослідниками за останні 20 років в різних країнах світу. Обґрунтувано драйвери, що сприятимуть вирішенню проблеми ефективної утилізації золи біомаси в Україні. Проведено аналіз українського ринку добрив на основі золи біомаси. Розглянуто питання охорони праці та вимог техніки безпеки при роботі з добривами. Кваліфікаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 87 сторінках комп’ютерного тексту, у тому числі 21 рисунок, 18 таблиць, список використаних джерел із 71 найменування.Документ Розробка технології рекультивації відпрацьованого піщаного кар’єру на території Миколаївської області(2024) Молодиченко Д. Д.; Molodychenko Dmytro; Літвак О. А.Метою кваліфікаційної роботи є аналіз сучасних екологічних проблем видобутку піску та розробка технології рекультивації відпрацьованого піщаного кар’єру для відновлення ландшафтної структури території та покращення екологічної ситуації в регіоні. В роботі розглянуто глобальні та національні екологічні проблеми видобутку піску як важливої мінеральної сировини. Визначено наявність родовищ піску на території Миколаївської області та подано опис проблем, що виникають з їх розробкою, в тому числі, пов’язаних з незаконним видобутком піску. Подано загальний опис об’єкту дослідження – відпрацьованого піщаного кар’єру на території Вознесенського району Миколаївської області із зазначенням кліматичних умов, гідрологічного режиму та ґрунтового покриву району. Визначено основні цілі і завдання рекультивації порушених земель в результаті видобування корисних копалин. Розроблено технології проведення технічного та біологічного етапів рекультивації відпрацьованого піщаного кар’єру в лісотехнічному напрямку. Подано рекомендації щодо формування комплексу заходів контролю стану екосистеми під час біологічного етапу рекультивації. Обґрунтовано економічне значення рекультивації відпрацьованих кар’єрів та виконано розрахунок капітальних вкладень на реалізацію проекту з рекультивації піщаного кар’єру. Розглянуто питання охорони праці та вимоги безпеки при проведенні рекультиваційних робіт. Кваліфікаційна робота складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний текст роботи викладено на 82 сторінках комп’ютерного тексту, у тому числі 15 рисунків, 12 таблиць. Список використаних джерел складається із 70 найменувань.Документ Сучасний екологічний стан Софіївського водосховища(НУК, 2024-12) Коновалов В. В.; Konovalov V. V.; Наконечний І. В.Коновалов В. В. Сучасний стан Софіївського водосховища. НУК. 2024. 69 с. Середні за розмірами річки Інгул та Інгулець є ключовими дренуючими водотоками Південно-Придніпровської Височини, забезпечуючи водовідведення на Південний захід та на Південь – до Південного Бугу та Дніпра. Інгул, впадаючи до Південного Бугу в його пониззі, формує вершину Бузького лиману. Загальна площа басейну Інгулу досить значна – 9 890 км², його русло довжиною 354 км має загальний уклін 0,44 %, проте у верхній та середній ділянці демонструє досить стрімку течію, що взагалі є рідкісним явищем для річок півдня України. Розташування басейну Інгулу в зоні активного аграрного виробництва та зв'язок його з басейном Південного Бугу зумовлює значні за обсягом і характером дії деструктивні впливи на природні екосистеми, розташовані не тільки в річковій долині, але і на всій території басейну. Особливо актуальними є екологічної оцінки руслових водосховищ, каскадом розташованих у долині Інгулу. Найбільшим із них є Софіївське водосховище, розташоване на межі Кіровоградської та Миколаївської областей. Вказана ділянка території є однією із найдавніших сільськогосподарських ділянок України, підданих специфічному антропогенному впливу ще з часів нижнього палеоліту (палеоселище Розанівка). Ця особливість території дослідження дозволяє оцінити локальні та системні наслідки діяльності людини в природному середовищі та в зоні річкових долин – зокрема. Враховуючи, що в наявний час у спеціальній літературі майже не освітлені сучасні дані щодо екологічної оцінки та за відсутності новітніх матеріалів із питань стану загального біорізноманіття Софіївського водосховища, обрана тематика роботи безперечно є актуальною.