Статті (СМ)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 158
  • Документ
    Використання мобільних додатків для мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей в умовах воєнного стану
    (2022) Задорожня Тетяна; Zadorozhna Tetiana
    У статті зазначено, що основною проблемою сьогодення, з якою стикаються викладачі іноземних мов на спеціальностях немовного направлення, є організація навчання для найбільш ефективного засвоєння матеріалу. У цьому контексті наведена необхідність використання мобільних додатків для вивчення здобувачами вищої освіти немовних спеціальностей іноземної мови у сучасних соціально-освітніх умовах. Проаналізовано наукову літературу з даного питання та виокремлено проблемне питання. Окреслено мету статті, яка полягає в систематизуванні знань з приводу використання різноманітних платформ для смартфонів під час викладання та вивчення іноземної мови. Зазначено, що більшість з мобільних додатків, корисних під час вивчення англійської або інших мов, можна віднести в одну з умовних категорій: додатки для лексичної підготовки студентів, ділянки для лексично-граматичної підготовки студентів та додатки для граматичної підготовки студентів. До кожного із зазначених «класів» мобільних сервісів наведено по декілька прикладів додатків, перевірених власним досвідом автора статті. До першої умовної категорії було віднесено такі додатки: Google Перекладач, Memrise, Quizzlet, EnglishDom, Duolingo; до другої – певним чином теж Duolingo, Johnny Grammar’s Word Challenge, LingQ, Rosetta Stone; до третьої – English Grammar In Use, English Grammar Practice, HelloTalk, HiNative. До кожного із зазначених додатків наведено коротку характеристику із зазначенням напрямку використання та основних особливостей. Також зазначені переваги та перелік деяких недоліків даних сервісів у контексті існуючих на сьогодні проблем організації освітнього процесу. У висновках зазначено, що для кращої оцінки роботи із кожним додатком, викладачі, які бажають випробовувати цей мето у власній практиці, мають самостійно скористатися різноманітними програмами. Наголошено на тому, що найбільша кількість досліджуваних платформ краще підійде для покращення лексики. Також зауважено, що найбільш ефективним використання таких застосунків буде за одночасного використання декількох найбільш зручних для окремого викладача та його студентів платформ.
  • Документ
    Можливості та перспективи використання google-сервісів під час викладання іноземної мови у закладах вищої освіти
    (2023) Задорожна Тетяна; Zadorozhna Tetiana
    У статті зазначено, що в сучасних соціально-освітніх умовах постає нагальна потреба розробки методик та нових підходів у викладенні та вивченні іноземної мови у закладах вищої освіти. Це питання виникає вже протягом багатьох років, але все ще залишається актуальним, недостатньо вивченим та систематизованим серед фахівців освітньої сфери. У цьому контексті зазначено, що мобільні додатки, застосунки, окремі веб-ресурси далеко не завжди можуть забезпечити виконання поставлених завдань та вирішення виникаючих проблем. Проаналізовано наукову літературу з даного питання та з’ясовано, що багатьма зарубіжними й вітчизняними дослідниками вивчаються особливості використання Google-сервісів, їх вплив на організацію освітнього процесу та на засвоєння студентами матеріалу. Тобто зроблено висновок про високий рівень зацікавленості фахівців цієї сфери в даному питанні. Окреслено мету статті, яка передбачає аналіз та систематизація особливостей та перспектив використання платформи Google з усіма доступними сервісами для більш ефективного викладення матеріалу та проведення занять під час вивчення у закладах вищої освіти іноземних мов, зокрема англійської. Перелічено досліджувані платформи, їх особливості та наведено відповідні джерела інформації, де викладено матеріал з приводу використання даних сервісів. Серед основних платформ проаналізовано можливості роботи з Gmail, Google Class, Google Meet, Google Drive, Google Translate, Google Forms, Google Slides, Google Calendar. Окреслено особливості використання кожного із зазначених сервісів, описано можливості, які надає кожен сервіс. Окреслено переваги, які мають платформи, порівняно з іншими аналогічними сервісами. Наведено можливості поєднання функціоналу окремих послуг Google між собою та впровадження комплексної роботи з досліджуваними ресурсами. Зроблено висновок про необхідність подальшого дослідження перспектив використання сервісів для впровадження в навчальну роботу Google-сервісів, аналіз додаткових функцій платформ та ефективності комплексного застосування нових методик, які включають роботу з онлайн-послугами та додатками Google.
  • Документ
    Питоме й чуже у фаховій термінології менеджера з логістики
    (2023) Петрович Л. І.; Фатєєва В. Г.; Смуглякова М. К.
    У статті проаналізовано вживання та походження фахової термінології, яку опановує майбутній менеджер з логістики у закладі вищої освіти, проблеми точного передавання іншомовних термінів засобами української мови та пошуку доречних українських відповідників; указано на причини та роль запозичень, зокрема англіцизмів; на основі фахових тестів і словників досліджено синонімічні можливості української мови в галузі логістичного менеджменту, укладено короткий словник українських відповідників. З’ясовано, що питомі українські лексеми відроджуються, усе активніше вживаються у фаховому мовленні менеджера з логістики, зберігаючи значення автентичного терміна. Обґрунтовано, що зловживання іншомовними словами може зашкодити усталенню української термінології, розвитку наукового стилю. Зроблено висновки про оптимальне співвідношення національного та міжнародного в професійному спілкуванні менеджера з логістики, про необхідність активно використовувати національну термінологічну лексику в навчальній сфері, бо знання й використання синонімічних можливостей слова з позиції «чуже-питоме» допоможе студентам точніше висловити свою думку, уникнути словесних повторів, полегшить сприйняття інформації. Матеріали дослідження матимуть практичне значення під час вивчення української та англійської мов (за професійним спрямуванням) у ЗВО, сприятимуть формуванню мовнопрофесійної компетентності майбутніх менеджерів з логістики. У процесі дослідження застосовувався метод аналізу низки наукових праць з питань співвідношення питомого й чужого в галузевих терміносистемах, лексичний аналіз фахових текстів, особистий досвід викладання української та англійської мов (за професійним спрямуванням).
  • Документ
    Впровадження інновацій у закладах вищої освіти: досвід, проблеми, перспективи
    (2022) Заскалета С. Г.; Смуглякова М. К.; Zaskaleta S. G.; Smuhliakova M. K.
    Стаття присвячена проблемі впровадження інновацій у вищих навчальних закладах. Аналіз літературних джерел, предметом якого є впровадження інноваційних технологій в освітнє середовище сучасного навчального закладу з урахуванням позитивного європейського досвіду в сучасній Україні, свідчить про значний інтерес науковців до цих питань. На думку дослідників, вищі навчальні заклади можуть успішно працювати за наявності відповідної підтримки з боку держави та розробки концепції розвитку, як економіки держави загалом, так і її провідної складової частини – вищої освіти. Визначено загальні тенденції. Це: реформування системи професійної підготовки фахівців, інноваційна спрямованість професійної підготовки вчителів. Проаналізовано стан проблеми, вивчено зарубіжний досвід та намічено шляхи його використання. Зазначається, що процеси реформування освіти спрямовані на здобуття майбутніми фахівцями знань, умінь і навичок, перетворення їх у компетентності, що забезпечить успішність їхнього професійного та особистісного розвитку, готовність мобільно реагувати на виклики часу, реалізацію суспільно важливі завдання – навчання впродовж життя. Використання технологій змішаного навчання – це нова організація навчального процесу, яка викликає багато питань до викладачів та адміністрації вищих навчальних закладів: вибір засобів роботи, організація дистанційного навчання; оцінювання учнів та контроль за їхньою навчально-пізнавальною діяльністю, розробка або вибір моделі змішаного навчання, налагодження ефективної взаємодії всіх учасників навчального процесу, забезпечення якості освіти. Перспективним напрямком змішаного навчання є інтеграція онлайн- навчання з традиційним.
  • Документ
    Test Control of English Grammatical and Lexical Competencies of Secondary School Pupils in Ukraine
    (2023) Ponomarenko Nataliia; Smuhliakova Maryna; Mochalova Nataliia; Fomichova Valeriia
  • Документ
    Peculiarities of information and communication technologies application in foreign language studying
    (2022) Fatieieva Viktoriya; Kyselova Tatyana; Фатєєва Вікторія; Кисельова Тетяна
    Стаття присвячена актуальній темі використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Важливим аспектом підвищення ефективності освіти є удосконалення та модернізація сучасних засобів організації праці всіх суб’єктів освітньої діяльності – студентів, педагогів, учених. Активне застосування ІКТ є засобом реалізації комунікативно-орієнтованого методу навчання іноземній мові. Розглядається аспект використання інформаційно-комунікаційних технологій для покращення навчання та урізноманітнення методів, засобів і прийомів викладання іноземної мови. Мета даної статті розкрити можливості застосування ІКТ для створення інформаційно-освітнього середовища, яке підвищує мотивацію студентів до вивчення іноземних мов та робить процес пізнання цікавішим і творчим. Але, як показує практика, потенційні можливості ІКТ в освіті використовуються ще не повною мірою. Однією з причин є недостатня підготовка студентів та викладачів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності. Викладачі кафедри сучасних мов Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (НУК) розширюють навчальний процес, залучаючи студентів до різних видів діяльності, організовуючи студентські виступи, конференції, інтелектуальні ігри, конкурси та влаштовуючи різноманітні клуби, такі як English Speaking Club, Movie Club, VIP-форум. У статті наведені приклади використання мультимедійних засобів у процесі проведення практичних занять і позааудіторних заходів, на яких ІКТ допомагають розвинути навички говоріння, аудіювання та розуміння живої іншомовної дійсності. В статті розглянуті перспективи їх подальшого застосування. Важливими умовами успішного впровадження ІКТ є систематичність, необхідний рівень підготовки викладачів і студентів до використання ІКТ та технічне забезпечення навчально-виховного процесу у ЗВО.
  • Документ
    Особливості викладання навчальних дисциплін в технічному закладі вищої освіти в умовах цифрового освітнього середовища
    (2023) Кисельова Тетяна Володимирівна
    У статті проаналізовано особливості викладання навчальних дисциплін в технічному університеті в умовах цифрового освітнього середовища. Розглянуто наукові підходи вчених до визначення поняття «цифрового освітнього середовища». Запропоновано власне визначення даного поняття, що розглядається як інтегрована колекція цифрових сервісів і програм, що забезпечують спілкування, взаємодію, навчальний процес, участь у віртуальних навчальних спільнотах з метою формування в майбутніх фахівців цифрової компетентності. Проаналізовано цифрові інструменти, які використовуються у процесі викладання навчальних дисциплін у технічних закладах вищої освіти, а саме: для безпечного зберігання файлів та роботи з ними на будь‐якому пристрої використовують онлайн середовище – Google Диск. Визначено, що останнім часом популярності у технічних вищих закладах освіти у процесі викладання навчальних дисциплін набули популярності такі сервіси відеоконференцій, як: Zoom, Skype, Facebook Messenger, WebEx, Microsoft Teams, Google Hangouts Meet, Cisco Webex Meetings тощо. Крім того в процесі викладання навчальних дисциплін науково‐педагогічні працівники для візуалізації контенту застосовують такі комп’ютерні програми: Google Slides, Prezi, Google Presentations, Keynote, Padlet, Canva, які дозволяють створювати засоби демонстраційного супроводу інформації й використовувати їх на лекційних і практичних заняттях у технічних вищих закладах освіти. Крім того, викладачі активно використовують он‐лайнові редактори тестів та опитувальників, такі як Google Forms, Online Тest Рad, Kahoot! Poll Service та інші інструменти, які дозволяє створювати інтерактивні вправи, серед яких: Learningаpps, Classtime, Cacoo, Wordwall. З’ясовано, що на даний час технічні заклади вищої освіти активно працюють над створенням свого цифрового контенту, що враховує специфіку та напрями підготовки бакалаврів та магістрів, насамперед: електронні підручники та курси, розпочато роботу з впровадження SMART, AR (розширена реальність) та VR‐технологій. Зроблені висновки, що технічні заклади вищої освіти почали активно використовувати засобів інформаційно‐комунікаційних і цифрових технологій, що забезпечило розвиток у майбутніх фахівців інформаційно‐цифрової компетентності, оволодіння науково‐педагогічними працівниками цифровими освітніми технологіями і методиками їх застосування в процесі викладання навчальних дисциплін.
  • Документ
    Алгоритм створення дистанційного освітнього курсу у закладах вищої освіти
    (2022) Кисельова Т. В.; Фатєєва В. Г.; Kyselova Т. V.; Fatieieva V. G.
    Уважається, що дистанційне навчання як форма роботи зі студентами з’явилося відносно недавно, проте це не так. Але у сучасному світі дистанційна освіта є невід’ємною частиною навчального процесу, яка сприяє створенню мобільного та гнучкого освітнього середовища. Дистанційні курси як одна з форм навчання користуються великим попитом, тому що за наявністю якісного продукту вони значно покращують мотивацію студентів, а для викладачів відкриваються можливості проявити свій творчий потенціал. Стрімкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій спростив доступ до віддалених освітніх ресурсів у процесі навчання. Нові можливості кардинально змінили традиційні форми навчання, тому в сучасних реаліях дистанційна освіта стає невід’ємною, а часом і єдиною можливою формою роботи, яка активно впроваджується в освітній процес. У статті розглянуто алгоритм створення дистанційного освітнього курсу для закладів вищої освіти. Доведено доцільність та ефективність використання алгоритму, який значно мінімізує час на його написання, що, своєю чергою, дає змогу викладачам створювати якісний освітній продукт, витрачаючи менше часу, а студентам – отримувати сучасний контент, тим самим збільшуючи свою конкурентоспроможність на ринку праці. Визначено структуру та зміст навчальних матеріалів, проаналізовано методику викладання дистанційних курсів та доведено підвищення ефективності навчального процесу. Особливу увагу приділено аналізу проблем та чинникам ризику, які виникають на етапі створення курсу. Доведено, що алгоритм створення дистанційного курсу має чітку структуру, зручний у використанні та може бути шаблоном для створення авторських курсів для технічних дисциплін та дисциплін природничо-наукового циклу. Запропоновано алгоритм проєктування модульних програм і модулів, реалізація якого є основним етапом розроблення НМК, орієнтованого на дистанційне навчання. Проаналізовано етапи створення навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання, визначено структуру та зміст навчальних матеріалів, розроблено критерії оцінювання студентів.
  • Документ
    Викладання англійської мови для студентів технічних ЗВО в умовах дистанційного навчання
    (2020) Кириченко С. В.; Овсянко Г. В.; Kyrychenko S. V.; Ovsyanko G. V.
    У статті аналізуються ключові методи та технології для вищих навчальних закладів, що допомагають студентам технічних спеціальностей в опануванні іноземної мови. Виявлено, що викладання англійської мови професійного спілкування онлайн сприяє реалізації багатьох методів та креативних підходів на практичних заняттях. Охарактеризовано основні завдання для викладачів англійської мови професійного спілкування: розроблення нової структури організації занять, мотивування студентів до пізнавальної діяльності та навчання їх основам роботи в онлайн-режимі; планування самостійної роботи студентів. Згідно з дескрипторами, визначеними у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти, зміст навчальної дисципліни «Англійська мова професійного спілкування» має базуватися на міжнародних рівнях володіння іноземною мовою, враховувати попередній досвід студентів, формуватися на академічних знаннях та професійних уміннях. Метою вивчення цієї дисципліни є здатність використовувати англійську мову у письмовій та усній формі як у побуті, так і під час виконання професійних обов’язків. Відзначено важливість науково-технічної довідкової автентичної літератури із сайтів та блогів практикуючих спеціалістів. Розвитку лексичної компетенції також сприяє використання аудіопідкастів з інженерної тематики Engineering Podcasts. Джерелом відеоматеріалів є сайти YouTube, Puzzle-English, FluentU, English-films.com, BBC, CNN World News, ABC News та інші. Наголошено на важливості інформаційного середовища, яке створює умови реального спілкування іноземною мовою шляхом обміну інформацією зі студентами інших країн. Проаналізовано проблеми викладання англійської мови професійного спілкування в системі дистанційного навчання. Визначено, що для успішної професійної освіти студентів необхідно розроблювати гнучкі програми з різноманітними формами і методами навчання згідно із сучасними освітніми стандартами. Провідна ідея статті полягає в тому, що дистанційне навчання стає одним із пріоритетних напрямів модернізації вищої школи в Україні та в усьому світі.
  • Документ
    Методи індивідуального підходу до студентів в умовах воєнного стану
    (2022) Давиденко О. Б.
    Стаття присвячена актуальній проблемі вищої освіти в умовах воєнного стану – використанню методу індивідуального підходу викладачами до студентів у закладах освіти України. На основі аналізу літератури з даного питання, по-перше, виявлено підвищений інтерес фахівців України до даної теми протягом останніх років. По-друге, висвітлено необхідність оперування цим методом сьогодні, а також виокремлено основні переваги та недоліки використання цього методу. Зазначено, що традиційна індивідуалізація навчання має певні відмінності від її індивідуалізації у заданих умовах. Розкрито основні способи та шляхи застосування індивідуалізації засвоєння навчального матеріалу здобувачами вищої освіти. Зокрема, наголошено на необхідності надання більше свободи студентам, структуруванні знань поряд із розширенням кола використовуваних ресурсів, мереж, платформ. Особливе значення надано альтернативі за такого навчання, не тільки можливості, а саме необхідності її впровадження у будь-яку освітню програму. Наголошено на необхідності брати до уваги умови перебування кожного студента на рівні із особистими здібностями та якостями здобувачів. Більш детально розкрито поняття «індивідуальної освітньої категорії», до якого поступово наближується сучасне дистанційне навчання. Наголошено на окремих особливостях методу саме в умовах воєнного стану. Висвітлено додаткові можливості та поради викладачам для підвищення ефективності навчання. Зазначено необхідні спеціальні умови, зумовлені сучасним станом, на які викладач має звертати увагу, та які теж є складовою індивідуального підходу в даному випадку. Звернено увагу на доцільність пробувати нові ресурси, а також довіряти безпосередньо здобувачам вищої освіти у питання використання інформаційних та комп’ютерних технологій. Зроблено висновки щодо практичності використання цього методу в умовах воєнного стану та важливості наведених особливостей.
  • Документ
    Використання онлайн-перекладачів під час вивчення іноземної мови на технічних спеціальностях
    (2022) Давиденко Олена; Davydenko Olena
    У статті окреслено актуальність проблеми використання онлайн-перекладачів у освітній практиці під час викладання іноземної мови на немовних спеціальностях, тобто іноземної мови професійного спрямування. Метою дослідження є характеристика, аналіз, опис, порівняння, окреслення основних переваг та недоліків використання різних технічних перекладачів для викладання іноземної мови у закладах середньої та вищої освіти. Наукова новизна роботи полягає у використанні онлайн-перекладачів саме під час практичних занять із викладачем, а не лише під час самостійної роботи студента. Проаналізовано основну літературу з даного питання і зроблено висновок про високий рівень зацікавленості українських фахівців в даному питанні, але також про недостатню кількість зрозумілих та повних досліджень на предмет використання таких засобів вивчення іноземної мови. Охарактеризовано такі сервіси з онлайн-перекладу: Google Translate, Reverso Context, Deepl Translate, Collins Dictionary Translator, PROMT Online Translator, Im Translator, WooordHunt. Виявлено, що кожен із цих сервісів має свої особливі опції, які дуже зручно та доречно використовувати. Ці функції в більшій своїй масі не присутні на інших онлайн-платформах, тому в багатьох питаннях онлайн-перекладачі є унікальними та актуальними. Висунута ідея доречності поєднання використання описаних ресурсів з іншими інформаційними технологіями, новими чи вже використовуваними раніше. Також можливим є використання одночасно декількох платформ для онлайн-перекладу. Зазначено, що найкраще всього викладачеві самостійно обирати найбільш ефективний в залежності від конкретного рівня знань студентів та їх спеціальності ресурс чи ресурси. Серед подальших перспектив дослідження окреслено необхідність вироблення нових методик викладення іноземної мови на технічних спеціальностях з використанням онлайн-перекладачів.
  • Документ
    До проблеми визначення поняття «концепт» у когнітивній лінгвістиці
    (2022) Міняйлова Алевтина; Miniailova Alevtyna
    У статті розкрито сутність і природу виникнення поняття «концепт» у контексті різних підходів: лінгвокультурологічного, когнітивного та психолінгвістичного. Обґрунтовано існування великої кількості різних тлумачень поняття «концепт», розглянуто підходи науковців до проблеми його структуризації, визначено основні структурні компоненти. Проаналізовано погляди вчених щодо проблеми класифікації поняття «концепт» у когнітивній лінгвістиці, визначено основні його типи.
  • Документ
    Використання мобільних додатків для мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей в умовах воєнного стану
    (2022) Задорожня Тетяна; Zadorozhna Tetiana
    У статті зазначено, що основною проблемою сьогодення, з якою стикаються викладачі іноземних мов на спеціальностях немовного направлення, є організація навчання для найбільш ефективного засвоєння матеріалу. У цьому контексті наведена необхідність використання мобільних додатків для вивчення здобувачами вищої освіти немовних спеціальностей іноземної мови у сучасних соціально-освітніх умовах. Проаналізовано наукову літературу з даного питання та виокремлено проблемне питання. Окреслено мету статті, яка полягає в систематизуванні знань з приводу використання різноманітних платформ для смартфонів під час викладання та вивчення іноземної мови. Зазначено, що більшість з мобільних додатків, корисних під час вивчення англійської або інших мов, можна віднести в одну з умовних категорій: додатки для лексичної підготовки студентів, ділянки для лексично-граматичної підготовки студентів та додатки для граматичної підготовки студентів. До кожного із зазначених «класів» мобільних сервісів наведено по декілька прикладів додатків, перевірених власним досвідом автора статті. До першої умовної категорії було віднесено такі додатки: Google Перекладач, Memrise, Quizzlet, EnglishDom, Duolingo; до другої – певним чином теж Duolingo, Johnny Grammar’s Word Challenge, LingQ, Rosetta Stone; до третьої – English Grammar In Use, English Grammar Practice, HelloTalk, HiNative. До кожного із зазначених додатків наведено коротку характеристику із зазначенням напрямку використання та основних особливостей. Також зазначені переваги та перелік деяких недоліків даних сервісів у контексті існуючих на сьогодні проблем організації освітнього процесу. У висновках зазначено, що для кращої оцінки роботи із кожним додатком, викладачі, які бажають випробовувати цей метод у власній практиці, мають самостійно скористатися різноманітними програмами. Наголошено на тому, що найбільша кількість досліджуваних платформ краще підійде для покращення лексики. Також зауважено, що найбільш ефективним використання таких застосунків буде за одночасного використання декількох найбільш зручних для окремого викладача та його студентів платформ.
  • Документ
    Computational thinking як сучасний освітній тренд
    (2018) Тихонова, Тетяна Валентинівна; Кошкіна, Ганна Леонідівна; Tykhonova, Tetiana Valentynivna; Koshkina, Hanna Leonidivna
    У статті розглянуто сутність поняття «computational thinking» як актуального сучасного тренду у закордонній освіті. Запропоновано використовувати термін «комп’ютаційне мислення» для назви цього поняття у вітчизняній освіті. Обґрунтовано актуальність, теоретичну значущіcть поняття комп’ютаційного мислення, описано різні підходи до визначення його сутності. Представлено операційне означення комп’ютаційного мислення для 12-річної середньої освіти. Надано авторське означення комп’ютаційного мислення як розумової здатності людини вирішувати складні проблеми шляхом побудови систем та процесів рішення, які можуть бути реалізовані за допомогою комп’ютерів. Описано основні компоненти комп’ютаційного мислення: декомпозицію, розпізнавання шаблонів, абстракцію і алгоритми. Автори підкреслюють, що комп’ютаційне мислення притаманне перш за все програмістам, але з розвитком комп’ютерів та їх використанням в усіх галузях життєдіяльності людини, цей вид мислення стає універсальним умінням, необхідним будь-кому для успішного існування у цифровому суспільстві. Комп’ютаційне мислення тісно пов’язане з процесуальним, алгоритмічним, структурним і критичним мисленням та містить ці види мислення. Обгрунтовано необхідність формування комп’ютаційного мислення учнів під час вивчення різних шкільних предметів. Охарактеризовано досвід підвищення кваліфікації вчителів у питаннях формування і розвитку комп’ютаційного мислення учнів. Зроблено висновок, що впровадження методів та засобів формування комп’ютаційного мислення в освітній процес потребує широкомасштабної безперервної професійної підготовки вчителів та нових педагогічних підходів.
  • Документ
    Самодіагностика рівня цифрової компетентності вчителів англійської мови: методика і результати
    (2019) Кошкіна, Г. Л.; Koshkina, H. L.
    У статті наголошено на необхідності розвитку цифрової компетентності вчителів англійської мови в сучасному швидкоплинному цифровому світі. Надано опис підходів до означення поняття цифрової компетентності на основі аналізу європейської та вітчизняної нормативно-правової бази, а також наукових публікацій зарубіжних учених. Описано методику самодіагностики рівня цифрової компетентності вчителів англійської мови, яка є одним із важливих інструментів андрагогічних досліджень та використана автором на констатувальному етапі дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня за темою «Розвиток цифрової компетентності вчителів англійської мови в системі післядипломної педагогічної освіти». Для опитування було обрано анкету, розроблену та апробовану Європейським Союзом (Europass) на основі рамки цифрової компетентності «DigComp 2.0», яка надає можливість оцінити рівень цифрової компетентності в п’яти категоріях: інформаційна грамотність та грамотність щодо роботи з даними, комунікація та співпраця, створення цифрового контенту, безпека, розв’язування проблем. Результати показали, що вцілому вчителі англійської мови оцінюють свій рівень цифрової компетентності, як середній. Але в категоріях створення цифрового контенту і розв’язування проблем, що є ключовими для цифрового перетворення навчально-виховного процесу, їхній рівень є недостатнім. Паритетний розподіл кількості учасників між низьким та середнім рівнями відбувся в питаннях про авторське право, захисне програмне забезпечення, застосування паролів та вирішення проблем нетехнічного характеру. Зроблено висновки про те, що цифрова компетентність має стати невід’ємною складовою професійних компетентностей учителів, вони повинні вміти самостійно визначати власний рівень цифрової компетентності. Одним із інструментів проведення такої самодіагностики може стати методика, запропонована автором.
  • Документ
    Граматичні анормативи у професійному мовленні
    (2022) Гарбар, І. В.; Гарбар, А. І.; Garbar, I.; Garbar, A.
    У статті узагальнено типові граматичні помилки, які допускають комуніканти під час виконання своїх професійних обов’язків. Виявлено, що до найчастотніших прикладів граматичних анормативів належать морфологічні помилки, що пов’язані із використанням лексико-граматичних категорій іменника: роду, числа та відмінка, а також синтаксичні помилки, що стосуються вживання активних дієприкметників та прийменникових сполук. Проаналізовано вживання флексій у формах родового відмінка однини та множини іменників чоловічого роду II відміни; визначення роду у незмінюваних складноскорочених словах – ініціальних абревіатурах; добір суфіксів для іменників чоловічого роду на означення осіб жіночої статі під час утворення фемінітивів; граматичні форми іменників давального відмінка однини; творення граматичних форм іменників кличного відмінка. Встановлено, що найбільше анормативних утворень у межах класу прикметника зафіксовано у творенні вищого ступеня порівняння. Систематизовано найпоширеніші способи заміни невластивих українській мові активних дієприкметників теперішнього часу, акцентовано увагу на правильному їх використанні залежно від контексту. Розглянуто низку анормативних варіантів активних дієприкметників. Зауважено, що помилки у прийменниковому керуванні найчастіше стосуються вживання прийменника по. Встановлено, що комуніканти доволі часто використовують скальковану з російської мови форму місцевого відмінка з прийменником по. Запропоновано можливі способи заміни прийменникових сполук, вказано на специфіку їхнього вживання. Зауважено, що до появи анормативів призводить недосконале знання граматичних норм, відсутність чи недостатня сформованість навичок самоконтролю, а також негативний вплив мовленнєвого середовища.
  • Документ
    Strategies for developing writing skills in ESP teaching
    (2022) Shlyakhtina, O. S.; Шляхтіна, О. С.
    Надбання навичок письма для студентів, які вивчають англійську мову за професійним спрямуванням є надзвичайно важливим. Надано аналіз точки зору інших викладачів англійської мови за професійним спрямуванням у зв’язку з розвитком навичок письма у студентів інженерних спеціальностей. Розглянуто різноманітні ефективні спеціальні прийоми, які використовуються в курсах англійської мови для спеціальних цілей.
  • Документ
    Methods of using digital technologies for the development of students’ listening comprehension strategies in higher educational institutions
    (2022) Konotop, Olena; Bondar, Oleksandra; Terletska, Liubov; Kyrychenko, Svitlana; Ovsyanko, Ganna
    The research is topical because of the mass inclusion of students in the digital world, the importance of listening comprehension in foreign language studies in higher educational institutions, the challenges of distance and blended learning. The aim of the study was to establish the effectiveness of digital technologies (Zoom, YouTube channel, Instagram, Kahoot, Google Forms, Padlet) in the development of listening comprehension skills in students of higher educational institutions (HEIs). The research involved qualitative and quantitative analysis of data, simulation. The author’s programme intended for the development of students’ listening comprehension strategies in HEIs was elaborated and experimentally tested in the course of the research. The implementation of the proposed programme allowed improving the level of respondents’ academic performance in terms of listening comprehension. The programme involved the adequate student participation, a differentiated approach, the variability of digital technologies used (Zoom, YouTube channel, Instagram, Kahoot, Google Forms, Padlet), providing opportunities for creativity. The programme implementation resulted in the increased number of students with excellent grades in listening comprehension by 11.7%, with good grades — by 25%. The study confirmed the positive attitude of students to the use of digital technologies in foreign language learning, outlined the conditions for the development of students’ listening comprehension strategies in HEIs. The research results can be used to develop students’ listening comprehension skills in distance or blended learning. The prospect for the further research is the application of the obtained results to the development of students’ skills in other types of speech activity in foreign language classes. A separate area of research is the study of the impact of digital technologies on the development of students’ foreign language competence and the preparation of methodological advice for foreign language teachers.
  • Документ
    Методика дистанційного навчання: проблематика та інноваційні підходи
    (2022) Бєлоусова, Світлана Миколаївна; Кравчук, Ольга Юріївна; Bieloysova, S. M.; Кravchuk, O. Yu.
    Обґрунтовано сучасні методики дистанційного навчання, що застосовуються у системі вищої освіти. Перераховано позитивні риси та недоліки використання даної методики на практиці та інноваційний підхід до здобувачів освіти.
  • Документ
    Ways to overcome language barriers in the process of foreign language learning
    (2022) Ovsyanko, G. V.; Овсянко, Г. В.
    Розглянуто питання подолання мовних бар’єрів, як важливої складової формування комунікативної компетентності. Наголошено на необхідності та важливості мінімізації мовних бар’єрів у процесі опанування іноземної мови. Проаналізовано основні види мовних бар’єрів. Формування позитивного відношення до вивчення іноземної мови, створення ситуації успіху, особиста зацікавленість студентів в результатах роботи, активні і інтерактивні форми навчання зазначено основними напрямами роботи для мінімізації мовних бар’єрів. Наголошено на необхідності постійного пошуку нових можливостей і способів їх усунення.