Статті (МТМ)

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/2914

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

Вибір матеріалів технологічного устаткування для виготовлення гарячепресованих порошкових виробів
(2024) Казимиренко Ю. О.; Матюшин В. О.; Kazymyrenko Yu. O.; Matiushin V. O.
Гаряче пресування є одним з енергоефективних методів одержання порошкових виробів, який уможливлює у одному технологічному циклі реалізувати процеси їх формо- і структуроутворення. Проте складність процесу пов’язано із застосуванням спеціального обладнання для термодеформаційного ущільнення формувальної суміші. Одержання порошкового виробу з високою розмірною точністю та заданою структурою не завжди реалізується варіюванням технологічних параметрів, а залежить від конструкції і виду прес-форми, комплектації і типу пресуючого пристрою та іншого устаткування. Організація технологічного процесу вимагатиме детальної проробки питань щодо матеріальнотехнічного забезпечення, зокрема стосовно вибору матеріалів, з яких виготовляється устаткування, що являє собою актуальну тематику для дослідження. Мета роботи полягатиме у ґрунтовному аналізі переваг і недоліків матеріалів технологічного устаткування як важливої частини матеріально-технічного забезпечення організації процесу виготовлення гарячепресованих виробів. В основу методології дослідження покладено ситуаційний підхід, запропоновано модель задачі, для чого сформульовано проблемні питання та визначені шляхи їх вирішення. Дослідження проведені на прикладі авторського зразку установки з механічним пресуючим пристроєм. Наводиться технічна характеристика устаткування: комплекту сталевих, керамічних, графітових прес-форм; керамічних штоків для передачі тиску пресування та технологічної кришки, яка застосовується під час термометрування температурного поля печі. Розглянуто вимоги та критерії вибору матеріалів для їх виготовлення. Визначено види бракування заготовок через дефекти технологічного устаткування; проаналізовано причини їх виникнення та заходи щодо усунення. Результати роботи спрямовані на вирішення важливої науково-практичної проблеми матеріальнотехнічного забезпечення процесу виготовлення гарячепресованих порошкових виробів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з комп’ютерним моделюванням температурних полей технологічного циклу гарячого пресування.
Формування каркасної структури пресовок з порошку та стружки міді
(2024) Казимиренко Ю. О.; Лебедєва Н. Ю.; Довженко Д. В.; Риженко М. С.; Баюнов А. О.; Kazymyrenko Yu. O.; Lebedieva N. Yu.; Dovzhenko D. V.; Ryzhenko M. S.; Baiunov A. O.
Актуальність досліджень зумовлена необхідністю застосування мідних пористих матеріалів у енергетичному машинобудуванні, хімічній промисловості, авіабудуванні тощо. Методами порошкової металургії виготовляються антифрикційні вироби, паливні та фільтрувальні елементи, пористість яких перевищуватиме 30 %. Технологічний цикл складається з операцій підготовки порошку, його пресування, спікання та наступного просочення рідкими компонентами. Порошки міді є дефіцитною і дороговартісною сировиною. Проте у чистому вигляді порошок міді не матиме тих властивостей, які необхідні для формування функціональних матеріалів. Тому за основу обирається пористий каркас, для виготовлення якого доцільно використовувати виробничі відходи, зокрема здрібнену стружку. Це спрямовано на вирішення проблеми ресурсозбереження. Мета роботи полягатиме у порівняльних дослідженнях процесів формування каркасної структури пресовок з порошку електролітичної міді та порошку, одержаного здрібненням мідної стружки. Експериментальні роботи включали у себе: холодне однобічне пресування порошків на лабораторному пресі з питомим осьовим тиском 20 МПа, спікання заготівок при температурі 450…500 °С у герметично зачиненому графітовому контейнері у лабораторній печі з окиснювальною атмосферою. За критерії структурних змін обрано розмір та форму пор, мікротвердість та ступінь деформації порошку, які визначалися на етапах пресування і спікання. Для досліджень застосовані методи оптичної металографії та механічних випробувань. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено можливість формування каркасної структури пресовок з порошку, одержаного здрібненням мідної стружки. Експериментально отримані заготівки відрізняються від пресовок з порошку електролітичної міді більш розвинутою пористою структурою, що є переважним для подальшого просочення напівфабрикатів іншими речовинами: фторопластом, розплавом срібла, розм’якшеним склом тощо. Перспективи наступних досліджень пов’язані з розширенням експериментальних робіт щодо впливу технологічних параметрів на формування спеціальних властивостей пористих мідних матеріалів.
Алгоритм обміну даними при моделюванні теплових процесів у газотурбінних камерах згоряння
(2024) Михелєв І. Л.; Казимиренко Ю. О.; Матвєєв М. А.; Mykheliev I. L.; Kazymyrenko Yu. O.; Matvyeyev M. A.
Актуальність тематики роботи пов’язана з підвищенням точності розрахункових моделей у енергетичному машинобудуванні, зокрема під час досліджень теплових процесів у камерах згоряння газотурбінних двигунів. При модернізації конструкцій виникають проблемні питання, пов’язані із зіставленням результатів числового моделювання і експериментальних випробувань в існуючих і удосконалених проєктах, що можна розглядати як некоректно поставлену задачу. Мета роботи ‒ дослідження, розробка і верифікація алгоритму обміну розрахунковими та експериментальними даними температурних параметрів у камерах згоряння газотурбінних двигунів. Методологія дослідження ґрунтується на системному підході до проєктування камери згоряння як складної технічної системи, методах розв’язування некоректно поставлених задач, методах і моделях візуалізації розподілу температурних полів у газотурбінних камерах згоряння. Для розрахунків застосовано моделі доменів твердого тіла з жаростійкого сплаву та газоподібного багатокомпонетного середовища. Експериментальні випробування полягали у вимірюванні значень температур газу та твердого тіла. Складений алгоритм обміну розрахунковими і експериментальними даними температурних параметрів апробовано на прикладі аналізу теплового стану жарової труби. Результати представлені у вигляді побудованих радіальних і окружних епюр. Верифікація алгоритму полягатиме у зіставленні температурних полів з еталонними даними. Наукова новизна роботи полягатиме у новому методичному підґрунті дослідження фізичних процесів у камерах згоряння газотурбінних двигунів, що реалізовано на прикладі алгоритму обміну даними між твердотільним і газовим середовищами; практична цінність пов’язана з впровадженням результатів досліджень у виробничу діяльність машинобудівного підприємства. Одержані в роботі результати спрямовані на вирішення важливої науково-прикладної проблеми роботи з багатовимірними даними при вирішенні складних інженерних задач. Перспективи подальших досліджень авторів полягатимуть у розв’язанні нових типів задач для енергетичного машинобудування за допомогою комп’ютерного моделювання фізичних процесів.
Glass microspheres thermo-deformation sintering processes in the technologies of obtaining materials for underwater technical equipment
(2023) Kazymyrenko Yuliia; Solomoniuk Natalya; Drozd Oxana
Increasing the Damping Capability of Titanium Alloys by Deposition of Plasma Coatings Made from Titanium Nickelide
(2023) Kazymyrenko Yu. O.; Lebedeva N. Yu.; Makrukha T. O.
Систематизація та візуалізація експериментальних випробувань газотурбінних камер згоряння у середовищі Common Lisp
(2023) Казимиренко Юлія; Михелєв Ігор; Матвєєв Микола; Kazymyrenko Yuliia; Mykheliev Igor; Matvyeyev Mykola
Стаття присвячена вирішенню важливої науково-технічної проблеми створення нових моделей візуалізації розрахункових та експериментальних даних для енергетичного машинобудування. Мета роботи полягатиме у розробці науково-методичного підґрунтя з програмним забезпеченням для візуалізації вимірювань температур при випробуваннях газотурбінних камер згоряння та його адаптацією для постановки і розв’язання ситуаційних завдань у навчальному процесі вишу. Методи дослідження. В основу геометричної інтерпретації формування масиву даних покладено модель елементарної комірки; алгоритм побудови двовимірної поверхні розподілу температурних полів з ефектом згладжування складено методом Гауса. Для реалізації алгоритму розроблено програмне забезпечення на мові Common Lisp; проєкт інформаційної системи представлено у вигляді сукупності графів; вивід результатів обчислень здійснюється за допомогою графічної програми Gnuplot. Методом SWOT-аналізу досліджено доцільність використання розробки у навчальному процесі студентів із застосуванням кейс-методології. Наукове значення одержаних результатів полягають у розробці науково-методичного підґрунтя алгоритмічної автоматизації візуалізації результатів стендових випробувань газотурбінних камер згоряння. Результати досліджень впроваджено на виробництві та планується використати у наукових дослідженнях і навчальному процесі. Висновки. Для енергетичного машинобудування проаналізовано сучасний стан обробки експериментальних результатів з візуалізацією даних; визначена необхідність розробки програмного забезпечення з використанням середовища, доступного для кола інженерів-конструкторів. Розроблене програмне забезпечення реалізує функції вибірки даних, їх осереднення, відсіву недійсних значень, відновлення значень у відокремлених точках з побудовою функцій осереднення за методом Гауса та можливістю корегування даних у ручному режимі. Проєкт інформаційної системи містить сукупність графів: орієнтований System-graph описує залежність системи температурного поля від її складових систем. Розглянуто можливість застосування реальної практичної ситуації на машинобудівному підприємстві та у кейс-технологіях навчального процесу.
Further development of the possibility of creating composite coatings from ash microspheres on a steel basis
(2022) Kazymyrenko Julia; Lebedeva Natalia; Makrukha Tetiana; Syzonenko Olha
Перспективи застосування покриття з 65Г, наповненого алюмосилікатними мікросферами, у судноремонтних технологіях
(2022) Казимиренко Ю. О.; Лебедєва Н. Ю.; Макруха Т. О.; Kazymyrenko Yu. О.; Lebedeva N. Yu.; Makrukha T. O.
Стаття присвячена вирішенню важливої науково-технічної проблеми судноремонту, пов’язаною з розробкою нових зносостійких покриттів для відновлення та ремонту суднових механізмів. Аналіз сучасних технологій показав доцільність використання електродугового напилення з додаванням у зону дуги дисперсних наповнювачів. Для дослідження обрано композиційне покриття з суцільнотяг¬нутого дроту марки 65Г, яке нанесено на підкладку зі сталі марки Ст3. На відміну від аналогів з тугоплавкими керамічними порошками до складу покриттів додано зольні мікросфери алюмосилікат¬ного складу. Експериментально досліджено зносостійкість та мікротвердість покриттів, для чого застосовано методи механічних випробувань за стандартними методиками. Одержані результати порівняно з покриттями без наповнювача. Результати випробувань показали, що зносостійкість покриттів, наповнених мікросферами, при¬близно на 25 % вище ніж у покриттів без наповнювача, що пояснюється особливостями структури покриттів та підтверджується зростанням мікротвердості сталевої матриці приблизно 17 %. Покриття композиції 65Г‒АСПМ мають пористу полідисперсну структуру з рівномірно розташо-ваними сферичними включеннями діаметром 200…400 мкм, навколо яких у сталевій матриці форму¬ються мікронапруження. Додавання алюмосилікатних мікросфер сприятиме підвищенню об’ємної кількості пор приблизно на 10 %, які під час тертя в умовах змащування заповнюються мастилом. За допомогою методів системного аналізу, а саме SWOT-аналізу, визначено переваги та недоліки використання композиційних покриттів з 65Г, наповнених алюмосилікатними мікросферами, у сучас¬них технологіях судноремонту. Результати досліджень можуть бути застосовані для відновлення зношених деталей та обладнання, зокрема суднових насосів. Подальші перспективи роботи авторів пов’язані з розробкою певних технологічних процесів нанесення покриттів та практичних рекоменда¬цій експлуатації деталей.
Методи і моделі візуалізації розподілу температурних полів газотурбінних камер згоряння з використанням середовища Common Lisp
(2022) Казимиренко Юлія; Міхелєв Ігор; Матвєєв Микола; Kazymyrenko Yuliia; Mykheliev Igor; Matvyeyev Mykola
Стаття присвячена вирішенню важливої науково-практичної проблеми розвитку методологічного підґрунтя для роботи з багатовимірними даними експериментальних даних на машинобудівному підприємстві. Мета роботи – моделювання процесу з вибором інструментарію для візуалізації зображень розподілу температурних полей при стендових випробуваннях газотурбінних камер згоряння з побудовою графічних моделей за допомогою нового спеціалізованого програмного забезпечення. Методи дослідження. Дослідження виконано з використанням сучасних напрацювань в області комп’ютерної алгебри, теоретично-методичні засади геометричного моделювання числових рядів та власні напрацювання авторів статті. Наукова новизна. Для обробки результатів стендових випробувань газотурбінних камер згоряння вперше розроблено метод візуалізації зображень, який на відміну від існуючих ґрунтується на принципах алгоритмічної автоматизації побудови плоских ізотерм з вибором найкра щого варіанту конструктивно-компонувального рішення. Висновки. Проаналізовано умови проведення стендових випробувань газотурбінних камер згоряння, на підставі чого складено алгоритм обробки результатів експериментальних досліджень, який покладено в основу розробки програмного забезпечення. Розроблено геометричну інтерпретацію математичної моделі розподілу температурних полів, для чого з масиву даних виділено елементарну комірку. Фізичний смисл моделі полягатиме у тому, що з метою виключення з системи управління випадкових величин здійснюється опосереднення температур за певний інтервал часу. Модель апробовано для візуалізації розподілу температурних полів на виході з жарових труб камер згоряння. Програмне забезпечення написано на мові Common Lisp, задля виводу результатів обчислювань застосовано графічну програму Gnuplot з керуванням з консолі; графічні результати мають вигляд плоских ізотерм. Перспективи подальших досліджень пов’язано з розробкою інтерфейсу програмного застосунку автоматизованих систем. Одержані результати спрямовані на покращення наукового рівня інженерно-конструкторської діяльності на машинобудівному підприємстві.
Перспективы применения металл-стеклянных электродуговых покрытий для коррозионной защиты судовых конструкций при перевозке опасных грузов
(2019) Казимиренко, Ю. А.
Теоретичні передумови експлуатації конструкцій з метал-скляними захисними покриттями в умовах суднових вібрацій
(2020) Казимиренко, Ю. О.; Лебедєва, Н. Ю.; Kazymyrenko, Y.; Lebedieva, N.
Стаття присвячена вирішенню науково-технічної проблеми зниження вібрацій на суднах, що можливо застосуванням вібропоглинальних композиційних покриттів. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні можливості експлуатації конструкцій з метал-скляними покриттями в умовах суднових вібрацій. Постановка досліджень включає у себе розв’язання задачі мікромеханіки для моделі двошарової пластини Ст3‒метал-скляні покриття з урахуванням їх структурних особливостей, та експериментальні випробування на розтягування. За допомогою аналітичного опису мікрозсувних деформацій проаналізовано вплив полідисперсної структури покриттів на механізми поглинання пружно-пластичних хвиль динамічних коливань. Досліджено вплив морфології та об’ємного вмісту скляних наповнювачів, а саме порожніх скляних мікросфер, порошків натрійсилікатного та свінцевмісного скла на коефіцієнт вібраційних витрат, границю міцності та границю текучості. Розрахунки показали доцільність застосування метал-скляних покриттів в умовах суднових вібрацій, що пояснюється поглинанням енергії скляними включеннями сферичної та кутастої форми. Експериментально доведено, що пластини з покриттями незначно поступаються у міцності на розрив зразкам із Ст3; руйнування покриттів відбувається між скляними включеннями. Одержані результати мають наукове і практичне значення для проєктування суднових конструкцій з використанням композиційних матеріалів і покриттів.
Повышение эффективности технического обслуживания ролкерной транспортно-технологической системы железнодорожно-паромных сообщений
(2020) Казимиренко, Ю. А.; Егольников, А. А.
Информационная поддержка управления процессами обработки данных при стендовых испытаниях камер сгорания судовых газотурбинных двигаталей
(2021) Казимиренко, Ю. А.; Михелев, И. Л.; Матвеев, Н. А.; Kazymyrenko, Yuliia; Mykheliev, Igor; Matvyeyev, Mykola
Корозійна стійкість і теплозахисні властивості композиційних покриттів, наповнених зольними мікросферами
(2022) Казимиренко, Юлія; Лебедєва, Наталія; Макруха, Тетяна; Kazymyrenko, Yuliia; Lebedeiva, Nataliia; Makrukha, Tetiana
В статті висвітлено доцільність застосування електродугових покриттів з Св-08 і 65Г, наповнених зольними мікросферами алюмосилікатного складу, в технологіях захисту та відновлення деталей і конструкцій хімічного обладнання. Експериментально досліджено корозійну стійкість покриттів до нафталіну; наведено результати теоретичних розрахунків ефективних коефіцієнтів теплопровідності і термічного лінійного розширення для покриттів зрізним наповненням мікросферами. Стабільність теплофізичних властивостей експериментально підтверджено дослідженнями термостійкості і термостабільності покриттів, напилених на сталеву підкладку з Ст3, в умовах циклічних навантажень при температурах 570 °C/10 °C.
Системно-аналітичний підхід до підвищення ефективності рециклінгу виробничих скляних відходів
(2022) Казимиренко, Ю. О.; Дрозд, О. В.; Kazymyrenko, Y.; Drozd, O.
Стаття присвячена вирішенню актуальної науково-практичної проблеми впровадження безвідходних технологій на виробничих підприємствах, які застосовують для виготовлення своєї продукції листове скло. Проблемними питаннями роботи з листовим склом на підприємствах виробництва світлопрозорих конструкцій (вікон, засклених дверей, світлопрозорих фасадів вітражів тощо) є великі витрати праці та часу на сортування, відвантаження та транспортування скляних обрізків і бою до місць їх переробки. Задля підвищення ефективності використання відходів пропонується застосування технологій рециклінгу ‒ переробки скляних відходів у корисну продукцію. Для реалізації поставленої мети використано системно-аналітичний підхід з застосуванням інформаційно-довідникової системи. За ідентифікаційні ознаки системи прийнято цільове призначення, хімічний склад скла, тип структури, теплова історія, вартісні показники. Запропонована технологічна схема, яка ґрунтується на етапах експертизи скляних відходів, здрібнення їх на порошок з наступним спіканням його на піноскло. Процес рециклінгу скляного бою являє собою складну систему, яку досліджено за допомогою побудови причинно-наслідкової діаграми Ісікави, де за інформативний критерій обрано коефіцієнт його використання. Виявлена картина демонструє можливість підвищення ефективності переробки скляних відходів на новий матеріал ‒ піноскло шляхом скорочення енерговитрат на термообробку листового скла після розкрою та різання, зменшення енергії на його подрібнення через низьку мікротвердість скляного порошку і розширення можливості підприємств за рахунок створення на їх базі додаткових цехів з виробництва піноскла з метою його подальшого продажу або застосування для утеплення службових приміщень. Техніко-економічне обґрунтування підкріплено експериментальними результатами досліджень морфологічних і фізико-механічних характеристик скляних порошків та аналізу фізико-хімічних процесів виробничого циклу. Одержані результати спрямовані на скорочення обсягів виробничих відходів та вирішення проблеми їх утилізації.
Застосування зольних мікросфер для формування композиційних покриттів на сталевій поверхні
(2022) Казимиренко, Ю. О.; Лебедєва, Н. Ю.; Макруха, Т. О.; Kazymyrenko, Yu.; Lebedeva, N.; Makrukha, T.
Стаття присвячена вирішенню важливої науково-технічної проблеми розробки нових композиційних покриттів з використанням виробничих відходів теплових електростанцій ‒ зольних мікросфер. Мікросфери є цінною вихідною сировиною, яку додають до складу сумішей холодного твердіння задля зниження щільності та теплопровідності, здатності гасити динамічні коливання і вібрації, хімічної інертності тощо. Аналіз існуючих технологій показав перспективи застосування електродугового напилення, що дасть змогу розширити сфери застосування композицій. Метою роботи є експериментальне доведення можливостей застосування зольних мікросфер у складі композиційних електродугових покриттів на сталевій поверхні та встановлення закономірностей їх структуроутворення. Для нанесення покриттів використано суцільнотягнуті дроти марок Св-08 і 65Г, як наповнювач ‒ зольні мікросфери алюмосилікатного складу у об’ємній кількості 10…25 %, товщина покриття, напиленого на підкладці зі сталі марки Ст3 становить 1…1,5 мм. В роботі застосовано методи оптичної та електронної мікроскопії, рентгеноструктурний і мікрорентгеноспектральний аналіз, вимірювання твердості. Досліджено морфологічні характеристики і фазовий склад обраних мікросфер. Зольні мікросфери алюмосилікатного складу мають мікрокристалічну будову з наявністю модифікацій Аl2О3, α- і β-кристобаліту, α- і β-кварцу. Встановлено, що при напиленні мікросфери зазнають обволікання диспергованими краплями розплавленого металу, проте зберігатимуть сферичну форму, фазовий і хімічний склад; на поверхні поділу зі сталевою матрицею нових фаз не утворюється. Ефективність застосування зольних мікросфер для формування покриттів підтверджується результатами вимірювання твердості. Покриття, наповнені зольними мікросферами, мають підвищену на 8…22 % твердість за Віккерсом. Застосування золошлаків у нових технологіях є перспективним практичним напрямом, реалізація якого допоможе у пошуку дефіцитної мінеральної сировини. Результати досліджень можуть бути корисними для хімічної промисловості, енергетики, технологій судно- та машинобудування.
Технологічні особливості і фізико-хімічні процеси переробки кришталевих стекол на порошок
(2020) Казимиренко, Ю. О.; Дрозд, О. В.; Жарський, Є. В.; Kazymyrenko, Yu. O.; Drozd, O. V.; Zharskyi, Ye. V.
Стаття присвячена вирішенню актуальної на сьогоднішній час науково-практичної проблеми переробки скляного бою та бракованих скляних виробів з нарійсилікатного скла, різновидів кришталю, натрій-кальцій-силікатних стекол, якими насичений сучасний ринок. Перспективним напрямком хімічних технологій є одержання скляних порошків. Описано експериментальні роботи та лабораторні дослідження щодо визначення хімічного складу, структури, властивостей, для чого застосовано методи оптичної і електронної мікроскопії, рентгеноструктурного аналіза; аналітичні розрахунки кінетики високотемпературних процесів. Одержані результати зіставлено з діаграмами стану PbO‒SiO 2 , Na 2 O‒CaO‒SiO 2 , Na 2 O‒SiO 2. Процес розм’якшення досліджено за усадочними процесами, для чого застосовано авторський зразок лабораторної установки для виготовлення порошкових виробів. Авторами пропонується технологічна схема переробки бою скла та бракованих кришталевих виробів на стеклопорошок, яка включатиме у себе операції дроблення на дробарці до крупності до 10 мм з подальшим здрібненням до дисперсності 30…80 мкм у кульовому млині барабанного типу, виготовлення порошкової суміші з наступним її топленням при температурі 800 °С у муфельній печі з окиснювальним середовищем, дробленням та здрібненням спеченого агломерату. Встановлено, що одержані порошки є рентгеноаморфними, мають округлу форму; їх гранулометричний склад належить діапазону 40…70 мкм, їх мікротвердість становить близько 1,4 ГПа. Проаналізовано фізико-хімічні процеси, характерні для кожного з етапів технологічного циклу. Наведено теоретичне обґрунтування температурних режимів та результати мікроструктурних досліджень, морфологічних характеристик одержаних порошків. Експериментально визначена і теоретично обґрунтована важливість процесу топлення скляного агломерату в діапазоні температур 300…800 °С з максимальною інтенсивністю у перші 8-10 хв. Запропоновано перспективи їх подальшого застосування для виготовлення нових функціональних композиційних матеріалів і покриттів зі стабільними експлуатаційними властивостями.
System and analytical research of the development of transport and technological systems of railway ferries
(2020) Kazymyrenko, Y.; Drozd, O.; Yeholnikov, O.; Morozova, H.
Об’єктом дослідження є процеси розвитку транспортно-технологічних систем залізничних поромів як складних технічних систем. В ході дослідження використано системний підхід до вирішення науково-технічної проблеми підвищення ефективності технічного обслуговування залізнично-поромних сполучень, для чого застосовано графічний метод аналізу формування причинно-наслідкових зав’язків з побудовою діаграми Ісікави. За найбільш інформаційний критерій обрано резерв прискорення оборотів вагонів на залізничних поромах ‒ якісну характеристику ефективного використання вагонного парку, яка безпосередньо залежить від скорочення простоїв вагонів у припортовій зоні, що є перспективним. Результати досліджень надають багатопланову картину, яка показує можливість скорочення часу знаходження судна у порту за рахунок підвищення технічного рівня організаційних робіт з рухливим складом на під’їзних шляхах і їх завантаженням на пором. А також виявляє вплив стану матеріально-технічної бази обслуговування рухомого складу та бази порту для завантаження поромів, сумісності дій роботи диспетчерських служб та необхідності відповідної інформаційної підтримки. Проте розвиток цих напрямів не можливий без забезпечення умов надійності засобів залізничної автоматики, автоматизації та телемеханіки, а також підвищення кваліфікації кадрів з їх обслуговування. Сумісність дій роботи диспетчерських служб реалізується через застосування гнучких форм організації вантажопотоків зі складанням оптимального каргоплану завантаження залізничного порому. Впровадження інформаційного забезпечення повинно враховувати синхронізацію дій інформаційних систем залізниці та порту, а також взаємозв’язок засобів автоматики з роботою поромної переправи, постійно оновлюватись за рахунок нових програмних продуктів. На підставі проведеного аналізу складено програму заходів щодо розвитку транспортно-технологічних систем залізничних поромів. Одержані результати спрямовано на підвищення оперативності, обґрунтованості та ефективності управлінських робіт з експлуатації засобів транспорту та можуть бути використані при виконанні дослідницьких робіт інших об’єктів залізнично-водного сполучення, зокрема припортових залізниць.
Синергетичний підхід до інформаційного забезпечення завантаженості суден на припортових залізницях
(2021) Казимиренко, Ю. О.; Дрозд, О. В.; Kazymyrenko, Yu.; Drozd, O. V.
Анотація. Вступ. Підвищення ефективності експлуатації припортових залізниць залежить від застосування інформаційного простору, який об’єднує діяльність спеціалізованих комунікацій для їх обслуговування. Мета роботи полягає у практичному застосуванні синергетичного підходу до розробці нового інформаційного забезпечення завантаженості суден на основі принципів синхронізації діяльності залізниці і порту. Методологія досліджень ґрунтується на наукових положеннях системного аналіза, об’єктно-орієнтованого програмування та попередніх дослідженнях авторів щодо транспортно-технологічних систем припортових залізниць і проєктування спеціалізованих інформаційних систем для їх обслуговування. Проаналізовано проблемні питання вантажообігу на припортових залізницях, зокрема пов’язаних з недоліками інформаційних систем; визначено шляхи їх вирішення. Взаємодію залізничного і водного транспорту наведено у графічній інтерпретації у вигляді моделі синергетичного підходу до єдиного інформаційного простору. Модель надає уявлення про принципи синхронізації для координації служб залізниці і порту. Складено програму заходів щодо підвищення ефективності виконання вантажних операцій за рахунок впровадження нових організаційних рішень з інформаційного забезпечення, виконано їх ситуаційний аналіз. Розроблено проєкт інформаційної системи, який матиме модульну структуру, що передбачатиме роботу у режимах адміністратора і користувача. Для написання бази даних застосовано мову програмування Java. Результати роботи апробовані на віртуальній моделі і можуть бути застосовані у сучасній практиці стивідорних та логістичних компаній. Висновки: за допомогою синергетичного підходу досліджено взаємозв’язок організаційних, економічних та експлуатаційних складових завантаження суден на припортових залізницях з розробкою нового інформаційного забезпечення для підвищення ефективності організаційних процесів. Практичне значення роботи полягатиме у розробці програми заходів та ситуаційному аналізі організаційно-технічних рішень з інформаційного забезпечення для завантаження суден на припортових залізницях.
System and analytical research of the development of transport and technological systems of railway ferries
(2020) Kazymyrenko, Y.; Drozd, O.; Yeholnikov, O.; Morozova, H.
Об’єктом дослідження є процеси розвитку транспортно-технологічних систем залізничних поромів як складних технічних систем. В ході дослідження використано системний підхід до вирішення науково-технічної проблеми підвищення ефективності технічного обслуговування залізнично-поромних сполучень, для чого застосовано графічний метод аналізу формування причинно-наслідкових зав’язків з побудовою діаграми Ісікави. За найбільш інформаційний критерій обрано резерв прискорення оборотів вагонів на залізничних поромах ‒ якісну характеристику ефективного використання вагонного парку, яка безпосередньо залежить від скорочення простоїв вагонів у припортовій зоні, що є перспективним. Результати досліджень надають багатопланову картину, яка показує можливість скорочення часу знаходження судна у порту за рахунок підвищення технічного рівня організаційних робіт з рухливим складом на під’їзних шляхах і їх завантаженням на пором. А також виявляє вплив стану матеріально-технічної бази обслуговування рухомого складу та бази порту для завантаження поромів, сумісності дій роботи диспетчерських служб та необхідності відповідної інформаційної підтримки. Проте розвиток цих напрямів не можливий без забезпечення умов надійності засобів залізничної автоматики, автоматизації та телемеханіки, а також підвищення кваліфікації кадрів з їх обслуговування. Сумісність дій роботи диспетчерських служб реалізується через застосування гнучких форм організації вантажопотоків зі складанням оптимального каргоплану завантаження залізничного порому. Впровадження інформаційного забезпечення повинно враховувати синхронізацію дій інформаційних систем залізниці та порту, а також взаємозв’язок засобів автоматики з роботою поромної переправи, постійно оновлюватись за рахунок нових програмних продуктів. На підставі проведеного аналізу складено програму заходів щодо розвитку транспортно-технологічних систем залізничних поромів. Одержані результати спрямовано на підвищення оперативності, обґрунтованості та ефективності управлінських робіт з експлуатації засобів транспорту та можуть бути використані при виконанні дослідницьких робіт інших об’єктів залізнично-водного сполучення, зокрема припортових залізниць.

Переглянути

Нові надходження