Статті (СГД)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Розвиток професійної компетентності фахівця: аналіз термінологічного поля проблеми(2023) Палій Алла; Патлайчук Оксана; Ступак Ольга; Palii Alla; Patlaichuk Oksana; Stupak OlgaУ статті розкривається методологічний підхід до формування професійної компетентності фахівця та визначено комплекс її базових складових. Виокремлено та проаналізовано сутність таких понять, як "професійні знання", "професійні вміння", "професійні навички", що дозволило інтерпретувати їх як зміст і результат професійної підготовки, метою якої визначено гармонійний розвиток особистості працівника і формування його професійної компетентності та готовності до професійної діяльності. Доведено, що професійна компетентність не зводиться до набору знань, умінь, а визначає необхідність і ефективність їх застосування у реальній освітній практиці. Зʼясовано, що це поняття найчастіше розглядається не стільки з точки зору структури особистості професіонала, скільки з позицій оцінки якості професійної підготовки.Документ Філософія публічного управління(2023) Віремейчик А. М.; Патлайчук О. В.; Ступак О. П.; Viremeichyk A.; Patlaichuk O.; Stupak O.Мета статті полягає у виявленні нового предмету досліджень у філософії управління, здійсненні соціально-філософського аналізу методологічних основ філософії управління та демонстрації того, що філософія управління є методологічною основою для формування та розвитку управлінської свідомості. Використано загальнонаукові методи, як от аналітичний, зіставний, індуктивний та дедуктивний. У статті розглянуто проблеми філософії публічного управління. Основні результати полягають в тому, що доведено, що на даний час в умовах кризи та нестабільності величезну роль повинен відігравати менеджер-стратег, новатор, який буде здатний брати участь у перетворенні навколишньої дійсності. Якість прийнятих рішень багато в чому залежить від управлінського свідомості, що включає знання, цінності, норми поведінки. Тому перед освітою стоять величезні проблеми. Підготовка кадрів у сфері менеджменту обов'язково має поєднуватись із широкою соціально-гуманітарною освітою, в якій філософія управління займає ключове місце і є однією з основ формування управлінської свідомості. Людина під управлінням – це розуміння об’єкта управління із боку самого суб’єкта (менеджера). Звернення до саморефлексії, до осмислення власних світоглядно-методологічних основ, тобто вихід на рівень філософських роздумів, а також про методи та засоби. Тому філософія управління – це галузь філософського знання, яка вивчає не тільки теорії місця та ролі людини, а й являє собою сукупність принципів, цінностей, ідей, норм, правил, що становлять духовну сферу суб’єкта-менеджера і формують управлінську свідомість, необхідну для прийняття управлінських рішень. Вказано, що проблеми управління є відображенням проблем суспільства, тому філософія управління спрямована на систематизацію теоретико-методологічного матеріалу з формування нових методів для прийняття управлінських рішень. На прикладі філософських вчень простежено, що особливість філософії управління у порівнянні з іншими областями управління полягає в синтезі теоретичних концепцій, які дозволяють дати аналіз здійсненню управління на різних етапах розвитку, поєднуючи в собі практику та фундаментальні наукові теорії в галузі менеджменту, а також знання та навички управління. Перспективами дослідження можна вважати продовження вивчення особливостей публічного управління в умовах воєнного часу та іншого форс-мажору.Документ Сучасні освітні практики ЗВО : особливості використання інноваційних технологій навчання(2023) Патлайчук Оксана Віталіївна; Канарова Ольга Вікторівна; Брюховецька Ірина Володимирівна; Patlaichuk Oksana Vitaliyivna; Kanarova Olha Viktorivna; Briukhovetska Iryna VolodymyrivnaАнотація. У статті розглядаються теоретико-методологічні засади сучасних освітніх технологій, викладаються особливості інноваційних технологій навчання. Впровадження інноваційних освітніх технологій в освітній процес вищої школи здатне якісно змінити звичні способи та методи викладання, закладаючи тим самим фундамент нового способу підготовки сучасного фахівця, який має необхідний набір компетенцій. У статті звернено увагу на нові освітні практики, які формуються у зв'язку із віртуалізацією освітнього середовища та поширенням інноваційних освітніх технологій; визначено основні переваги відкритих освітніх мультимедіа систем. Зазначається про обумовлені віртуалізацією освітнього середовища вимоги до підготовки випускника університету, яка за нових умов все більше залежить від швидкості орієнтування в інформаційному просторі, ніж від рівня володіння професійними знаннями і уміннями. Конкретизовано особливості технології дистанційного навчання; специфіки змішаного навчання як навчальної методології, яка поєднує в собі традиційні методи викладання з інноваційними, які забезпечуються можливостями інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізовано методологічні характеристики інтерактивного навчання як специфічної організації освітнього процесу, що має проблемно-пошукову природу; уточнено основні форми, засоби, завдання інтерактивного навчання, а також логіку навчальної взаємодії при його організації. Доведено, що ідея інтерактивної педагогічної взаємодії становитиме концептуальну основу розвитку інноваційних освітніх технологій у ЗВО. Обгрунтовано доцільність використання у процесі професійної підготовки технології контекстного навчання і кейс-технології, заснованої на самостійному вивченні друкованих і мультимедійних навчально-методичних матеріалів. У цілому, актуалізовано значущість використання інноваційних технологій навчання, що дало можливість створити якісно нове освітнє середовище як основу для розвитку та модернізації системи освіти.Документ Methodological Foundations of Noosphere Education: Comprehension of Aggravated Relevance(2023) Anatolii Samodryn; Oksana Patlaichuk; Volodymyr Morgun; Oksana Mokliak; Rima Aronova; Lesya LebedykДокумент Філософія розвитку суспільства в умовах четвертої промислової революції(2023) Патлайчук О.В.; Patlaichuk O. V.У статті розглядаються філософські засади роз витку суспільства у майбутньому. Визначаються основні фактори впливу на суспільний устрій під час четвертої промислової революції. У роботі розкриваються основні засади філософії розвитку суспільства, визначаються основні підходи до вивчення суспільства, порівнюються погляди на суспільство в античні часи та сучасні, розкриваються основні аспекти розвитку суспільства. Розглядається філософія розвитку суспільства як окремий напрямок науки, визначаються її предмет та об’єкт, характеризуються зв’язки з іншими дисциплінами та галузями соціальних наук. Розкривається взаємозв’язок між філософією розвитку суспільства та промисловими революціями. У статті аналізуються чотири промислові революції. Визначаються характерні риси кожної, вплив того чи іншого притаманного для неї процесу на економіку та промисловість світу, ознаки промислових революцій, вплив змін у промисловості на суспільство. З цього виводиться, що промисловість та суспільство є неодмінно пов’язаними між собою. При цьому визна чаються конкретні суспільні процеси під впливом про мислових інновацій. Розглядаються підходи до четвертої промислової революції. Наводяться думки, що вважають, що вона ще не настала, а також аргументи тих дослідників, які впевнені у її настанні вже зараз. Визначаються риси та ознаки четвертої промислової революції, її основні від мінності від попередніх промислових революцій, перспективи розвитку технологій у даному етапі. Характе ризуються переваги та недоліки четвертої промислової революції. Визначаються основні суспільні зміни під впливом четвертої промислової революції. Характеризуються особливості підходу до праці та її характеристика, від бору кандидатів на посади, інтелектуальної та фізичної праці. Узагальнюються основні суспільні явища, які функціонують у період четвертої промисловості. Описується сутність соціального конфлікту, соціального розподілу, соціальної нерівності. Описується вплив на людину цифровізації.Документ Процес трансформації регіональних пріоритетів в умовах євроінтеграції(2023) Кравчук О. Ю; Кravchuk O. Yu.Схарактеризовано місце та значення розвитку регіонів в системі зовнішньополітичної діяльності країни, деякі самоврядування. Окреслено питання самоврядування та питання регіональної політики в країні та закордоном, а також новітні тенденції регіонального розвитку, державні цільові програми.Документ Як Навчально-науковий гуманітарний інститут НУК пережив 9-й рік війни Росії проти України. Спроба звіту директора за 2022 р.(2023) Бобіна О. В.; Bobina O. V.Автор продовжує традицію публічних, друкованих звітів. «Звіт» про роботу ННГІ – це частина майбутнього наративу про життя НУК, Миколаєва, України в умовах війни 2022 р.Документ Перспективи та шляхи реалізації процесу децентралізації держави(2023) Кравчук О. Ю.; Матвієнко Л. В.; Kravchuk O. Yu.; Matvienko L. V.Досліджено особливості реформи децентралізації в країні, що проходить в кілька етапів та має певні особливості, перспективи та труднощі. Теоретичний аналіз процесу децентралізації на прикладі регіону дозволив дійти висновку, що він є досить складним та пролонгованим у часі, який залежить від багатьох факторів. В роботі наголошується, що реалізація цієї ідеї в Україні повинна бути виваженою і враховувати особливості розвитку суспільних та державних інститутів, що сформувались у нашій країні. В роботі наголошується на тому, що з впровадженням реформи фінансової децентралізації збільшення наповненості місцевих бюджетів стало можливими завдяки розширенню повноважень і підвищенню зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, реалізації заходів щодо залучення додаткових резервів їх наповнення та підвищення ефективності адміністрування податків і зборів. Посилення впливу органів місцевого самоврядування на соціально-економічні процеси в регіоні можливе лише за умови достатнього обсягу фінансових ресурсів, які знаходяться в їх розпорядженні. Зроблено висновок, що у місцевої влади є можливість за рахунок боротьби з нелегальним виробництвом, а також контрабандою підакцизних товарів здійснювати наповнення власних бюджетів. Однак, збільшення податкових надходжень до місцевих бюджеті наразі не дають їм змоги бути фінансового самодостатніми. Тобто органи місцевої влади мають у своєму розпорядженні додатковий фінансовий ресурс який має спрямовувати на розвиток територій. В цілому слід відзначити, що значна залежність місцевих бюджетів від зовнішніх трансфертів негативно впливає на своєчасність та якість соціальних та інших послуг, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а також гальмує планування та реалізацію інфраструктурних та інших проєктів розвитку.Документ Вектори розвитку виховання як соціокультурного феномена і чинника впливу на формування особистості у новому історичному вимірі(2022) Вишківська, В. Б.; Кондратенко, Л. І.; Патлайчук, О. В.; Vyshkivska, V.; Kondratenko, L.; Patlaichuk, O.Соціально-економічні та політичні особливості розвитку українськогот суспільства обумовили необхідність перегляду освітніх орієнтирів, їх ціннісно-цільової спрямованості. У статті проаналізовано основні вектори розвитку теоретико-практичних засад теорії виховання. В ретроспективі проаналізовано цілі виховання, представлено аналіз їхньої динаміки у працях зарубіжних та вітчизняних педагогів. До основних векторів розвитку виховання автори відносять: усвідомлення мети виховання, взаємодію різних соціальних інститутів, оновлення змісту, методів та технологій виховання, підвищення рівня професійно-педагогічної культури педагога. Наголошується на необхідності відповідності нової стратегії виховної роботи об'єктивним викликам часу, актуальним соціокультурним проблемам. Актуалізується пріоритетна значущість установки на суб'єктність виховного процесу як його головну творчу силу, здатну перетворити виховання на справді творчий процес, перевести його в режим самовиховання, забезпечити умови для повноцінного становлення особистості, розкриття її індивідуальних ресурсів при опорі на мотиваційно- потребнісну та пізнавальну сфери, реалізації права особи на оволодіння вищими цінностями людського буття, права на досягнення вершин в особистісному та професійному розвитку. При такому підході особистість розглядається як активний суб'єкт, що самоорганізується, який самостійно ставить завдання і визначає шляхи свого руху вперед. Стверджується думка про те, що ключовим вектором розвитку сучасної теорії виховання є розвиток української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства, що є основою системи національно-патріотичного виховання. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави та нації.Документ Політична сингулярність Гетьманщини (ІІ половина XVII – початок XVIII століття)(2022) Матвієнко, Людмила Володимирівна; Кравчук, Ольга Юріївна; Matviienko, Liydmyla Volodymyrivna; Kravchuk, Olha YuriivnaУ статті охарактеризовано процес політичної сингулярності Гетьманщини (друга половини XVII – початку XVIII століття). Встановлено закономірності та особливості процесу становлення політичної влади Гетьманщини. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: загальнологічний (аналізу та синтезу), історикогенетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, статистикоаналітичний, проблемно-хронологічний. Поєднання зазначених методів дало можливість ґрунтовно систематизувати фактологічний матеріал та дослідити процес становлення політичної еліти та формування політичної влади Української козацької держави другої половини XVII – початку XVIII століття. Процес становлення національної державотворчості в Україні має власну багатовікову традицію. Яскравим прикладом є Новітня Українська козацька держава – Гетьманщина (1649–1781 рр.). Вже у другій половині XVII століття на основі козацьких традицій виник апарат управління – центральні й місцеві владні структури, які взяли під контроль усі сфери функціонування суспільства. У такий спосіб утверджувалася монополія політичної влади на регламентацію суспільного життя. Засобом донесення основних засад політики гетьмана до центральних й місцевих органів влади, а також управлінських структур самоврядних поселень були накази, які репрезентували владне повеління. У цей час підпорядкування державному апарату не тільки приватних чи групових осіб, а й соціальних спільнот перетворювалося на звичайну норму у взаємовідносинах влади та соціуму.Документ Національні меншини та українізація освіти на Півдні України(2022) Матвієнко, Людмила Володимирівна; Matviienko, Liydmyla VolodymyrivnaУ статті охарактеризоване становище національних меншин південноукраїнського регіону у 1920–1930-х рр. Встановлено, що політика українізації дозволяла не лише розвиватися національній ідентичності євреїв, поляків, німців, болгар та інших національностей, а й сприяла запозиченню й інтеграції її кращих здобутків у культурний, освітній та мовний простір цих народів. Встановлено, що українська мова та культура поступово ставала для етнічних меншин близькою та зрозумілою. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму та об’єктивності, реалізовані із застосуванням низки методів: загальнологічного (аналізу та синтезу), історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, статистико-аналітичного, проблемно-хронологічного. Поєднання зазначених методів дало можливість ґрунтовно систематизувати фактологічний матеріал та дослідити вплив політики українізації на освітні процеси національних меншин Півдня УСРР у 20–30-х pp. XX ст. Найуспішніше й найшвидше українізація в середовищі національних меншин просувалася у сфері освіти, особливо початкової, певною мірою було українізовано установи позашкільного виховання. Найбільших успіхів досягли в сільській місцевості, у школах першого концентру. Певною мірою українізовано вищу школу, особливо педагогічну освіту. Позитивне значення мали спроби вирішення мовно-термінологічної проблеми, а також прагнення забезпечити школи україномовною літературою, поряд із виданнями мовами національних меншин.Документ Процеси трансформації громадянського суспільства та децентралізації влади: механізми взаємозв’язків(2021) Кравчук, Ольга; Kravchuk, OlgaПідтверджено, що місцеве самоврядування являє собою самостійну систему організації діяльності локальної спільноти (місцевих жителів) на певній території, що є сукупністю різноманітних органів та інститутів, котрі функціонують як єдиний, цілісний механізм, де місцева спільнота – його провідна ланка. Така система функціонує як сукупність організаційних форм та інститутів прямого самоврядування, через які реалізуються принципи і функції місцевого самоврядування. Зроблено висновок, що демократичне суспільство – це суспільство, де влада делегована елітам та здійснюється як насильство над більшістю і над меншістю. Безумовно, це краще, ніж влада однієї людини. Але ж ми прагнемо рухатися від демократії до громадянського суспільства, де кожна людина має бути почутою. Означено, що нині проблема співвідношення громадянського суспільства і влади має виключно практичний характер, спричинений тим, що становлення громадянського суспільства проходить у досить напруженому протиборстві з державою, яка має надзвичайно неоднозначну і внутрішньо суперечливу соціально-політичну, ідеологічну та правову конфігурацію. У такій ситуації надії деяких дослідників на те, що держава піклуватиметься про розвиток громадянського суспільства, не відповідають реальному стану речей. У статті наголошено, що труднощами становлення і розвитку громадянського суспільства є не тільки активність держави, прагнення правлячих еліт до посилення своїх позицій у соціумі і навіть перевищення власних повноважень. Серйозну небезпеку для формування та існування громадянського суспільства становить і діяльність різного роду корпоративно-бюрократичних структур всередині держави, незмінно принижуючи статус активності громадян. Окреслені важливі завдання формування правової демократичної держави і громадянського суспільства в Україні: збереження громадянської злагоди й організація належного виконання та застосування законів, можливостей реалізації права, тобто виконання правом своїх соціальних функцій повною мірою. Водночас серйозною проблемою залишається те, що українці загалом все ще досить низько оцінюють ефективність інститутів громадянського суспільства (про що можна судити за рівнем довіри громадян до них та участю в їх діяльності) і недостатньо уявляють можливості їх реального застосування. Кількість тих, хто не довіряє громадським організаціям, тривалий час перевищувала кількість тих, хто їм довіряє.Документ SOCIO-PHILOSOPHICAL ANALYSIS OF MASS MEDIA AS A FACTOR IN THE FORMATION OF PUBLIC OPINION(2021) BEKH, Yuliya; PANCHENKO, Lesya; BONDARENKO, Olha; YEMELIANENKO, Yevheniia; SHAPOVALOVA, IrynaДокумент Про розвиток НН ГІ НУК у 2016‒2021 роках(2022) Бобіна, О. В.; Bobina, O. V.Історія вищих навчальних закладів є частиною історії освіти. Автор описує основні події історії Навчально-наукового гуманітарного інституту НУК в 2016−2021 рр. Цей матеріал є важливими для всієї історії НУК і ННГІ.Документ Міфологізація історико- філософського українознавства(2022) Шаповалова, І. В; Ларікова, Л. А.; Shapovalova, I. V; Larikova, L. AПроцес розбудови української державності ставить завдання всебічної підготовки та виховання людини і громадянина. Хто ми такі, звідки вийшли і куди прямуємо, де наше коріння? Без відповіді на ці запитання молода людина не може включитись у загальнодемократичний процес в якості його повноправного суб’єкта. Адже бути громадянином – це значить сприймати державу як свою, діяти відповідно до її політики. Це вимагає високого рівня свідомості, складовою якої є свідомість історична.Документ Paradigm methodology of modern educational phenomena(2021) Tsybulko, Olga; Semashko, Tetiana; Zhukov, Halyna; Yarosheko, Alla; Shapovalova, IrynaДокумент Two Positions of Ukrainian Protestants on the Question about LGBT Community(2021) Kuryliak, Valentyna; Honcharova, OlenaДокумент Man, Poetry and Nature in the Work of A.Yu. Krymsky: Actuality of Postmodern Communications(2022) Maksiuta, Mykola; Shtepenko, Oleksandra; Patlaichuk, Oksana; Skliar, Iryna; Yarova, Alla; Stupak, OlgaДокумент Гуманітарний контекст земельної реформи: ціна і цінність землі для хліборобської нації(2021) Патлайчук, Оксана; Ступак, Ольга; Макарчук, Оксана; Patlaichuk, Oksana; Stupak, Olga; Makarchuk, OksanaУ статті проаналізовано масштабність і актуальність наслідків нищення духовних основ української нації – нації хліборобської в результаті більшовицького і нинішнього «реформаційного» розселянювання. Руйнація цілісного усталеного життєвого світу селянства разом із знищенням пам’яті про історичне минуле спричиняла викривлення психології і моралі, руйнування станового хребта суспільства. Сучасні техногенні умови діяльності всіляко дистанціюють від землі, і сучасна людина все частіше опиняється в ситуації стороннього спостерігача, а не повноправного й відповідального господаря. Показано, що земельну реформу слід розглядати не тільки і не стільки в економічному, але й перш за все в гуманітарному контексті. Без ґрунтовної гуманітарної експертизи методології соціально-економічних трансформацій неможливо оцінити гуманітарні наслідки реформування земельних відносин для неперервності культурного розвитку, регенерації українського життєвого світу. Земельна реформа, розвиток сільського господарства й відродження селянства мають осмислюватись як цілісний процес відтворення всього комплексу людських зв’язків з урахуванням природних основ життєдіяльності селянина, оскільки земельні відносини включають економічні, правові, політичні, культурні, моральні та релігійні відносини, заломлені через особливий тип діяльності по відтворенню живого за безпосередньої участі людини. Сприйняття хліборобства як «бізнесу», без вкоріненої любові до землі, без трепетного ставлення до всього живого не лише при зводить до зниження рівня продовольчої безпеки та раціонального природокористування, але й створює прямі загрози життю та здоров’ю людей і довкілля. Відновлення особистої зацікавленості хлібороба у роз витку села, сільських громад, реабілітація престижності хліборобської праці разом із застосуванням сучасних аграрних технологій дали б змогу реорганізувати систему землеволодіння і стабілізувати (політично та економічно) українське суспільство, поставити його на міцні підвалини національних хліборобських традицій, створити сприятливі умови для національно-культурного розвитку.Документ Тренінг як засіб розвитку професійного мислення майбутніх фахівців(2022) Вишківська, Ванда; Кондратенко, Любов; Патлайчук, Оксана; Vyshkivska, Vanda; Kondratenko, Liubov; Patlaichuk, OksanaУ статті наголошується на доцільності формування у майбутніх фахівців досвіду розв’язання різнопланових педагогічних проблем, завдань та аналізу педагогічних ситуацій у процесі участі у тренінгах як перспективних засобах розвитку професійного педагогічного мислення. Доведено, що участь у тренінгових програмах сприяє формування актуальної для сьогодення суб’єктної позиції майбутнього педагога, яка представлена як складна багаторівнева якість особистості, що характеризується високим рівнем актуалізованого суб’єктного досвіду, рефлексії, самопізнання, спрямованих на реалізацію творчого потенціалу особистості та її самореалізацію в умовах безперервної професійної освіти.